Send Lette
Адвокація

“Ми не маємо права гнатися за швидкістю! Помилки під час ДНК-експертиз, дорого коштують для родин зниклих безвісти”, — Добросердов

Вчора, 30 вересня, команда МІПЛ презентувала аналітичну записку “Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні”. На заході говорили про те, як відбувається ДНК-ідентифікація загиблих, про проблеми, з якими стикаються рідні зниклих безвісти, і що робить держава, громадський сектор і міжнародні організації, аби допомогти цим людям.

Наразі в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, обліковується понад 55 тис. осіб. Серед них — військовослужбовці, цивільні дорослі, діти. Ця цифра зростає щодня, але держава не встигає ідентифікувати загиблих. 

На думку Олени Бєлячкової, координаторки груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ, одним із найсерйозніших викликів досі лишається тривалість цього процесу, яка передусім пов’язана з нестачею експертів, що досліджують ДНК. Так, на сьогодні в Україні в структурах Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (ДНДКЦ) працює лише 240 експертів. У день до одного центру надходить до 300 експертиз. На кожного експерта припадає 35 — 40 досліджень на місяць, які тривають від декількох днів до декількох тижнів залежно від цілісності тіла. 

Те, про що ми говорили і два роки тому, і говоримо сьогодні, це тривалість проведення ДНК-експертиз. Те, що говорять родини, процедура займає від 8 до 10 місяців.

Іноді цей термін може складати 12 місяців. Потрібно шукати шляхи врегулювання і вирішення цих проблем: в більшій кількості спеціалістів; в більшій технічній спроможності за кількістю лабораторій; більш активної залученості Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.

Залученість міжнародних спеціалістів дозволить, на нашу думку, покращити й результат, і, можливо, навіть пришвидшити строки проведення експертиз, особливо у складних випадках, — зазначила Олена Бєлячкова.

Олена Бєлячкова, координаторка родин зниклих безвісти МІПЛ. Фото: Медіацентр

Нещодавно ДНДКЦ розширив штат експертів, які робитимуть ДНК-дослідження, повідомила під час пресконференції Лєна Сікорська, завідувачка лабораторії державної реєстрації геномної інформації. Нині служба у пошуку фахівців, яких навчатиме. 

Зі слів Артур Добросердов, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Україна працює над тим, щоб пришвидшити ідентифікацію, але це не має впливати на її якість:

— Ми не маємо права гнатися за швидкістю і при цьому допускати помилки. Ці помилки дуже багато чого будуть вартувати для родин зниклих безвісти. Для долі того військового або цивільного, яку ми намагаємося з’ясувати.

Так, у 2024 році з чотирьох до п’ятнадцяти збільшилась кількість Бюро судово-медичних експертиз, які отримували тіла за процедурою репатріації, говорить Артур Добросердов. Крім того, в усіх областях України, крім Дніпропетровської, створили центри розшуку при Національній поліції України. Зі слів Добросердова, це має покращити комунікацію між рідними безвісти зниклих та слідчими Нацполу.

В пресконференції МІПЛ взяли участь представники держави, МКЧХ, Нацполу та лабораторії державної реєстрації геномної інформації. Фото: Медіацентр 

Детальніше про проблеми, пов’язані з ідентифікацією зниклих безвісти, та рекомендаціями щодо їх розв’язання, читайте в аналітичній записці МІПЛ.

Запис трансляції пресконференції дивіться за посиланням. 

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Катування і переслідування українців Росією треба розслідувати як злочини проти людяності — правозахисники

МІПЛ, Zmina та ОМСТ презентували у Варшаві масштабне дослідження злочинів Росії на окупованих територіях України. Мова йде про катування і переслідування українців за політичними та ідеологічними ознаками. Під час дискусії також говорили про медико-правове документування тортур, своїми напрацюваннями тут поділилася PHR.

8 Жовтня 2024

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Адвокація
У Варшаві закликали створити новий трибунал над російськими воєнними злочинцями

Сьогодні у рамках щорічної конференції з людського виміру ОБСЄ коаліція “Україна. Пʼята ранку” організувала публічну дискусію “У пошуках справедливості. Як має виглядати архітектура правосуддя в Україні, виходячи з досвіду потерпілих та потреб системи правосуддя”.

2 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
У Росії до довічного увʼязнення засудили азовця Сергія Михайленка і відправили його у Сибір

Сергій Михайленко — боєць бригади “Азов”. Разом із побратимами вийшов із Азовсталі 20 травня 2022 року. Швидкого обміну, як обіцяли, не сталося, для понад тисячі українських захисників почався жах російського полону. Поруч із неналежними умовами утримання і тортурами, над військовополоненими розпочалися показові судилища. За злочини, яких ті не вчиняли.

11 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Розголошення держтаємниці від командира, воєнні злочини та справа Дудіна: 72 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

11 Жовтня 2024

Насильницькі зникнення
Журналістку Вікторію Рощину, яка померла в російському полоні, тримали в одному з найжорстокіших ізоляторів Росії

Про СІЗО № 2 у Таганрозі колишні полонені розповідають як про тюрму з найжорстокішими тортурами. Саме тут утримували журналістку Вікторію Рощину, про смерть якої стало відомо вчора, 10 жовтня.   

11 Жовтня 2024

Більше публікацій