Мешканка Мелітополя, яку разом з чоловіком викрали окупанти, померла в російському ув’язненні
Мелітополь — одне з тих українських міст, яке Росія захопила в перші ж дні повномасштабного вторгнення. Росіяни відразу почали вдиратися до будинків, викрадати цивільних, залякувати їх і придушувати спротив окупантам. Серед тих, кого забрали, подружжя Тетяни й Олега Плачкових.
До повномасштабної війни РФ проти України Тетяна й Олег мали в Мелітополі два кафе, розвивали власну справу. Коли росіяни захопили місто, вони залишились удома разом із мамою Тетяни. У ніч із 25 на 26 вересня 2023 року окупанти вдерлися до їхньої домівки.
— Увірвалися додому люди з автоматами, у спецодязі, одягли на батьків кайданки, забрали телефони, документи і повезли. Бабусю мою зачинили в кімнаті, наказали нікуди не виходити, — розповідає донька Плачкових Людмила Мельникова.
За її словами, викрадачі не приховували, що вони з ФСБ. Росіяни всю ніч незаконно обшукували житло, допитували маму Тетяни. Повернути рідних обіцяли після з’ясування обставин, однак батьків вона більше не бачила. Натомість окупанти приходили з незаконними обшуками і допитами колег подружжя, попередили, що їм, можливо, доведеться свідчити проти Плачкових у так званому суді.
Майже пів року Людмила Мельникова не знала, де її батьки. Ні звернення до українських правоохоронних органів, ні запити до окупантів результатів не давали. Аж раптом у лютому 2024-го Людмила з власних джерел дізналася, що її мама впала в “кому невідомого походження” й перебуває в реанімації мелітопольської лікарні. Лікарі не знають, чому Тетяна була в такому стані, однак запевняють: росіяни не відразу привезли її до лікарні, а спершу утримували в якомусь іншому місці. Крім того, Плачкова захворіла на грип.
— Ми не знаємо, де вона лежала, тому що медики кажуть, що пролежні доволі значні. Можливо, щось робили з нею, щоб синці прибрати, — припускає Людмила.
Так званий слідчий не пускав до Тетяни її матір, не дозволяв перевезти жінку до іншої лікарні, оскільки її “підозрювали” у шпигунстві. Крім того, відомо, що росіяни надали Плачковій “державну адвокатку” Олену Шаповалову з Мелітополя, яка до повномасштабного вторгнення РФ належала до Ради адвокатів Запорізької області. За даними журналістів, вона щонайменше в січні 2023-го перейшла на бік РФ і очолила окупаційну обласну колегію адвокатів Запорізької області. У 2024 році на підконтрольній українському уряду території її позбавили свідоцтва, виданого 2004-го
Олена Шаповалова, “державна адвокатка”, яку росіяни призначили Тетяні Плачковій. Фото: Facebook
Людмила звернулася до МКЧХ із проханням простежити за наданням медичної допомоги її матері, але в організації заявили, що не мають доступу до тимчасово окупованих територій. Також вона просила ФСБ дозволити перевезти Тетяну до медзакладу на підконтрольній українському уряду території. Проте поки Людмила чекала на рішення, 23 травня її мама померла. Їй був 51 рік.
У “документах” про смерть росіяни заявляють, що у Тетяни були пневмонія, набряки легенів і головного мозку, але причин такого стану не зазначають. Також окупаційна “прокуратура Запорізької області” пише, що жінка померла в липні, а не травні, тож нині Людмила подає скарги на окупантів. Псевдоадвокатка Шаповалова після смерті Плачкової припинила комунікувати з її рідними, а “слідчі” закрили так зване кримінальне провадження щодо “шпигунства”. Людмилі так і не вдалося побачити маму та попрощатися з нею, адже на тимчасово окуповану територію росіяни жінку б не пропустили. Ховала померлу її матір, яка залишилась у Мелітополі.
Де росіяни тримали батька й у якому стані він зараз, Людмила досі не знає. Окупанти стверджують, що не утримують Олега Плачкова й не мають до нього жодних питань. Людмила ж дізналася від інших мелітопольців, що її батьків вивозили до Ростова, хоча достовірних підтверджень цьому в неї немає. Нині донька звертається до українських і міжнародних органів та організацій, щоб ті допомогли знайти тата.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
