Між зникненням і СЗЧ: як помилковий статус позбавляє військових і їхні родини прав і гідності

МІПЛ презентувала аналітику, яка вперше системно досліджує проблему помилкового присвоєння військовослужбовцям статусу СЗЧ.
За словами авторів дослідження, матеріал базується на зверненнях родин, аналізі судових рішень та перевірених кейсах. У більшості випадків мова йде про військових, які зникли безвісти під час виконання бойових завдань чи потрапили в полон, але офіційно військовою частиною обліковуються як такі, що самовільно залишили частину або позиції.
— Це не поодинокі випадки. Формально людина рахується СЗЧ, навіть коли є підтвердження її полону чи загибелі. У такому разі родини залишаються без виплат, без правового захисту і з тавром СЗЧ на своїх близьких, — наголошують автори.
Так, у звіті експерти МІПЛ посилаються на історію військовослужбовця, перебування якого в полоні підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста. В той самий час він офіційно продовжував рахуватися СЗЧ у власні військовій частині. 24 січня 2024 року його мали звільнити під час обміну, але чоловік загинув у збитому над Бєлгородською областю літаку Іл-76. Навіть після ідентифікації рештків його статус не зміни з реабілітуючих підстав. СЗЧ знімуть, ймовірно, лише у зв’язку зі смертю.
Серед ключових проблем правозахисники виокремлюють:
- відсутність належної координації та обміну інформацією між різними органами влади;
- недосконалість механізмів звірки та верифікації даних;
- неможливість для родин самостійно оскаржити статус СЗЧ.
МІПЛ закликає до змін у законодавстві, зокрема:
- надати право родинам оскаржувати статус СЗЧ;
- запровадити обов’язкову перевірку даних у Національному інформаційному бюро перед присвоєнням статусу СЗЧ;
- посилити відповідальність командирів за помилкову фіксацію статусу.
Детальніше читайте в аналітичному звіті.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Він представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Авторка: Анастасія Лоза