Send Lette
Насильницькі зникнення

На Херсонщині росіяни закрили у підвалі онкохворого пенсіонера і пʼять днів морили його голодом

Селище Дніпровське розташоване на правобережжі Херсонщини, трохи більш як за 20 км від Херсона. Коли почалася повномасштабна війна РФ проти України, росіяни його окупували. Загарбники почали вдиратися у домівки місцевих, незаконно обшукували їх, перевіряли документи. Заходили вони й до пенсіонера Павла Мурашева.

Уперше прийшли в серпні 2022-го — оглядали будинок і запитували, чому чоловік не агітує за РФ. Вдруге навідалися напередодні так званого референдуму, 24 вересня. Тоді вони знову перевірили документи Павла, його житло, гараж і підвал, після чого викрали чоловіка, зав’язали йому очі і повезли в окуповане приміщення ГУНП у Херсоні на вулиці Лютеранській. Росіян не зупинили навіть слова Мурашева про те, що він уже кілька років хворіє на рак.

Павло Мурашев провів у російському ув’язнені 12 днів. Фото надане МІПЛ потерпілим

У Херсоні його тримали у підвалі разом з іще кількома чоловіками. Умови були жахливі: задуха, темно, воду бранці мусили набирати самостійно, а замість туалету мали пластикові пляшки. За 12 днів їх годували лише тричі, упродовж перших п’яти днів їжі не було взагалі. Росіяни регулярно допитували бранців. У Павла запитували, чому не виїхав із окупації в РФ, не отримав російського паспорта і чи не чекає бува на ЗСУ. Хоча Мурашева й не катували, чоловік бачив, як окупанти знущалися з інших:

— Уранці заходять і починається побоїще кийком. Кулаками і ногами били під час допитів. Коли викликали, то били по нирках, голові, шиї і спині.

Також бранців катували струмом, перевіряли на детекторі брехні, вмикали їм гімн РФ і змушували кричати: “Слава Україні у складі Росії!” Хто відмовлявся вигукувати ці слова, того били знову. На Лютеранській Павло Мурашев бачив іще одного чоловіка приблизно свого віку. Він був прикутий кайданами до металевих ґрат і майже непритомний. Згодом бранець кудись зник. Що з ним і де він зараз, Павло не знає.

 

Після псевдореферендуму росіяни почали звільняти людей із катівні. Ветеранам війни на сході України говорили, що ведуть на розстріл, але зрештою відпускали.

Такий вигляд ГУНП у Херсоні на вулиці Лютеранській після звільнення обласного центру. Фото: Національна поліція України

Павла Мурашева та ще одного чоловіка звільнили останніми. Їх 4 жовтня 2022 року із замотаними руками й очима вивезли на околицю селища Білозерка на Херсонщині, поставили на коліна і наказали рахувати до 200. Чоловіки до останнього не знали, що їх звільняють. Зрозуміли це лише в той момент, коли окупанти поїхали геть.

— Коли вони нас вивезли, я думав, що нас або заріжуть, або розстріляють, — пригадує Павло.

Невдовзі Мурашеву з дружиною довелося поїхати з Дніпровського, адже у листопаді 2022-го українські військові звільнили селище і росіяни почали його щільно обстрілювати.

— Намагалися поїхати додому двічі — потрапили під обстріл. Будинок тещі розбомблений. Я 35 років займався бджолами — пасіку мою розбомбили, усе згоріло дотла. Будинок зрешечений.

Нині Павло Мурашев домагається від держави, аби його визнали потерпілим, якого незаконно утримували росіяни, а також шукає з дружиною нове житло для оренди, бо з попереднього їм доводиться виселятися.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
Марина Юрчак: “За дописи в твіттері я відсиділа як за вбивство”

Донецьке СІЗО і сподівання на обмін, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини.

4 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
У Санкт-Петербурзі до 11 років суворого режиму засудили харківського волонтера Івана Забавського

“Ви можете посадити мене у в’язницю, але моя душа буде на моїй землі, зі своєю матір'ю”. Ці слова українською мовою Іван Забавський проголосив в останньому слові на суді в Санкт-Петербурзі. 30 січня 2025 року українця засудили за шпигунство, призначивши 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 

31 Січня 2025

Насильницькі зникнення
Справа Остапа Стахіва у Львові і ще 87 засідань: перші анонси лютого від МІПЛ

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

31 Січня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У Чернігові оголосили обвинувальний акт росіянину Кубекову за катування цивільних

Ермек Кубеков — російський військовий, який брав участь в окупації Чернігівщини у 2022 році. За версією слідства, він разом із іншими російськими військовими катував трьох чоловіків, щоб отримати інформацію про ЗСУ. Кубекову інкримінують вчинення воєнного злочину.

4 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Марина Юрчак: “За дописи в твіттері я відсиділа як за вбивство”

Донецьке СІЗО і сподівання на обмін, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини.

4 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
У Санкт-Петербурзі до 11 років суворого режиму засудили харківського волонтера Івана Забавського

“Ви можете посадити мене у в’язницю, але моя душа буде на моїй землі, зі своєю матір'ю”. Ці слова українською мовою Іван Забавський проголосив в останньому слові на суді в Санкт-Петербурзі. 30 січня 2025 року українця засудили за шпигунство, призначивши 11 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. 

31 Січня 2025

Більше публікацій