Send Lette
Насильницькі зникнення

На Чернігівщині під час окупації зникли десятки цивільних. Один із них — Ігор Михальчук

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії на територію України, 38-річний житель Чернігова Ігор Михальчук вирішив переїхати в область, до хутора Мажугівка. Подумав, що там родині буде безпечно. Але вже скоро туди прийшла російська армія, село опинилося в окупації.

Думали, що у селі буде спокійніше


Мажугівка — це невеликий хутір за 20 кілометрів від Чернігова з населенням близько тридцяти людей.

«Коли почалася війна, уся наша родина — Ігор з дружиною та двома доньками, мої діти та усі наші батьки — поїхали в село Мажугівка, де у нас дача. Ми думали, що там спокійніше буде. А за два дні в село зайшли російські війська, і вся ця територія потрапила під окупацію», — розповідає пані Оксана, родичка Ігоря.  

Оксана — військова, її чоловік — поліцейський. Тому, коли рідні поїхали в село, вони залишилися в місті на службі.

«Коли ж село опинилося в окупації, ми з чоловіком уже не могли туди дістатися. Ми не передбачали, що може бути така ситуація, рідні думали, що це ненадовго, тому взяли з собою мало продуктів», — каже вона.

Жінка говорить, що цивільних російські солдати не тероризували, але на їхні городи поставили свою техніку, з якої били по Чернігову.

Поїхав по молоко і не повернувся


Коли продукти закінчилися, Ігор разом із тестем почали їздити до сусідньої Якубівки, яка була за три кілометри від Мажугівки. 11 березня Ігор самостійно поїхав по молоко для дітей, але дорогою зник, ніхто не знає, що з ним трапилося.

«Він не взяв із собою ні мобільного телефону, ні документів, а лише гроші – приблизно 200 гривень. А ще — пляшки для молока», — продовжує Оксана.

Коли чоловік не повернувся додому, батьки почали шукати Ігоря. Пішли його маршрутом, а з лісу, що оточує село, вийшли російські солдати. Оксана припускає, що росіяни облаштували там свій штаб. Отримати від них бодай якусь інформацію не вдалося.

31 березня село звільнили. Українські військові зачистили ліс, розмінували територію, але про Ігоря не було жодної інформації, навіть велосипед, на якому чоловік поїхав, так і не знайшли. Крім Ігоря в селі зник іще один чоловік. Згодом його знайшли мертвим із простреленими ногами.

«Серед мертвих Ігоря немає. В тому районі багато тіл знайшли, але його тіла серед них не було. Оскільки мій чоловік поліцейський, він моніторить всю інформацію про загиблих. Щойно з’являється інформація про знайдене тіло, він перевіряє, чи це Ігор», — додає Оксана.

Рідні припускають, що Михальчука затримали та вивезли на територію рф, утримують як полоненого чи заручника.

—————

Матеріал підготовлено Медійною ініціативою за права людини за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Заарештований у 17 років український патріот пів життя сидить у колонії на окупованій Донеччині

Історія Богдана Ковальчука стоїть окремо від історій решти бранців Росії на окупованих українських територіях. З усіх відомих “політичних” в’язнів у квазіреспубліках на сході України він наймолодший і в неволі найдовше. А ще Богдан Ковальчук — один із, імовірно, десятків політично переслідуваних підлітків на окупованих територіях України, де російська влада терором культивує послух.

4 Березня 2025

Насильницькі зникнення
Росіяни 28 місяців тримають у тюрмі ветерана АТО з Нової Каховки

У 2014 році Леонід Кондрацький добровольцем став на захист України. Відвоював півтора року і повернувся до цивільного життя. Коли почалася повномасштабна війна, виїздити з окупованої частини Херсонщини відмовився. Продовжив ходити на роботу, допомагав перевозити людей із Нової Каховки до Берислава, передавав посилки між містами. Окупанти затримували Леоніда тричі. Востаннє — 17 жовтня 2022 року. Відтоді він у вʼязниці. Рідні не розмовляли й не бачили Леоніда 28 місяців.

26 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Замість обміну — етап. Цивільних полонених із окупованої Луганщини почали вивозити в Росію

“Все йде дуже тяжко, але я тримаюся, духом не падаю. Всіх обіймаю, вірю, що побачимося. Як казав Шопенгауер 300 років тому, все станеться так чи інакше”, — писав рідним луганчанин Олександр Борисов у першому листі після етапу. 24 грудня 2024 року. Росія, Якутськ. Борисов — один із кількох десятків цивільних, яких захопили на окупованій частині Луганської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну і тримають в ув’язненні до сих пір. З кінця 2024 року їх почали етапувати в Росію. Олександр став одним із перших етапованих.

20 Лютого 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Аналітика
Путін наслідує Сталіна: як Росія використовує радянські методи знищення українців

Катування електрострумом, примусове заучування російського гімну і вироки за “тероризм” українським військовополоненим — усе це не просто воєнні злочини, а частина цілеспрямованого переслідування Росією українців. МІПЛ презентувала аналітичний звіт “Знищення української ідентичності як державна політика СРСР і Росії”.

7 Березня 2025

Війна і правосуддя
Підпал авто ЗСУ неповнолітнім, видача російських паспортів і знищення “Мрії”: 98 справ у анонсах березня від МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

7 Березня 2025

Війна і правосуддя
Український військовий розповів у суді про розстріл росіянами військовополоненого

У Запоріжжі триває розгляд справи Дмитра Курашова, російського штурмовика загону “Шторм-V” із позивним “Сталкер”. Його обвинувачують у воєнному злочині — страті Віталія Годнюка, бійця 226-го батальйону 127-ї бригади Тероборони, який склав зброю. Це перший в Україні процес, де обвинувачений у вбивстві військовополоненого перебуває на лаві підсудних.

6 Березня 2025

Більше публікацій