Send Lette
Війна і правосуддя

Навідники на Грозу? Кого підозрює СБУ і які справи проти них уже є 

5 жовтня росіяни обстріляли село Гроза на Харківщині – балістична ракета влучила в кафе-магазин, де справляли поминки по військовому. Станом на 12 жовтня відомо про 59 загиблих — мешканці Грози кажуть, що росіяни одним ударом вбили чи не половину села. 

11 жовтня СБУ повідомила, що навідниками цього удару можуть бути Володимир і Дмитро Мамони. Вони — місцеві, колишні правоохоронці, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну перейшли на бік ворога, нині переховуються в РФ. Слідство заявляє, що вони випитували інформацію про підготовку перепоховання військового у колишніх односельців і передали її росіянам для наведення ракетного удару.

У справі про обстріл Грози обох підозрюють у державній зраді, а Володимира Мамона ще й у змові для пособництва у воєнних злочинах, поєднаних із умисним вбивством.

МІПЛ дослідила матеріали кримінальних проваджень, які раніше почали стосовно Володимира Мамона, та розповідає, на якому етапі справа тепер. Також розповідаємо, що відомо про інших членів цієї родини — Дмитра та третього брата Олександра Мамона.

Володимир Мамон

Володимиру Мамону 30 років. До повномасштабного вторгнення він працював у селі Чкаловське — був поліцейським конвойної служби. Після окупації частини Харківщини в березні 2022 року почав співпрацювати з росіянами. Ті видали йому табельну зброю та “Ниву” із намальованою “зеткою”, на якій він патрулював територію громади і чергував на блокпостах. Володимир Мамон мав посвідчення виконуючого обов’язки поліцейського-водія конвою “управління внутрішніх справ ВЦА Харківської області”.

Посвідчення Володимира Мамона. Фото: СБУ

За даними слідства, Володимир Мамон агітував односельців іти на службу в окупаційну міліцію. Разом із окупантами відібрав у поліцейського громади службовий автомобіль, а в місцевого ветерана АТО — особистий, передав це майно військовим РФ.

У липні 2022 року Володимир Мамон став “начальником відділу карного розшуку” Куп’янського райвідділу, який розмістився в селищі Шевченкове.

За інформацією з судових ухвал у справі, семеро місцевих жителів засвідчили, що Володимир Мамон перейшов на бік ворога. Зокрема, один зі свідків розповів, що бачив його з росіянами на чолі автоколони — Мамон показував, де живуть мисливці й ветерани, яких окупанти відразу затримували, радив росіянам вигідні позиції для систем залпового вогню. Крім цього, свідок бачив, як Мамон у приміщенні селищної ради переводив людям гроші з карток у готівку і відрахував собі 20%.

Інший свідок показав, що Мамон із окупантами приїздив до помешкання місцевого атовця в селі Гаврилівка. Росіяни застрелили на подвір’ї собак, викрали мікроавтобус, побили батька й брата чоловіка, а його самого забрали.

Ще одна жінка засвідчила, що в червні 2022 року зідзвонювалася зі знайомою, котра працювала слідчою Куп’янського райвідділу поліції. Вона переповіла слова Володимира Мамона, що “йому неможливо виїжджати на територію, підконтрольну Україні, оскільки він натворив таких справ” у Чкаловському, що його вб’ють”.

Володимира Мамона оголосили у всеукраїнський розшук. Справу за обвинуваченням його в держзраді заочно слухає Київський райсуд Полтави. Суд ухвалив затримати обвинуваченого, дозволив прокурору і свідкам брати участь у суді онлайн. Наступне засідання у справі № 552/8191/22 призначене на 12 жовтня 14:00, тоді мають допитати свідків. 

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури, заявляє, що наразі немає інформації про те, чи об’єднають цю справу з новими звинуваченнями через коригування удару по Грозі. Ймовірно, дві справи слухатимуть окремо.  

Дмитро Мамон

Дмитро Мамон — наймолодший серед трьох братів, йому 23 роки. Під час окупації він був “інспектором” дорожньо-патрульної служби.

Посвідчення Дмитра Мамона. Фото: СБУ

До повномасштабного вторгнення працював поліцейським сектору реагування патрульної поліції в Куп’янську. У червні 2022 року його звільнили “у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення”.

За даними Харківської обласної прокуратури, Дмитро теж допомагав збирати інформацію для наведення ракетного удару по селу Гроза. На скриншотах переписки Дмитра з дружиною видно, що він підтверджує причетність брата, а свою замовчує, і просить жінку нікому про це не повідомляти. Чоловік із родиною переховується в РФ.

Олександр Мамон

Олександру Мамону 26 років. Він не фігурує в справі про удар по Грозі. Але через роботу на “правоохоронні органи” окупантів його обвинувачують у колабораціонізмі та державній зраді. Підозру йому повідомила Чернігівська обласна прокуратура в серпні 2023 року.

Олександр Мамон (праворуч). Фото: СлідствоІнфо

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олександр Мамон був поліцейським патрульної поліції в Куп’янську. За даними слідства, він добровільно пішов на співпрацю з окупантами й став “інспектором” дорожньо-патрульної служби. Патрулював територію громади, затримував ветеранів АТО і патріотичних мешканців. Після деокупації також виїхав із родиною до РФ.

Олександра Мамона оголосили в розшук. Його справу слухає Деснянський райсуд Чернігова. Наразі триває спеціальне досудове розслідування.

Також територіальне управління ДБР у Полтаві здійснює розслідування стосовно щонайменше 30 співробітників поліції Куп’янського райвідділу поліції, які під час окупації перейшли на бік РФ.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій