Send Lette
Адвокація

МІПЛ в ОБСЄ презентувала першу частину розслідування воєнних злочинів РФ, задокументованих у системі I-DOC

У рамках Варшавської конференції з людського виміру ОБСЄ Медійна ініціатива за права людини презентувала першу частину власного розслідування про цивільних громадян України, яких Росія утримує в заручниках. Станом на серпень 2023 року МІПЛ верифікувала 1122 таких цивільних. Утім їхня кількість, за різними оцінками, може бути в 57 разів більшою. 

Презентуючи розслідування, Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ, заявила про зібрані докази необґрунтованих затримань і викрадень цивільного населення України на тимчасово окупованих Росією територіях.

“Ми також створили онлайн-карту місць утримання українців, яку ви можете переглянути на нашому сайті. Ця карта постійно оновлюється”, підкреслила Пантелєєва.

За її словами, презентоване розслідування спирається на свідчення звільнених із полону цивільних заручників і родичів тих, хто залишається в російському полоні. У звіті відображено порушення прав та свобод цивільного населення України представниками Російської Федерації у трьох регіонах, які перебували під окупацією в перші дні повномасштабного вторгнення: Київська, Чернігівська та Сумська області. Усі ці дані внесено у визнану міжнародними правовими інститутами систему I-DOC. У подальшому задокументовані в цій системі факти мають допомогти притягнути винних до відповідальності за скоєні проти громадян України міжнародні злочини.

Сайдівент “Цивільні заручники: за ґратами. Як I-DOC може допомогти виявити закономірності злочинів та виявити злочинців” відбувся в рамках Варшавської конференції з людського виміру ОБСЄ. Фото: МІПЛ

“У нашому першому звіті ми максимально повно описали місця утримання цивільних громадян України, зазначила Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, яка брала участь у підготовці документу. Кожен випадок порушення прав цивільного населення на окупованих територіях описано за кількома категоріями: де і як затримали цивільного, чому це сталося, місце, умови утримання, кількість днів перебування в заручниках тощо. Окремо відображено спосіб вивезення цивільних осіб спочатку на територію Білорусі, а потім у Росію як кінцевий пункт призначення. Також ми фіксуємо, як звільнили людину. Якщо ж вона досі перебуває в заручниках, то ми вказуємо її ймовірне місце утримання”.

Анна-Марі Каллан, постійна представниця Ірландії при ОБСЄ (в центрі), Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування МІПЛ (ліворуч) та Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ. Фото: МІПЛ

Презентація розслідування відбулася під час сайдівенту “Цивільні заручники: за ґратами. Як I-DOC може допомогти виявити закономірності злочинів та виявити злочинців”, організованого МІПЛ разом із Постійним представництвом Ірландії при ОБСЄ та Постійним представництвом Литовської Республіки при міжнародних організаціях у Відні.

“З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну військові злочини та інші звірства, вчинені російською армією в Україні, ретельно фіксуються. Подробиці шокують своєю масштабністю та жорстокістю. Одним із найпоширеніших правопорушень, які ми бачимо, є довільне затримання цивільних заручників”, заявила під час відкриття заходу Анна-Марі Каллан, постійна представниця Ірландії при ОБСЄ, яка модерувала сайдівент.

У заході також взяли участь Ольга Черняк, колишня цивільна заручниця з Херсонської області, і Тетяна Попович із Бучі, мати цивільного заручника Владислава Поповича, якого все ще утримує Росія. Попович веде списки викрадених із Бучанської громади. За її словами, станом на зараз Росія підтвердила 27 цивільних заручників, яких утримує в полоні. Ще 55 людей вважаються зниклими безвісти, але є надія, що вони також перебувають у полоні.

Згідно зі свідченнями Ольги Черняк, російські військові катували всю її родину. Сина, чоловіка і саму Ольгу вони били ногами, гумовими кийками, погрожували зброєю, особливо за відмову співати гімн Росії та говорити “Слава Путіну!” Сина потерпілої відпустили за 15 днів після викрадення, чоловіка за місяць. Жінка ж провела в полоні 280 днів. Її годували лише раз на день, одним із видів тортур був пошук дороги в камеру з зав’язаними очима.

Тетяна Попович, мати цивільного заручника з Бучі Владислава Поповича, Анастасія Пантелєєва (МІПЛ), колишня заручниця Ольга Черняк, Любов Смачило (МІПЛ)

“Воєнні злочини не є абстрактним поняттям. Це злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту, які позбавляють невинних людей їхньої гідності та життя. Вони про дітей, жінок, чоловіків, людей похилого віку, життя яких раптово закінчується або вони втрачають свою гідність і майно, підкреслив під час сайдівенту Маріус Фоссум, регіональний представник у Центральній Азії Норвезького Гельсінського комітету. Інколи експерти висловлюють скептицизм щодо того, що громадянське суспільство займається документуванням цих злочинів. Вони стверджують, що громадські організації нібито не мають достатньої компетенції для цього. Однак такі закиди свідчать про те, що людина просто не в курсі, як ця робота виконується і що її якість часто дуже хороша”.

Повна версія першої частини презентованого під час сайдівенту розслідування доступна за посиланням.

Маріус Фоссум, регіональний представник у Центральній Азії Норвезького Гельсінського комітету (в центрі) разом із іншими учасниками заходу. Фото: МІПЛ

Захід відбувся за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені під час івенту, є виключною відповідальністю спікерів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

11 Квітня 2024

Адвокація
У пошуках рідних: МІПЛ організувала тренінг для родин полонених і зниклих безвісти

Медійна ініціатива за права людини провела дводенний тренінг для громадських організацій, спільнот родин військовополонених, цивільних та зниклих безвісти, зокрема підрозділів ЗСУ (в тому числі ВМС України) і Нацгвардії

5 Квітня 2024

Адвокація
В ООН фіксують ієрархію в системі російських служб, які катують українців: чому це важливо 

Міжнародна незалежна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила черговий звіт, у якому містяться важливі висновки щодо злочинів Росії в Україні. Частина з них ґрунтується на фактах, про які заявляє МІПЛ, ОМСТ і ZMINA.

18 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Ухилянти, афганські літаки та аграрії: 51 справа щодо війни, за якою радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

12 Квітня 2024

Адвокація
“Міжнародне право недієве, коли одна зі сторін не дотримується правил”, — Ольга Решетилова в Осло

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, взяла участь в одній із дискусійних панелей конференції Норвезького Гельсінського комітету, яка відбулася в Осло. Разом із Лене Ваттеланд, керівницею Центру документації та притягнення до відповідальності НГК, вони обговорили проблему притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах Росії. 

11 Квітня 2024

Аналітика
Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Коаліція "Україна. П'ята ранку", до якої входить Медійна ініціатива за права людини, підготувала спільну аналітику. Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

10 Квітня 2024

Більше публікацій