Send Lette
Адвокація

“Ми використовуємо всі можливі механізми та інструменти, щоб показати масштаб вчинених проти України злочинів Росії”, — Любов Смачило

Медійна ініціатива за права людини розпочала адвокаційний візит в ОБСЄ. Сьогодні у Відні Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, взяла участь у заході “Переслідування цивільних українців на окупованих територіях як злочин проти людяності: зусилля українського громадянського суспільства для відновлення справедливості”. Спільними зусиллями його організували українські правозахисники коаліції “Україна. Пʼята ранку”: Медійна ініціатива за права людини, Центр прав людини ZMINA, Всесвітня організація проти тортур, Крим СОС та Українська правова консультативна група. Захід підтримали Постійне представництво Ірландії при ОБСЄ, Human Rights House Foundation і PHR.

Модераторкою стала пані посол Анна-Марі Каллан, постійна представниця Ірландії при ОБСЄ. Вона зазначила, що незважаючи на високі ризики, українські правозахисні організації разом із міжнародними партнерами продовжують документувати і розслідувати міжнародні злочини, скоєні представниками РФ проти цивільного населення на окупованих територіях України.

Учасники сайд-івенту у Відні. Пані посол Анна-Марі Каллан, постійна представниця Ірландії при ОБСЄ, в центрі

Єлизавета Сокуренко, керівниця напряму документування воєнних злочинів у ZMINA, розповіла про документування свавільних затримань, насильницьких зникнень і тортур. Зупинилася, зокрема, на тому, як ZMINA разом із МІПЛ та ОМСТ аналізують отримані від постраждалих свідчення і на їх основі працюють над доведенням злочину проти людяності, який вчиняє Росія. Сокуренко також наголосила на необхідності зосередити увагу на проблемі утримання Росією цивільних українців, у тому числі активістів, таких як волонтерки Ірина Горобцова з Херсона та Маргарита Харенко з Мелітополя.

Водночас Любов Смачило, аналітикиня МІПЛ, розповіла не лише про процес документування злочинів, але й про інструменти, які для цього використовуються:

— Злочини Росії проти України ми документуємо, зокрема, через глибинні інтерв’ю і опитування звільнених цивільних і військовополонених українців. Вони розповідають про умови утримання в Росії, про тортури. Щоб документувати це більш ефективно, ми використовуємо систему I-DOC. Працюючи з цією темою, МІПЛ створила онлайн-мапу місць примусового утримання: це 40 пунктів на тимчасово окупованих територіях і 56 у Росії.

За словами аналітикині МІПЛ, наразі команда організації ідентифікувала 1600 людей, яких Росія утримує у місцях несвободи. Утім є всі підстави вважати, що ця цифра значно більша. До того ж родини, які чекають на звільнення своїх близьких, також є постраждалими від злочинів, яких настільки багато, що складно обмежитися однією темою.

— Коли досліджуєш затримання Росією цивільних українців, то бачиш серед них безліч категорії людей. Однією з таких є медичний персонал. Так разом із партнерами з PHR ми почали досліджувати напади Росії на систему охорони здоровʼя України. Загалом ми зафіксували 1400 атак на медичну інфраструктуру та її працівників — підкреслила Смачило. 

Вона також зауважила, що МІПЛ шукає і використовує всі можливі інструменти і механізми для досягнення справедливості у війні РФ проти України. Одним із них став Московський механізм ОБСЄ щодо переслідування цивільних українців, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. У результаті звіт незалежної комісії має продемонструвати масштаб вчинених проти України злочинів Росії.

Арьє Мора з ULAG наголосив на важливості спільних зусиль для досягнення справедливості, зокрема на роботі з національним українським правосуддям і застосуванні механізму універсальної юрисдикції. Він додав, що коли мова йде про створення спеціального трибуналу, то він має розглядати не лише злочин агресії, але й решту злочинів — воєнні і злочини проти людяності.

Говорячи про злочини Росії проти України Сабіна Ільясова з Крим СОС закликала тримати у фокусі не лише злочини повномасштабного вторгнення, але й ті, що тривають з 2014 року, зокрема в окупованому Криму, де вбили місцевого активіста Решата Аметова.

Підсумовуючи озвучені під час заходу факти і свідчення представниця Всесвітньої організації проти тортур Євгенія Андреюк заявила, що переслідування цивільного населення, затримання та застосування тортур — це системна політика Росії щодо окупованих територій і цивільних, які не погоджуються з окупацією. І до створення та застосування цієї політики долучене вище керівництво РФ. Саме тому, переконана Андреюк, все це важливо розслідувати не як окремі епізоди чи воєнні злочини, а як злочин проти людяності — системне і цілеспрямоване переслідування цивільних.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
38 тисяч зниклих українців: як знайти та ідентифікувати людей

Понад пів сотні дипломатів взяли участь у спеціальному заході ОБСЄ, де Медійна ініціатива за права людини вперше з початку війни Росії проти України порушила проблему зниклих безвісти українців. Крім МІПЛ і делегацій країн-учасниць ОБСЄ, в дискусії взяли участь рідні зниклих безвісти, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

16 Травня 2024

Адвокація
Переслідування цивільних українців Росією може бути злочином проти людяності — в ОБСЄ розкрили нові факти

В ОБСЄ презентували звіт про порушення міжнародного гуманітарного права, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані зі свавільним позбавленням волі цивільних українців Російською Федерацією. Звіт підготовлений місією експертів ОБСЄ в рамках Московського механізму, запуск якого МІПЛ адвокатувала понад півтора року. Під час підготовки документу МІПЛ тісно співпрацювала з експертами місії, задокументовані нами факти про злочини Росії стали частиною звіту.

26 Квітня 2024

Адвокація
МІПЛ представила в ОБСЄ результати аналітики про права і мотивацію потерпілих від воєнних злочинів

Медійна ініціатива за права людини продовжує адвокаційний візит в ОБСЄ у рамках Supplementary Human Dimension Meetings. Аналітикиня Любов Смачило і керівниця відділу моніторингу судів у справах щодо війни Оксана Расулова взяли участь у заході “Виклики становлення правосуддя в Україні для потерпілих від воєнних злочинів і їхня мотивація на національному рівні", організований МІПЛ.

24 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
СБУ, чат-боти і TikTok: 53 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

17 Травня 2024

Війна і правосуддя
Дві справи про захоплення цивільних на Чернігівщині: аналіз роботи адвокатів

Під окупацією Росії села Іванівка та Слобода Чернігівської області були з 5 по 30 березня 2022 року. Там в один день сталося два випадки, справи про які наразі слухає Чернігівський районний суд. Слідство встановило, що в Слободі російські військові Петро Базаров та Євгеній Басов затримали цивільного Віталія Карпенка, схопили його на вулиці, забрали телефон і в магазині били і погрожували вбити. А в Іванівці двоє інших росіян, Микола Будаєв і Файзибек Нематов, напали на подружжя Яцюків — Наталію та Олександра. Військові обшукали їхнє обійстя, погрожували вбивством, тримали жінку в підвалі. Цих чотирьох військових обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Справу Будаєва та Нематова суд слухає з травня, а Басова та Базарова — з листопада 2023 року. Обидві — заочно.

16 Травня 2024

Війна і правосуддя
Закликаємо Верховну Раду не приймати законопроєкт № 7033-д, який обмежує доступ до судових рішень

2 травня 2024 року Комітет з питань правової політики Верховної Ради України повторно розглянув та рекомендував проєкт закону № 7033-д до голосування у парламенті. Цей законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.

16 Травня 2024

Більше публікацій