Send Lette
Адвокація

“Нам потрібно бути на одну війну попереду,” — Ольга Решетилова на Варшавській конференції ОБСЄ

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова зі вступним словом відкрила перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Свою промову правозахисниця розпочала із пропозиції хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українців, загиблих від збройної агресії Росії проти України.

Перше пленарне засідання конференції присвятили дотриманню Міжнародного гуманітарного права і Міжнародного права прав людини в умовах збройних конфліктів. Учасники обговорили, як війна, зокрема в Україні, порушує права людини. Дискутували також про притягнення до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини.

У вступному слові Ольга Решетилова закликала міжнародну спільноту не витрачати час на дебати і консолідувати зусилля, аби діяти:

— Міжнародне право завжди запізнюється на одну війну. Я впевнена, що нам потрібно розвивати наші навички тайм-менеджменту і бути на одну війну попереду.

— Переслідування цивільних на окупованих територіях є системною політикою РФ, воно триває вже 11 років. Нещодавній звіт Московського механізму ОБСЄ це підтвердив. Однак ні Україна, ні міжнародна спільнота не запропонували ефективного способу звільнення цивільних. 

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: МІПЛ

МІПЛ ідентифікувала 1887 українських цивільних, утримуваних Росією. Однак їх значно більше, бо РФ продовжує викрадати людей на окупованих територіях. У лютому 2024 року було оголошено про створення Коаліції держав, які б займалися звільненням цивільних затриманих, утім результатів досі немає. Ольга Решетилова запропонувала присутнім створити спеціальний аналітичний центр із залученням міжнародних експертів, який має розробити для Коаліції дорожню карту звільнення цивільних.

ОБСЄ має мандат і можливості для створення моніторингових місій. Я розумію, що це політично складно, але ці місії необов’язково повинні включати представників західних країн. Вони можуть складатися з представників, наприклад, Центральної Азії. Я переконана, що серед наших колег із Казахстану чи Узбекистану є багато відданих правозахисників. Нещодавнє звільнення російських політв’язнів показало, що знайти способи тиску на Росію реально, — сказала голова МІПЛ.

Перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Фото: МІПЛ

Окрему увагу Решетилова приділила темі позбавлення цивільних і військовополонених права на справедливий суд. У Росії тривають сотні судових процесів над українцями за цілковито сфабрикованими справами, які ґрунтуються на свідченнях, здобутих під тортурами. Таким чином керівництво РФ намагається перекласти відповідальність за вчинені воєнні злочини на українців та, що гірше, будує власну паралельну правову реальність, підриваючи систему міжнародного правосуддя. Єдиний можливий спосіб задокументувати і цей злочин — забезпечити присутність західних дипломатів на судових засіданнях над українцями, зазначила очільниця МІПЛ.

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від дій РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Адвокація
ВЛК за 2 дні. Як хворі потрапляють на фронт і чим це загрожує

Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально спростила доступ до військово-лікарських комісій (ВЛК), щоб збільшити пропускну спроможність системи та зробити її швидшою для військовозобов'язаних. Для цього, зокрема, минулоріч запустили триетапну реформу ВЛК, запровадивши електронний документообіг. Водночас тепер швидкість впливає на якість висновків комісії, через що у військо потрапляють люди з важкими діагнозами. 

18 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
ЄСПЛ визнав Росію відповідальною за масові порушення прав людини в Україні. Що це означає?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) одноголосно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 у 2014 році.

9 Липня 2025

Більше публікацій