Send Lette
Інші воєнні злочини

“Ми лежали на полі бою. Був страшенний мороз, мінус 14. Лежали на дітях — вони мовчали”, — Ганна Поповиченко про розстріл своєї автівки російськими військовими

Ганна Поповиченко втратила батька та найкращу подругу навесні 2022 року, коли всі  разом намагалися евакуюватися із Сєвєродонецька, на який наступали російські війська. Машина Ганни потрапила під ворожий обстріл, жінка певна — росіяни навмисне цілили по автівці цивільних. Своєю історією вона поділилися з МІПЛ.

З міста Ганна з родиною виїжджали 11 березня, в той час у їхній квартирі вже не було світла, води, опалення, газу. Температура в помешканні, де Поповиченко мешкала з батьками та дворічною донькою, опустилася до 8 градусів за Цельсієм. Виїжджати вирішили через Кремінну, бо напередодні безпечно цим шляхом проїхав друг їхньої родини. З собою взяли також подругу Марину із дворічною дитиною. Ганна пригадує, як того дня проїхали багато українських блокпостів. Коли за Рубіжним наближалися до ще одного, почався російський обстріл, снаряд прилетів у їхнє авто.

“Батькові розбиває голову, батько помирає одразу. Осколки летять мені в праву ногу, подрузі прилітає кудись у стегно. Але ми однаково вискакуємо з машини, лягаємо на дітей і починаємо відповзати. Мама до батька каже: “Чого ти сидиш, виходь, треба виходити”. А я кричу мамі: “Його вже вбили, батько вже вбитий!” Вона відповідає: “Я не можу його залишити, щоб він згорів у машині”. І вона його починає відстібати, в цей час машина горить і триває обстріл”, — розповідає Ганна.

Тіло батька таки вдалося витягти з машини. Трохи пізніше їхній автомобіль вибухнув, а речі, які везли з собою, розлетілися довола. 

Ми лежали на полі бою більше 2 годин. Був мороз страшенний, мінус 14 було, ми на дітях лежали, діти мовчали, була повна тиша, ми тільки перегукувалися поміж собою: “Живі? Живі!” — пригадує жінка. 

Коли стрілянина вщухла, Ганну помітив водій, який проїжджав повз: у жінки була червона куртка, яку видно здалеку. Ганка з донькою сіла в машину, мама з водієм кинулися забирати поранену подругу, яка вже не могла рухатися самостійно. Але не встигли — по них знову відкрили вогонь. 

“Машина, я так розумію, була для них, як мішень. Прилітає десь близько, я чула, як по машині наче градом посипало. І водій каже: “Ми зараз їдемо, ті, хто є, інакше поляжемо тут усі”. І ми залишаємо Марину, вона просить: “Тільки Сашку вивезіть, дочку”, — пригадує жінка.

Разом із донькою Марини вони повернулися до Рубіжного, де повідомили про поранену. Але поїхати до неї одразу рятувальники не змогли — тривав обстріл. Марина загинула на тому полі, їй мало б виповнитися 35 років.

Відео підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду “Відродження” в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Відео відображає позицію організації МІПЛ і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Ставка генерала Лапіна: окупація Чернігівщини очима місцевої жительки

Олена Ковальова завідує Будинком культури в Терехівці. Саме там в окупованому селі жив російський генерал-полковник Олександр Лапін, на той час — командувач військами Центрального військового округу РФ. МІПЛ відвідала Терехівку, аби дізнатися, що там сталося і задокументувати воєнні злочини армійців РФ.

29 Січня 2024

Інші воєнні злочини
Понад 130 українців: правозахисники назвали кількість постраждалих, яких окупанти катували у Куп’янському райвідділі поліції

За пів року окупації Куп’янська через катівню, яку росіяни облаштували в місцевому ІТТ, пройшли щонайменше 130 людей. Про це йдеться у новому звіті Центру прав людини ZMINA, який ґрунтується на опитуваннях 30 потерпілих і свідків.

18 Січня 2024

Інші воєнні злочини
280 днів у заручниках: як Ольга Черняк із Херсона пережила тортури, російський полон і не зламалась

До початку повномасштабної війни Ольга Черняк жила в Херсоні разом із чоловіком та дітьми. Одразу після окупації міста не виїхали — піклувалися про батьків хворих батьків. Та коли наважилася, то Ольгу, її чоловіка Ігоря і сина Степана викрали росіяни. В заручниках жінка пережила місяці російського пекла, але вистояла і тепер на волі.

31 Грудня 2023

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Справа Ягідного, Діана Панченко та “російська громада” Полтави: 29 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

24 Лютого 2024

Тимчасовий пункт. Як українські полонені проходили через Шебекіно

На початку повномасштабного вторгнення РФ очікувала, що Шебекіно прийматиме українських біженців і біженок, проте очікуваних масштабів не було, тож росіяни швидко знайшли для міста іншу роль. МІПЛ продовжує документувати свідчення звільнених із полону — цього разу розповідаємо про табір у Шебекіно.

23 Лютого 2024

Аналітика
Загибель українських військових у російському полоні — МІПЛ презентувала аналітику

Мета аналітики — наголосити на неналежному утриманні українців у російському полоні та проблемах із забезпеченням їхніх прав і притягненням до відповідальності винних у тортурах.

22 Лютого 2024

Більше публікацій