МІПЛ долучилась до створення мапи місць утримання бійців “Азову” в російському полоні

28 травня у Києві презентували сайт та інтерактивну мапу проєкту Inferno. Це ініціатива Асоціації родин захисників “Азовсталі” та відділення міжнародного співробітництва 1-го корпусу НГУ “Азов”. Медійна ініціатива за права людини стала одним із партнерів проєкту, надавши дані для створення мапи місць утримання.
Inferno документує факти нелюдського поводження з українськими військовополоненими в російських тюрмах та колоніях.
— Цим проєктом ми хотіли показати реальність, у якій перебувають українські військовополонені в російському полоні. Розповісти про тортури, голод, ненадання медичної допомоги, про те, як їх позбавляють усіх прав, які передбачені Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, — зазначив Нестор Барчук, представник “Азову”.

Представив “Азов” Нестор Барчук презентує проєкт Inferno. Фото: Медіацентр Україна
Проєкт заснований на свідченнях звільнених із полону бійців. Зі слів правозахисниці Олени Бєлячкової, МІПЛ тісно співпрацює як із родинами військовополонених “Азова”, так і з самим підрозділом. Організація вже опитала 30 звільнених бійців, зокрема тих, хто пережив вибухи в Оленівці в липні 2022 року. Свідчення частини з них правозахисники передали для втілення ініціативи Inferno.
— Ми документуємо місця утримання військовополонених і цивільних в РФ і на тимчасово окупованих територіях. Росія приховує цю інформацію, але вона критично важлива для українських структур і міжнародних партнерів. Адже у фокусі України — притягнення до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів. Саме тому свідчення азовців, які вижили під час вибуху в одному з бараків в Оленівці, надзвичайно цінні для нас. Вони є прямими свідками і жертвами злочину РФ. МІПЛ розслідувала і продовжує розслідувати обставини того інциденту, — сказала Бєлячкова.

Правозахисниця Олена Бєлячкова під час презентації мапи місць утримання українських військовополонених. Фото: Медіацентр Україна
З 2023 року МІПЛ веде власну інтерактивну мапу місць утримання українців на території РФ, Білорусі, окупованих та деокупованих регіонах України. Наразі вона налічує 222 локації. Олена Бєлячкова зазначила, що особливу увагу МІПЛ приділяє збору даних про осіб, причетних до катувань у місцях позбавлення волі, і передає цю інформацію для запровадження санкцій.
Експертка вкотре звернула увагу на неефективність Міжнародного комітету Червоного Хреста у питанні відвідування місць утримання. На її думку, ключем до змін є визначення держави-захисниці, яка могла б представляти інтереси українських бранців, відвідувати колонії, судові процеси та захищати права тих, кому висунуто звинувачення. Україна готова до імплементації цього механізму, тоді як Росія продовжує ігнорувати ініціативу.
Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ