Send Lette
Адвокація

“Нам потрібно бути на одну війну попереду,” — Ольга Решетилова на Варшавській конференції ОБСЄ

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова зі вступним словом відкрила перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Свою промову правозахисниця розпочала із пропозиції хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українців, загиблих від збройної агресії Росії проти України.

Перше пленарне засідання конференції присвятили дотриманню Міжнародного гуманітарного права і Міжнародного права прав людини в умовах збройних конфліктів. Учасники обговорили, як війна, зокрема в Україні, порушує права людини. Дискутували також про притягнення до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини.

У вступному слові Ольга Решетилова закликала міжнародну спільноту не витрачати час на дебати і консолідувати зусилля, аби діяти:

— Міжнародне право завжди запізнюється на одну війну. Я впевнена, що нам потрібно розвивати наші навички тайм-менеджменту і бути на одну війну попереду.

— Переслідування цивільних на окупованих територіях є системною політикою РФ, воно триває вже 11 років. Нещодавній звіт Московського механізму ОБСЄ це підтвердив. Однак ні Україна, ні міжнародна спільнота не запропонували ефективного способу звільнення цивільних. 

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: МІПЛ

МІПЛ ідентифікувала 1887 українських цивільних, утримуваних Росією. Однак їх значно більше, бо РФ продовжує викрадати людей на окупованих територіях. У лютому 2024 року було оголошено про створення Коаліції держав, які б займалися звільненням цивільних затриманих, утім результатів досі немає. Ольга Решетилова запропонувала присутнім створити спеціальний аналітичний центр із залученням міжнародних експертів, який має розробити для Коаліції дорожню карту звільнення цивільних.

ОБСЄ має мандат і можливості для створення моніторингових місій. Я розумію, що це політично складно, але ці місії необов’язково повинні включати представників західних країн. Вони можуть складатися з представників, наприклад, Центральної Азії. Я переконана, що серед наших колег із Казахстану чи Узбекистану є багато відданих правозахисників. Нещодавнє звільнення російських політв’язнів показало, що знайти способи тиску на Росію реально, — сказала голова МІПЛ.

Перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Фото: МІПЛ

Окрему увагу Решетилова приділила темі позбавлення цивільних і військовополонених права на справедливий суд. У Росії тривають сотні судових процесів над українцями за цілковито сфабрикованими справами, які ґрунтуються на свідченнях, здобутих під тортурами. Таким чином керівництво РФ намагається перекласти відповідальність за вчинені воєнні злочини на українців та, що гірше, будує власну паралельну правову реальність, підриваючи систему міжнародного правосуддя. Єдиний можливий спосіб задокументувати і цей злочин — забезпечити присутність західних дипломатів на судових засіданнях над українцями, зазначила очільниця МІПЛ.

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
У Будапешті відкрилася виставка про українських цивільних, незаконно утримуваних Росією

У столиці Угорщини відкрилася виставка “Цивільні в неволі: Історії незаконних затримань”, організована Медійною ініціативою за права людини (МІПЛ) у партнерстві з Державним самоврядуванням українців в Угорщині (ДСУУ). Вона присвячена одній з маловідомих гуманітарних проблем російської війни проти України — насильницьким зникненням та незаконному утриманню в тюрьмах РФ українських цивільних з окупованих територій. 

28 Березня 2025

Адвокація
Британський музикант випустив трек, основою якого стала історія полону Максима Буткевича

Call Me Maks (“Називай мене Макс”) — це перший реліз рамках кампанії The Stronger We Become, спрямованої на звільнення тисяч українських військовополонених та цивільних, які перебувають у російській неволі.

28 Березня 2025

Адвокація
100 тисяч за поранення: як військовому отримати додаткові виплати

Додаткова винагорода — це виплата, яка є доповненням до основного грошового забезпечення військовослужбовця. Зокрема, на винагороду у розмірі 100 тисяч гривень можуть розраховувати військові, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов’язане з захистом батьківщини. Однак є випадки, коли виплату не нараховують, а деякі поранені захисники навіть не знають про таку можливість. Розповідаємо, чому можуть не виплачувати кошти, які документи необхідно подати, аби оформити виплату, та від чого залежить її розмір. 

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
ФСБ за спинами зрадників: як росіяни окуповували Голу Пристань

Упродовж всього 2022 року росіяни намагалися збудувати на окупованій Херсонщині власні органи влади, і головне — репресивний апарат із місцевих колаборантів. Вони мали б працювати під наглядом ФСБ, яку підсилювали передусім зрадниками із Криму, окупованих частин Донеччини і Луганщини, бійцями “Беркуту”, що втекли після Майдану, колишніми українськими топпосадовцями.

1 Квітня 2025

Аналітика
На 300% зросли терміни ув’язнення: Росія засуджує українців жорстокіше, ніж до повномасштабної війни  

31 березня в інформаційному агентстві “Укрінформ” представили дослідження про політику судового переслідування українських цивільних та військовополонених Росією, яке має ознаки воєнних злочинів та злочину проти людяності. Авторами дослідження стали Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), онлайн видання “Ґрати” та ГО “Кримський процес”.

31 Березня 2025

Аналітика
Російські суди переслідують українських військових як терористів — аналітика

Медійна ініціатива за права людини презентувала аналітику про те, як судова система Росії переслідує полонених українців. Документ ґрунтується на дослідженні понад 30 справ, які Росія порушила проти українських військових. Головний висновок полягає у тому, що кримінальне переслідування військовополонених — це широкомасштабна і системна урядова політика РФ.

31 Березня 2025

Більше публікацій