Микола Петровський 

Дата викрадення: 27 березня 2022 року

Місце викрадення: Херсон

У день викрадення Микола поїхав у місто зустрітись з друзями, але дорогою був затриманий представниками збройних формувань РФ.

Вранці наступного дня, 28 березня 2022 року, до його будинку приїхали шестеро озброєних російських військових у формі та двоє чоловіків у цивільному. Вони провели обшук, забрали техніку, після чого затримали Миколу та його батька. Їм одягли мішки на голови, посадили в різні автомобілі та вивезли в невідомому напрямку. Згодом батька відпустили. Миколу — ні.

Упродовж шести місяців родина нічого не знала про його долю: де він, що з ним, чи живий узагалі. Лише 29 вересня 2022 року зателефонував російський адвокат і повідомив, що Миколу звинувачують у шпигунстві.

13 лютого 2024 року так званий “Верховний суд Криму” виніс вирок: 16 років колонії суворого режиму. Суд відбувався за зачиненими дверима, проте російські медіа поширили кадри з допиту та оголошення вироку, зробивши з цієї справи показове судилище.

Наразі Миколу утримують на території Росії. Зв’язок із ним обмежений і нестабільний. Родина іноді отримує від нього звістки, але цього недостатньо, щоб мати уявлення про реальні умови його утримання

Микола має інвалідність ІІІ групи. До війни він потрапив у ДТП і втратив частину стопи. Життя з протезом вимагає регулярної реабілітації та медичного догляду. У колонії цього немає — стан його здоров’я стрімко погіршується. У чоловіка прогресує викривлення хребта, з’явилися фурункули — гнійні утворення, які можуть призвести до зараження крові. Загострилися хронічні хвороби, а протез фактично вийшов з ладу.

— Термін дії протезу давно сплив. Він не просто пошкоджений — майже зламаний. Через це нога всихає, з’являються рани. Якщо протез повністю зламається, то син не зможе ходити, — розповідає батько Миколи.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».