Send Lette
Насильницькі зникнення

«Мене обирали жителі України»: голову ОТГ тримали в камері суду, бо не хотів працювати на представників РФ

Голову Станіславської ОТГ на Херсонщині Івана Самойленка російські військові викрали 23 червня просто з роботи. Сказали, що підозрюють у розкраданні російської гуманітарної допомоги. Після цього відвезли в приміщення суду, але не для того, аби обирати запобіжний захід, а тримали там у заручниках у камері для обвинувачених. 

Після звільнення Самойленко повернувся на роботу в громаді та розповів МІПЛ, чого саме що від нього вимагали росіяни та кого ще вони утримували в неволі. 

Говорили про нацизм та схиляли отримати російський паспорт


«Я того дня був на роботі. О 12-ій годині приїхали російські військові, сказали, що треба поговорити», — розповідає Іван Самойленко.

Іван Самойленко

До цього його вже не один раз перевіряли росіяни, вивчали телефон, стежили за його пересуваннями. 

Голову ОТГ посадили в машину і повезли в селище Білозерка. Там завели в приміщення місцевого районного суду та посадили в камеру, де зазвичай тримають підсудних та підозрюваних.

Перші дві доби, каже Самойленко, росіяни не пред’являли йому жодних підозр. А на третю повели на допит. Чоловік, якого Іван Самойленко ідентифікував, як ефесбешника, запитав, чому голова ОТГ не хоче отримати російський паспорт. 

Самойленко відповів: «У мене вже є паспорт, навіщо мені ще один?» 

Потім уточнили, чому Самойленко відмовляється отримувати призначення на роботу в військовій адміністрації окупантів, яка тимчасово діє на Херсонщині.

«Я ж обраний жителями України і за законом України, мені призначення не потрібне. У нас тут все-таки діють закони», — сказав голова ОТГ. 

«Вони кажуть: “Тут уже Російська Федерація”, — продовжує Самойленко. — Я кажу: “Ні, тут Україна. Це тимчасово окупована наша територія”. Вони відповідають: “Ми не окупанти, ми — освободітєлі”».  

Далі були вже звичні розмови про нацизм в Україні. 

«Я, наприклад, на роботі працюю на благо України, за законами України і в її інтересах. Кажу: “Мене можна вважати нацистом”. Вони питають: “То ви чекаєте, що прийде Україна?” Я кажу: “Звісно, чекаю”. Вони кажуть: “Ну, значить, посидиш у нас”», — розповідає Іван Самойленко. 

Після цих слів його повернули в камеру. 

Другий допит та звинувачення у крадіжці «гуманітарки»


Згодом допит продовжили. Тоді Іван Самойленко дізнався, що його підозрюють у двох «злочинах» — «розкраданні російської гуманітарної допомоги» та «у вчиненні дій, що загрожують інтересам РФ». 

Самойленко каже, що до російської гуманітарки жодного стосунку не мав. Її привозили чотири рази та роздавали самі ж росіяни, які окупували Херсонщину.

Станіславська ОТГ

«Ми роздавали лише українську гуманітарку, яка приходила з Запоріжжя», — каже Іван Самойленко.  

Доказів співпраці чоловіка зі Збройними силами України в російських спецслужбовців не було. Тому вони знову запитували про його ставлення до РФ. 

«Я сказав, що нічого не буду про це говорити, оскільки ви мене ще на тиждень закриєте. Вони засміялися», — говорить голова ОТГ.  

За деякий час його відпустили.

Колишні посадовці та батьки атошників також були заручниками росіян


Разом із головою Станіславської ОТГ у приміщенні суду російські військові тримали ще близько десяти людей. Всі — місцеві. 

«Була Антоніна Чередник — колишня селищна голова Білозерки, а зараз — працівниця сільськогосподарського підприємства. Також там тримали мого попередника Володимира Желуденка та його колишнього заступника. Тримали нашого жителя, батька учасника АТО, а також ще одного жителя — учасника АТО», — розповідає Іван Самойленко. 

Щонайменше двоє людей із громади, якою керує Самойленко, з березня перебувають у полоні російських військових. На питання голови ОТГ, чому так довго не відпускають затриманих хлопців, росіяни відповіли: «Вони живі, скоро повернуться додому».

Також у громаді є випадки розстрілів цивільних жителів. Зокрема Самойленко розповів про вбивство матері шістьох дітей у селі Широка Балка. За його словами, вона не витримала психологічного тиску російських військових і сказала їм: «Я зараз візьму гранату і вас підірву».  

Ще в одному селі громади, Олександрівці, каже Самойленко, зафіксовано 16 розстріляних людей та 26 загиблих від артилерійських та ракетних обстрілів. 

Порушення права на особисте життя


Експерт МІПЛ та юрист Регіонального центру прав людини Микола Кіккас говорить
про статтю 45 Гаазького положення 1907 року «Про закони та звичаї війни на суходолі», яка забороняє змушувати присягати на вірність державі супротивнику.

Оскільки, згідно з законами РФ, процедура отримання російського громадянства передбачає присягу, такий примус є порушенням міжнародного гуманітарного права.

«Воєнним злочином це не є, але з високою ймовірністю становить порушення права людини на особисте життя. Громадянство/національність людини є частиною її ідентичності, яка входить до сфери приватного життя. Їх примусова зміна становить втручання в це право», — пояснює Кіккас.

Незаконне позбавлення волі, за його словами, становить серйозне порушення міжнародного гуманітарного права та є воєнним злочином. При цьому немає жодної різниці, чи ця людина посадовець, чи просто цивільна особа. 

«Позбавлення свободи особи з владними повноваженнями не є обтяжуючою ознакою або окремим складом злочину», — наголошує Микола Кіккас.

———

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Чонгар, Крим, колаборанти, суд і підкуп: як із російської вʼязниці врятували родину херсонців

Рік родина Барчуків із Херсону провела у російському полоні. Першим окупанти затримали Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він, виконуючи рекомендації згори, почав ховати державне майно, але згодом росіяни влаштували на нього засідку. Після того, як чоловік зник, його родина, взялася ховати те, що Сергій вже встиг винести. Але вони також опинилися за гратами.

29 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Рік російського полону. Як родина херсонців, що хотіла зберегти державне майно, опинилася під “арештом”, але вирвалась на свободу

МІПЛ розповідає історію викрадення росіянами Сергія Барчука, 35-річного заступника керівника Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області, та його рідних, які намагалися захистити державну офісну техніку від російських мародерів, а натомість провели понад рік в окупаційних СІЗО, витримали тортури, знущання і все ж дочекалися свого звільнення. 

22 Квітня 2024

Насильницькі зникнення
Звільніть наших рідних! У Києві вимагають повернути цивільних з полону

У столиці рідні цивільних заручників, колишні бранці РФ, представники правозахисних організацій та Омбудсмена провели акцію на підтримку незаконно утримуваних Росією громадян України. Її організувала ГО “Цивільні в полоні”, яка об’єднує рідних близько 280 цивільних заручників.

10 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій