«Ми прієхалі вас освобождать»: мешканці про обстріли у Немішаєвому градами
Мешканці селища Немішаєве на Київщині постійно шукають у групах на фейсбук продукти та ліки, а ще родичів та волонтерів для евакуації. 2 березня російська армія зайшла у селище. Місцеві бачили також білоруських військових та бійців чеченської національності – про їх присутність біля селища писав і військовий журналіст Андрій Цаплієнко. Загарбники гатять про цивільних будинках та грабують магазини. Але не чіпають місцевих – про це з ними домовився голова селища, кажуть місцеві.
Найбільша проблема, як і в інших заблокованих населених пунктах Київщини, – відсутність світла, опалення, води та зв’язку. Тільки у деяких залишився газ, каже наш співрозмовник, ім’я якого ми не повідомляємо на його прохання. Він каже, селище знаходиться у кільці окупантів, тому постачання продуктів немає.
«У людей хліба немає буквально від першого дня. Всі продуктові магазини вони (російські військові – ред.) заїхали та пограбували. А решту люди добирають. Намагаємося організувати всі продукти, що залишилися, для людей, які цього потребують», – розповідає чоловік.
Пошкодження паркану танками російської армії. Фото місцевого мешканця Руслана Біляковича
Його слова підтверджує й Руслан Білякович, який називає себе місцевим активістом Немішаєвого:
«Позавчора вони вскрили “Фору” та “АТБ”. Люди також брали звідти продукти. Але найстрашніше, що люди почали красти з магазинів приватних місцевих підприємців. У нас всі магазини розбиті, у нас немає їжі. Впав моральний цензор. Страшно, коли крадуть люди, які сидять з тобою в укритті. Я людям тут не довіряю. Я думаю, що зараз у людей їжа ще є, але вона буде потрібна десь через тиждень».
Через «рашистів» у селищі та хаотичні обстріли, мешканці живуть із постійним відчуттям небезпеки, каже Руслан. Проте місцевих окупанти не чіпають: чи то на прохання мера, чи через “визвольну місію”.
«Наш селищний голова з ними домовився: ми вас не трогаєм і ви нас не трогайте. Катайтеся, робіть, що хочете, але не вбивайте нас», – переповідає домовленості Руслан, і згадує ще одну ситуацію: «Йшла жінка. Перед нею їде БТР. Вони кажуть: “Женщина, проходите”. Вона спитала, чи не будуть вони її кривдити. А вони відповіли: “Ми приєхали вас освобождать”».
Попри «миротворчу місію», продовжує Руслан, обстрілами загарбники пошкодили мирні будинки:
«Впали чотири гради: один впав в їдальню лікарні, два – в будинки. В одному знесло дах і ще хата згоріла. Ще один снаряд впав біля газостанції. Жертв не було. Але перед цим градом, який впав на станцію, вбило мого хорошого друга, нашого депутата Сергія Разкевича».
Наслідки обстрілів «градами» у Немішаєвому. Фото місцевого мешканця Руслана Біляковича
Небагато місцевих наважуються евакуюватися під обстрілами та ще й знаючи про розстріли людей на блок постах.
«Люди не готові йти на свого роду смерть. Чимало сімей організовуються і їдуть колонами. Їх пропускають, але перевіряють телефони: фотографії та переписки. Сьогодні одна колона з 30 машин поїхала. Вже повідомили, що доїхали до Житомирської траси. Але є випадки, як у Микуличах: їхали чотири машини, одну спалили живцем – це мирні жителі, які виїжджали. Але вони їхали лісом», – розповідає наш співрозмовник. На питання, чи планує евакуюватися, відповідає: «І страшно, і інколи хочеться ризикнути”.
У сусідніх селах Микуличі, Козаровичі та Катюжанка, про які МІПЛ писала раніше, схожа ситуація. Через облогу, села залишаються без продуктів харчування та без можливості отримати гуманітарну допомогу.
–
Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.
Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]
