Масове вбивство цивільних у Кременчуці: поруч жодного військового об’єкту, а на заводі неподалік ще з радянських часів виробляють асфальтобудівні машини
Російські військові вкотре обстріляли ракетами українське місто Кременчук у Полтавській області. Одна з ракет влучила в торгівельний центр «Амстор», де в цей час були сотні людей.
Новина про обстріл чергового цивільного об’єкту в Україні має бути голосним сигналом для світу, що Російська Федерація продовжує скоювати воєнні злочини, виправдовуючи їх тим, що «поруч розташовувався воєнний обєкт для ремонтування техніки», або ж що «торгівельний центр чотири місяці не працював». Саме такі тези розносять пропагандистські ЗМІ.
Журналісти МІПЛ побували на місці чергового воєнного злочину та зафіксували, що поруч з торгівельним центром не було жодного військового обєкту, а також поспілкувалися із постраждалим, який безперервно працює в ТЦ вже шість років.
Розбір завалів після влучання ракети
Сороковий приліт
27 червня по Кременчуку прилетіло дві російських ракети. Вони стали 39-ою та 40-ою відповідно. До цього росіяни обстрілювали об’єкти в промзоні.
Уламки ракети, якою росіяни вдарили по ТРЦ
У понеділок вдень перший вибух пролунав у торгівельному центрі «Амстор», а потім, майже відразу другий — біля одного із цехів Кременчуцького заводу шляхових машин. Це буквально за парканом.
Офіційна цифра загиблих людей у торгівельному центрі уже досягла 20-ти, але на момент публікації матеріалу рятувальники продовжували розбирати завали.
Рятувальники змінюють своїх колег
Один з працівників ДСНС перекурює через дорогу від торгівельного центру. Температура повітря висока, працювати важко, тому рятувальники змінюються. Не називаючи імені, розповідає:
«Там жесть… Всі тіла обгорілі. По деяким частинам тіла не можна зрозуміти, чи вони належать одній людині, чи різним. Така температура була, що плавився метал і скло».
Єдиний уцілілий куточок в ТРЦ
Це підтверджує і речниця ДСНС в Полтавській області Світлана Рибалко:
«Вся будівля в десять тисяч квадратних метрів спалахнула відкритим полум’ям як сірник за кілька хвилин. Це каркасна споруда, яка має утеплювач — матеріал, який дуже добре горить. А тому загорілася дуже швидко. Люди, які були ближче до виходу, змогли самостійно залишити це приміщення, а деяким людям допомагали».
Світлана Рибалко
Вона також говорить, що тіла були дуже обгорілими. І щоб встановити особу знайдених загиблих, потрібно проводити експертизу.
В цей час у Кременчуці чергова повітряна тривога. Рятувальники отримують інформацію, що по місту знову летять ракети.
Людей попросили відійти від ТРЦ на час повітряної тривоги
«Росіяни люблять дублювати свої удари і випускають по кілька ракет в одне місце. Дуже часто, коли рятувальники проводять свої роботи, прилітає ще один снаряд. тому вирішено призупиняти роботи на час повітряної тривоги», — говорить Світлана Рибалко.
Знищений ТРЦ
Люди в будинках напроти торгівельного центру зібралися поблизу своїх під’їздів. У їхніх квартирах майже по всьому будинку вибиті вікна. Один із мешканців на ім’я Андрій відзначає важливий нюанс:
«Ракети летіли не над нашим будинком, а з протилежного боку. Я чув такий характерний звук, що ніби щось наближається. Він був “за спиною” «Амстора», — розповідає чоловік.
Кіт у вікні будинку, що постраждав від вибуху
Це означає, що ракета прилетіла з півночі міста — з боку Росії. Це пізніше підтвердять і військові.
Замість боєприпасів — продукти та електроніка
Заходимо на територію обгорілого ТЦ — з того боку, де безпечно. До пожежі тут був супермаркет «Сільпо». На вході — ятка з обгорілими горіхами. Далі — вигорівші стелажі зі звичними для супермаркету продуктами.
Біля супермаркету стоять візки з продуктами та речами — у момент вибуху люди робили покупки і навіть не підозрювали, що росіяни вдарять по торгівельному центрі.
Розмови про те, що ТЦ нібито не працював — маячня. На цьому наголошує Іван Мелеховець. Він місцевий рятувальник, все своє свідоме життя прожив у Кременчуці.
«Я знаю цей ТРЦ з самого початку його існування. Буквально нещодавно я був у цьому торгівельному центрі. Тут був продуктовий магазин, побутова хімія, дитячі товари, електроніка», — розповідає Іван Мелеховець.
Він каже: гасити пожежу для рятувальників нескладно. Набагато важче — знаходити обгорілі тіла цивільних людей, які прийшли того дня відпочити в ТРЦ чи зробити покупки.
Знищені прилавки в супермаркеті
Іван стверджує, що тут ніколи не було військової техніки, а щодня сюди приходили сотні цивільних людей.
Все навколо потемніло
33-річний Олександр, вже 15 років працює в магазині електроніки «Ельдорадо», із них шість років у торгівельному центрі «Амстор». Того дня, у понеділок, він так само працював. Коли прозвучала тривога, разом з товаришем вийшов на вулицю. Каже, там безпечніше.
Олександр з пораненнями опинився у лікарні
«Сидів, клацав телефон. В якийсь момент все навколо потемніло. Відчув, що поранена нога, а попереду побачив світло. Мозок зрозумів, що там порятунок. Тому виповз з-під машини, куди мене закинуло вибуховою хвилею, і поповз», — розповідає Олександр.
За його словами удар прийшовся в склад магазину «Комфі» — метрах у 30-ти від того місця, де сидів Олександр.
«Уламок порвав ногу і перебив кістку. Я присів, почав повзти, жінки з «Сільпо» вийшли, одна з них перемотала ногу ременем як джгутом. Я по пам’яті згадав телефон дружини і мами, їм набрали», — розповідає Олександр.
Поранена нога Олександра
Усі колеги з його магазину залишилися живі. А ось багато працівників «Комфі» опинилися під завалами. Олександр зізнається, що найбільше переживає через це, бо розуміє, що вижити під завалами шансів мало.
Лікар-хірург Іван Жуков розповідає, що в день вибуху в лікарню привезли 24 поранених, семеро з яких потрапили в хірургічне відділення. Більшість з них в стабільному стані, та один чоловік з доставлених у лікарню, помер.
Іван Жуков
«Вчора помер один пацієнт. Він потрапив у реанімаційне відділення з черепно-мозковою травмою», — говорить Іван Жуков.
Били по заводу, що не має жодного відношення до військової справи
Військові, з якими вдалося поспілкуватися МІПЛ в Кременчуці, припускають, що ціллю росіян міг бути інший цивільний об’єкт — завод шляхових машин.
Знищений цех заводу
Як зрозуміло з назви, на заводі виготовляють транспорт та матеріали для будівництва доріг. Десятки іноземних журналістів мають можливість пересвідчитися на власні очі — на заводі немає жодної військової техніки чи ознак її перебування тут.
Завод збудували у 1984 році. До 1989 тут частково ремонтували й військову техніку, але з початком незалежності цей завод цілком цивільний.
На території стоять великі сині ємкості. На питання, що всередині, керівник заводу Микола Данилейко намагається пояснити доступною мовою:
«Асфальт, який кладуть на дороги, складається з різних інгредієнтів. Один із таких інгредієнтів — мінеральний порошок. Він і зберігається в цих ємностях», — говорить пан Микола.
Ємності з мінеральним порошком
Він показує вирву, яка утворилася від влучання ракети.
Вирва від ракети на території заводу
Варто розуміти, що вона при цьому пробила доволі товстий шар бетону.
Микола Данилейко іронічно реагує на тези росіян про те, що на заводі, нібито, ремонтували, військову техніку:
«Ага, і відправляли залізничним сполученням в «Амстор»… Це маячня повна», — каже пан Микола
У цеху, який найбільше постраждав від вибуху, в цей момент нікого не було — через спеку працівники приходять, а відповідно і йдуть з роботи раніше.
Микола Данилейко на фоні зруйнованого цеху
Однак, постраждав охоронець, який чергував на вишці неподалік торгівельного центру. У нього струс мозку.
Росіяни — воєнні злочинці
Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас наголошує, що ракетний удар по цивільній інфраструктурі є воєнним злочином. Він наводить кілька аргументів.
Іноземна преса, що збереглася після обстрілу
«По-перше, це вчинено в умовах збройного конфлікту, який триває між РФ та Україною. По-друге, ця дія пов’язана зі збройним конфліктом, оскільки відбулося застосування важкої ракетної зброї армією сторони конфлікту —в тому числі мінвійни РФ визнало це застосування). По-третє, мало місце порушення законів та звичаїв війни, а саме базового принципу МГП — розрізнення між військовими та цивільними об’єктами. Також варто враховувати, уражений об’єкт та постраждалі знаходяться під захистом МГП: об’єкт цивільний, постраждалі є цивільними особами. А крім того є умисел: та усвідомлення росіянами стану збройного конфлікту. В тому числі заява мінвійни про визнання самого факту удару про це свідчать», — зазначає Микола Кіккас.
Він наголошує, що такі дії з боку Росії є системними, а тому можна сказати, що для РФ це є методом ведення війни.
«Цілі можуть бути різні: помста за невдачі у сухопутній війні, намагання схилити до переговорів на своїх умовах для збереження життів громадян, тобто фактично шантаж. Демонстрація того, що навіть у разі вигнання армії ворога за межі України, війна може продовжитись шляхом постійних ракетних обстрілів», — говорить експерт МІПЛ.
Дедалі частіше в інформаційному просторі з’являється обговорення того, чи можливо Росію оголосити країною-терористом. Микола Кіккас наголошує, що міжнародному праві немає такого офіційного терміну як держава-терорист. І немає механізму визначення державою-терористом. Тому такі визнання будуть мати політичний характер на рівні окремих держав і не матимуть міжнародно-правових наслідків.
Більш реальним, на думку Кіккаса, виглядає визнання РФ державою, що фінансує тероризм, а саме, терористичні організації ЛДНР. Але це вже не про Кременчук та ракетні обстріли.
Артур Пріхно, журналіст МІПЛ
