Send Lette
Інші воєнні злочини

Медицина в окупації: куратор із Туви, російські лікарі та затримання за незгоду співпрацювати

«На початку червня Херсонська обласна клінічна лікарня була островом української держави в окупованому місті. У лютому та на початку березня до лікарень Херсона потрапляли українські військові, які отримали поранення в боях за місто. Медики їх переховували, допомагали влаштуватись на цивільну роботу, вигадували для них легенди та приховували їхні військові квитки. Впродовж наступних двох місяців усім українським армійцям, якими опікувалися медики, вдалось покинути окуповане місто», – так починається розмова МІПЛ із лікарем-ендокринологом Херсонської обласної клінічної лікарні, чиє імʼя ми не називаємо з міркувань безпеки.

П’ять місяців лікар працював в окупованому Херсоні, потім виїхав, але там залишилися його колеги, з якими він і досі намагається спілкуватися.

Говорить, що за вісім місяців медична система відчула і рух опору російським утискам, і примус лікувати за стандартами РФ, побачила втечі колаборантів, які мали значний вплив на медичну систему, грабунок та нищення лікарняних закладів.

«Але до 30-го травня лікарі мали український мобільний зв’язок та інтернет, виписували направлення та рецепти навіть тим пацієнтам, які виїхали на підконтрольну Україні територію. Спілкувались українською мовою. Волонтери, попри обстріли автомобілів, намагалися провозити полями волонтерську медичну допомогу. Проте з кожним місяцем працювати ставало дедалі важче», – додає він.

Спроби дізнатися персональну інформацію хворих

 

Окупація медичної сфери Херсона почалася влітку 2022-го, говорить лікар. До того громадяни Росії перебували в медичних закладах, але не намагалися впроваджувати свої правила. У червні почали викликати керівний склад лікарень на розмови: директорів і їх заступників, завідувачів відділень. Усіх збирали у захопленому Департаменті охорони здоров’я Херсонської ОДА. Його назву на той час змінили на «Міністерство охорони здоров’я Херсонської області».

«Більшість приходили під тиском. Пам’ятаю, за власним бажанням прийшов лише заступник директора Дитячої обласної клінічної лікарні. Цей заклад відомий тим, що першим у місті заявив про підтримку окупантів», – говорить лікар із Херсона.

Він і сам двічі брав участь у подібних нарадах із окупантами.

«На першій росіяни та колаборанти пропонували лікарям зливати персональну інформацію хворих через доступ до електронної бази даних пацієнтів – е-Нealth. Конкретно мене запитували, хто з моїх пацієнтів отримує інсулін, скільки коштів на це витрачається. Особливість бази даних у тому, що у ній зберігається конфіденційна інформація, до якої має доступ лише лікар. Крім домашніх адрес, номерів телефонів, є паспортні дані та інформація щодо контактних осіб. Також зазначені пільгові категорії, зокрема учасники АТО. Я хвилювався, бо напередодні приймав пацієнта з окупованого міста Миколаївської області, це був ветеран АТО, хворий на діабет. Росіяни дізнались про його недугу, посадили «на яму» і чекали, коли він повільно помре без інсуліну. Йому вдалося втекти і дістатись до мене на прийом. Я намагався врятувати цього пацієнта – надав чоловіку контакти знайомих, які його прихистили».

Зрештою, за словами доктора, він сказав росіянам, що через проблеми з інтернетом його відключили від системи е-Нealth, тож убезпечив персональні дані пацієнтів. Пообіцяв надати тільки загальні відомості про загальну кількість хворих і тих, хто отримують інсулін.

Куратор із Туви – в Херсон приїхав тамтешній ексміністр охорони здоров’я

 

«Вдруге лікарів збирали, аби запропонувати співпрацю, – згадує лікар. – На цьому зібранні був присутній Олександр Нестеренко – онкогінеколог із Херсонського обласного онкологічного диспансеру – та Вадим Ільмієв – відомий колаборант і соратник гауляйтера Володимира Сальдо».

Колаборант Ільмієв (праворуч) разом із російськими лікарями (посередині Голобоков) дає інтерв’ю пропагандистським ЗМІ

Із відкритих джерел відомо, що Ільмієв у 2015 році балотувався до міської ради Херсона від «Союзу лівих сил», за два роки увійшов до керівного складу ГР «Українській вибір», очолюваного Віктором Медведчуком (політик, підозрюваний у держзраді), у 2020-му балотувався до Херсонської міської ради від «Блоку Володимира Сальдо». У липні 2022 року Херсонська обласна прокуратура повідомила, що проти Ільмієва порушено кримінальне провадження за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України, йому загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

І все тому, що Вадим Ільмієв, який не має жодного стосунку до медичної сфери, не просто вирішив співпрацювати з окупантами, а був призначений так званим начальником «Департаменту охорони здоров’я Херсонської області Військово-цивільної адміністрації Херсонської області» у незаконно створеному органі влади, звільняв та призначав на посади лікарів.

«Але те засідання вів ексміністр охорони здоров’я республіки Тива Артиш Сат, земляк міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Його, як виявилося, призначили не лише радником Сальдо, а й куратором медичної галузі на Херсонщини. Саме він фактично взявся керувати, в той час як колаборант Нестеренко допомагав окупантам інформаційно, адже добре знав усіх херсонських лікарів і надавав відомості про них окупаційній адміністрації. Він незаконно зайняв посаду головного лікаря лікувального закладу, в якому працював. Охороняли збори двоє автоматників, що не мали жодних розрізнювальних знаків, на шевронах носили прапорці РФ та символи «Z», – розповідає лікар.

«Радник голови ВЦА Херсона» та екс -міністр охорони здоров’я Республіки Тива Артиш Сат

Приблизно дві години вони тримали медиків у залі та розповідали, що хочуть включити їх у структуру окупаційного міністерства та призначити деяких лікарів на посади в окупаційній адміністрації.

«Наголошували, що лікарі мають зареєструватись як російські спеціалісти, пропонували пройти перепідготовку в РФ. Окупанти обіцяли лікарям заробітні плати по 80-100 тисяч рублів (45-60 тис. грн, – МІПЛ). Збирали наші номери телефонів. Мені пред’явили претензії через те, що не придбав російську сім-карту, щоб підтримувати з росіянами зв’язок. Сказали: «А чому це ви не маєте російського зв’язку? Адже ми сподіваємось на тісну співпрацю з вами! Ендокринологів мало лишилось. Будете в департаменті працювати, ми вам дамо зарплату. Якщо добре себе проявите – відправимо на Далекий Схід!» На Далекому Сході дають гектар землі, тому росіяни вважали таку пропозицію мотиватором для українських медиків. Аудиторія сприйняла цю зустріч без ентузіазму», – додає лікар.

Він стверджує, що з представниками патологоанатомічної служби окупанти проводили окремі непублічні бесіди. Раніше МІПЛ отримувала свідчення, що судмедекспертам росіяни не дозволяли виїзжати з окупованих територій. Вірогідною причиною таких заходів було те, що вони могли бачити наслідки воєнних злочинів та розголосити їх.

«Під контролем»: аптечні мережі та поставки ліків

 

На початку окупації росіяни відібрали аптечну мережу Херсонщини в її законних власників. Так, мережа аптек «Подорожник» стала «Альфою», «Перша соціальна аптека» – аптекою «Омега». А на базі обласної клінічної лікарні відкрили «Державні аптеки». Лікар говорить, що нові «власники» – підприємці з Московської області та Владивостока.

Захоплена росіянами аптека “Подорожник” із новою вивіскою “Альфа”

Змінився й асортимент. Українські та більшість іноземних препаратів замінили російськими.

«Якщо порівнювати українські та російські ліки, то останні програють. До прикладу, інсуліни, які вироблені в Росії – це отрута, яка цілком імовірно викличе ускладнення. Якщо в РФ і є фірми, які виготовляють якісні ліки, то це тільки тому, що інгредієнти для них виробляють інші країни. Медикаменти, які росіяни імпортують з Європи, мало чим відрізняються від наших», – говорить ендокринолог.

Із підконтрольної території України Херсонською обласною клінічною лікарнею дистанційно через свого заступника керував директор Віктор Короленко. Йому у травні вдалося евакуюватися з окупації. А вже 1 липня до лікарні приїхали представники ФСБ і затримали директора з медичних питань та начальницю відділу кадрів цієї лікарні. Пізніше місцеві ЗМІ писали, що їх вивели з приміщення в кайданках, але за кілька годин повернули.

“Керівник обласного управляння здоров’я” Вадим Ільмієв (ліворуч) та “голова уряду Херсонської області ” Сергій Єлісєєв (праворуч) інспектують захоплені росіянами аптеки Херсона

«Тоді я зрозумів: залишатись в Херсоні – небезпечно, – продовжує лікар-ендокринолог. – До того ж, у 2014 році я закінчив військову кафедру, про це могло стати відомо окупантам. Виїжджав через Василівку Запорізької області за легендою, ніби я – студент. Акуратно поголився, збрив бороду, а волосся на голові, навпаки, відростив довше. 7-го липня, коли Путін зробив військовим РФ вихідний, аби вони святкували захоплення Луганської області, виїхав із окупації. Я був одним із останніх ендокринологів, які залишились у місті та й взагалі на правому березі Херсонщини, – додає він. – Невдовзі після мого виїзду окупанти склали списки людей, яким було заборонено евакуюватись. До них увійшов керівний склад медичної галузі області. Людей фактично тримали в заручниках в окупації». 

МІПЛ відомо про щонайменше сім випадків затримань лікарів та працівників медичної сфери на окупованій Херсонщині. Декого за деякий час відпустили, доля кількох із них залишається невідомою.

 

Наш співрозмовник говорить, що зараз українським лікарям небезпечно працювати в окупації, особливо в невеликих населених пунктах – вони можуть стати жертвами викрадень. По-перше, в містечках та селах менше свідків викрадень, по-друге – легше тиснути та примушувати до співпраці. Причиною викрадення може стати відмова брати російські зарплати чи соціальну допомогу, або примус до поїздки на перекваліфікацію, яку окупанти анонсували в 20-х числах червня.

Медичний десант із Кабардино-Балкарії

 

У серпні до Херсона приїхали російські медики з РФ, зокрема з республіки Кабардино-Балкарія. Вони працювали у місті до вересня. Як каже лікар, їх відправили у відрядження через постійний брак в окупації українських фахівців. Дехто з них потім говорив, що їхати не хотів, дехто відверто вірив, що приїхав допомогти, дехто зізнався, що таке відрядження – можливість заробити (з їхніх слів, їм платили по 200-300 тисяч рублів, що дорівнює 115 – 175 тисячам гривень за відрядження, як військовим).

Олександр Голобоков – куратор російської лікарської делегації до Херсона, хірург, ортопед та травматолог. На спеціалізованих медицинских сайтах РФ зазначають, що Голобоков веде прийом в “Національному дослідному центрі Гематології” в Москві.

«Російських медиків, разом із охороною поселили у відділенні, в якому я працював. Росіяни мали окрему кімнату, де вони спали та їли. Медсестрам та санітаркам нове керівництво лікарні сказало допомагати їм у побуті, зокрема прати речі, – згадує ендокринолог. – Переважна більшість до українців ставились зверхньо: вважали, що українські лікарі – холопи, а російські – світила медицини. Звісно, нашим медикам все це було не до вподоби. Аби стримати обурення, декого з українців ефесбешники вивозили на розмову або викликали в захоплений департамент». 

Медики з РФ працювали не тільки у відділенні ендокринолога, а й у інших. Серед них були анестезіологи, стоматолог і хірург.

Російські медичні сайти містять інформацію, про те що Хряпа – анестезіолог-реаніматолог із двадцятирічним стажем, веде прийом пацієнтів в одній з клінік Санкт-Петербургу

«Пацієнти, як і всі херсонці в окупації, мали страх перед росіянами, тому навіть україномовні намагались розмовляти з ними російською», – додає медик. 

Він говорить, що імен російських лікарів у лікарні не знали, пацієнтам вони також не представлялися. Навіть коли окупований херсонський телеканал ВТВ+ готував сюжети з коментарями медиків із Росії, їх не титрували, а інколи навіть приховували обличчя. Один до одного в лікарні зверталися по імені, але українські медики думають, що вони могли бути вигаданими.

Паперовий документообіг та відмова від електронних баз

 

«Російські лікарі обурювались, мовляв, українці розвалили систему охорони здоров’я, яка була за часів Радянського Союзу, нарікали, що маємо мало лікарень і відділень. Виявилось, що їм не знайоме таке поняття, як реімбурсація (виплата компенсацій) лікарських засобів та електронний рецепт. Вони не знали, що у нашій країні пацієнт не повинен платити за інсулін і може отримати його не тільки за місцем проживання, а й в будь-якому місті країни за електронним рецептом», – розповідає медик.

Натомість росіяни вимагали, аби в лікарнях велась паперова документація, чути навіть не хотіли про електронні бази даних та конфіденційність.

Окрема тема – бажання російських медиків перейти на російські протоколи лікування та застосовувати «гарні російські ліки».

А ось обладнання росіянам сподобалося, намагалися працювати на ньому.

Росіяни прагнули відновити всі лікарські заклади у Херсоні, які були закриті або реформовані під час медичної реформи. Сварилися, що медична система не функціонує, як у них. Російська медицина, на чому особливо наголошували колаборанти та росіяни, працює за системою Семашка. Це стара радянська система, що включає диспансеризацію та санаторії. Росіяни пояснювали, що мають безоплатну і страхову медицину. Тож і українську планували переробити – наблизити її до радянської, але з елементами російської страхової медицини. Вона мала бути безкоштовною за рахунок обов’язкових страховок.

«Але впроваджували росіяни свої стандарти та підходи недовго – вже у середині вересня вони залишили Херсон, а в другій декаді жовтня – Берислав, місто на правому березі Херсонщини вгору по Дніпру. Разом із росіянами на лівий берег, до Криму та Росії виїхали медики-колаборанти, які відкрито підтримали окупацію», – говорить херсонський ендокринолог.

«Подарунки» від «Єдиної Росії»

 

На лівий берег Херсонщини поїхали не лише медики, росіяни вирішили забрати з собою обладнання. Лікар із Херсона думає, що вони не повезуть його у Росію, а залишать в окупації. Вчинятимуть, як після захоплення Маріуполя, де медичне обладнання було вивезене, а потім передано донецьким лікувальним закладам у вигляді гуманітарної допомоги від партії «Єдина Росія» та від російського уряду. 

Привласнені російськими бізнесменами аптеки теж зачинились. Станом на кінець жовтня в Херсоні залишились працювати лише три аптеки. Дві – на проспекті Ушакова і одна – по вулиці Університетській. Усі вони розпродають залишок, нові партії ліків до них не завозять. Лікар думає, що коли існуючі запаси закінчаться, в місті розпочнеться стихійна торгівля медикаментами, як це вже було навесні, коли окупанти не дозволяли завозити в область українські ліки і не постачали свої.

Імовірно, частково запаси ліків із зачинених аптек окупанти завезли до лікарень, аби використовувати їх для лікування російських поранених в разі боїв за місто. Лікарні раніше вже звільнили від пацієнтів – багатьох відправили на лікування додому.

«20 жовтня окупанти наказали сформувати по лікарнях списки працівників «на евакуацію», а наступного дня наказали виписати всіх хворих зі стаціонару. Наразі, багато херсонських лікарів виїхали, але спеціалісти, які можуть надати невідкладну допомогу, в місті ще є. В Херсоні також працюють кілька приватних клінік, але через брак спеціалістів вузьких галузей та відсутність специфічного обладнання, їх можливості в лікуванні обмежені», – підсумовує лікар із Херсона.

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки у рамках проєкту «Hela Sverige Skramlar for Ukraina».

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Примушують “любити” РФ. Як ворог катує українців і чи вдасться довести, що Росія вчиняє в Україні злочин проти людяності

МІПЛ розпитала Марію Квіцінську, експертку ОМСТ з Європи та Центральної Азії, як організована робота їх організації в Україні, про перспективи постраждалих отримати матеріальну компенсацію від Росії та чим відрізняються кейси катувань під час російсько-українській війні від кейсів у решті держав, де працює ОМСТ.

13 Березня 2024

Інші воєнні злочини
Ставка генерала Лапіна: окупація Чернігівщини очима місцевої жительки

Олена Ковальова завідує Будинком культури в Терехівці. Саме там в окупованому селі жив російський генерал-полковник Олександр Лапін, на той час — командувач військами Центрального військового округу РФ. МІПЛ відвідала Терехівку, аби дізнатися, що там сталося і задокументувати воєнні злочини армійців РФ.

29 Січня 2024

Інші воєнні злочини
Понад 130 українців: правозахисники назвали кількість постраждалих, яких окупанти катували у Куп’янському райвідділі поліції

За пів року окупації Куп’янська через катівню, яку росіяни облаштували в місцевому ІТТ, пройшли щонайменше 130 людей. Про це йдеться у новому звіті Центру прав людини ZMINA, який ґрунтується на опитуваннях 30 потерпілих і свідків.

18 Січня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Військовий зник на полі бою. Ось 10 кроків, які варто зробити, аби розпочати пошук армійця 

В умовах бойових дій часом трапляється так, що військовослужбовець зникає безвісти. Для старту пошуку родинам необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій. Пропонуємо 10 ключових кроків.

28 Березня 2024

Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Війна і правосуддя
Воєнні злочини, лист до Путіна та бойовики “ЛДНР”: 27 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

25 Березня 2024

Більше публікацій