Send Lette
Адвокація

“Нам потрібно бути на одну війну попереду,” — Ольга Решетилова на Варшавській конференції ОБСЄ

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова зі вступним словом відкрила перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Свою промову правозахисниця розпочала із пропозиції хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українців, загиблих від збройної агресії Росії проти України.

Перше пленарне засідання конференції присвятили дотриманню Міжнародного гуманітарного права і Міжнародного права прав людини в умовах збройних конфліктів. Учасники обговорили, як війна, зокрема в Україні, порушує права людини. Дискутували також про притягнення до відповідальності за воєнні та інші міжнародні злочини.

У вступному слові Ольга Решетилова закликала міжнародну спільноту не витрачати час на дебати і консолідувати зусилля, аби діяти:

— Міжнародне право завжди запізнюється на одну війну. Я впевнена, що нам потрібно розвивати наші навички тайм-менеджменту і бути на одну війну попереду.

— Переслідування цивільних на окупованих територіях є системною політикою РФ, воно триває вже 11 років. Нещодавній звіт Московського механізму ОБСЄ це підтвердив. Однак ні Україна, ні міжнародна спільнота не запропонували ефективного способу звільнення цивільних. 

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: МІПЛ

МІПЛ ідентифікувала 1887 українських цивільних, утримуваних Росією. Однак їх значно більше, бо РФ продовжує викрадати людей на окупованих територіях. У лютому 2024 року було оголошено про створення Коаліції держав, які б займалися звільненням цивільних затриманих, утім результатів досі немає. Ольга Решетилова запропонувала присутнім створити спеціальний аналітичний центр із залученням міжнародних експертів, який має розробити для Коаліції дорожню карту звільнення цивільних.

ОБСЄ має мандат і можливості для створення моніторингових місій. Я розумію, що це політично складно, але ці місії необов’язково повинні включати представників західних країн. Вони можуть складатися з представників, наприклад, Центральної Азії. Я переконана, що серед наших колег із Казахстану чи Узбекистану є багато відданих правозахисників. Нещодавнє звільнення російських політв’язнів показало, що знайти способи тиску на Росію реально, — сказала голова МІПЛ.

Перше пленарне засідання Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру. Фото: МІПЛ

Окрему увагу Решетилова приділила темі позбавлення цивільних і військовополонених права на справедливий суд. У Росії тривають сотні судових процесів над українцями за цілковито сфабрикованими справами, які ґрунтуються на свідченнях, здобутих під тортурами. Таким чином керівництво РФ намагається перекласти відповідальність за вчинені воєнні злочини на українців та, що гірше, будує власну паралельну правову реальність, підриваючи систему міжнародного правосуддя. Єдиний можливий спосіб задокументувати і цей злочин — забезпечити присутність західних дипломатів на судових засіданнях над українцями, зазначила очільниця МІПЛ.

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Родини зниклих безвісти десантників закликають Коордштаб до пропорційності під час обміну полоненими

Родини полонених та зниклих безвісти десантників просять зробити обміни полоненими пропорційними. Про це під час пресконференції “Завжди перші”, організованої Медійною ініціативою за права людини, сказала Тетяна Гойдик, координаторка родин полонених і зниклих безвісти 95-ї ОДШБр.

11 Квітня 2025

Адвокація
У Гаазі відбулася дискусія про російські репарації за зниклих безвісти в Україні. Ось чотири важливі тези

Репарації — зобовʼязання держави, яка порушила норми міжнародного права, відшкодувати завдану втрату чи шкоду. Це важливий елемент відновлення справедливості для жертв збройних конфліктів і запобіжник повторення злочинів у майбутньому. Про це йшлося під час експертної дискусії у Гаазі, на якій обговорили правові та інституційні рішення репарацій за зниклих безвісти в Україні.

10 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі

Моніторинг незаконних судових справ щодо українських військовополонених, який веде Медійна ініціатива за права людини, демонструє, що окуповані суди засуджують бранців переважно за “вбивства”, у той час як суди в РФ виносять вироки щодо “тероризму”.

23 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
З початку квітня в Росії та на окупованих територіях затримали 7 і засудили 47 українців 

Щонайменше сімох цивільних українців затримали і 19 засудили за політичними статтями на окупованих територіях і в Росії у першій половині квітня. За той же час російські репресивні органи затримали 17 і засудили 30 росіян за нібито публічну підтримку або співпрацю зі спецслужбами України.

23 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Молися, зараз будемо розстрілювати: росіяни катували і тримали у ямі чиновника з Голої Пристані

Іван Мошенський працював у мерії Голої Пристані. Уже в перші дні великої війни російські війська окупували місто, однак міська рада продовжувала працювати. Все змінилося, коли окупанти призначили на посаду мера свого гауляйтера. Після чоло колеги Мошенського почали залишати місто. Чоловік розумів, що йому теж непогано було б виїхати, але власного транспорту для цього не мав. А за кілька місяців, у свято української Незалежності, росіяни викрали його.

22 Квітня 2025

Більше публікацій