Send Lette
Війна і правосуддя

Навідники на Грозу? Кого підозрює СБУ і які справи проти них уже є 

5 жовтня росіяни обстріляли село Гроза на Харківщині – балістична ракета влучила в кафе-магазин, де справляли поминки по військовому. Станом на 12 жовтня відомо про 59 загиблих — мешканці Грози кажуть, що росіяни одним ударом вбили чи не половину села. 

11 жовтня СБУ повідомила, що навідниками цього удару можуть бути Володимир і Дмитро Мамони. Вони — місцеві, колишні правоохоронці, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну перейшли на бік ворога, нині переховуються в РФ. Слідство заявляє, що вони випитували інформацію про підготовку перепоховання військового у колишніх односельців і передали її росіянам для наведення ракетного удару.

У справі про обстріл Грози обох підозрюють у державній зраді, а Володимира Мамона ще й у змові для пособництва у воєнних злочинах, поєднаних із умисним вбивством.

МІПЛ дослідила матеріали кримінальних проваджень, які раніше почали стосовно Володимира Мамона, та розповідає, на якому етапі справа тепер. Також розповідаємо, що відомо про інших членів цієї родини — Дмитра та третього брата Олександра Мамона.

Володимир Мамон

Володимиру Мамону 30 років. До повномасштабного вторгнення він працював у селі Чкаловське — був поліцейським конвойної служби. Після окупації частини Харківщини в березні 2022 року почав співпрацювати з росіянами. Ті видали йому табельну зброю та “Ниву” із намальованою “зеткою”, на якій він патрулював територію громади і чергував на блокпостах. Володимир Мамон мав посвідчення виконуючого обов’язки поліцейського-водія конвою “управління внутрішніх справ ВЦА Харківської області”.

Посвідчення Володимира Мамона. Фото: СБУ

За даними слідства, Володимир Мамон агітував односельців іти на службу в окупаційну міліцію. Разом із окупантами відібрав у поліцейського громади службовий автомобіль, а в місцевого ветерана АТО — особистий, передав це майно військовим РФ.

У липні 2022 року Володимир Мамон став “начальником відділу карного розшуку” Куп’янського райвідділу, який розмістився в селищі Шевченкове.

За інформацією з судових ухвал у справі, семеро місцевих жителів засвідчили, що Володимир Мамон перейшов на бік ворога. Зокрема, один зі свідків розповів, що бачив його з росіянами на чолі автоколони — Мамон показував, де живуть мисливці й ветерани, яких окупанти відразу затримували, радив росіянам вигідні позиції для систем залпового вогню. Крім цього, свідок бачив, як Мамон у приміщенні селищної ради переводив людям гроші з карток у готівку і відрахував собі 20%.

Інший свідок показав, що Мамон із окупантами приїздив до помешкання місцевого атовця в селі Гаврилівка. Росіяни застрелили на подвір’ї собак, викрали мікроавтобус, побили батька й брата чоловіка, а його самого забрали.

Ще одна жінка засвідчила, що в червні 2022 року зідзвонювалася зі знайомою, котра працювала слідчою Куп’янського райвідділу поліції. Вона переповіла слова Володимира Мамона, що “йому неможливо виїжджати на територію, підконтрольну Україні, оскільки він натворив таких справ” у Чкаловському, що його вб’ють”.

Володимира Мамона оголосили у всеукраїнський розшук. Справу за обвинуваченням його в держзраді заочно слухає Київський райсуд Полтави. Суд ухвалив затримати обвинуваченого, дозволив прокурору і свідкам брати участь у суді онлайн. Наступне засідання у справі № 552/8191/22 призначене на 12 жовтня 14:00, тоді мають допитати свідків. 

Дмитро Чубенко, речник Харківської обласної прокуратури, заявляє, що наразі немає інформації про те, чи об’єднають цю справу з новими звинуваченнями через коригування удару по Грозі. Ймовірно, дві справи слухатимуть окремо.  

Дмитро Мамон

Дмитро Мамон — наймолодший серед трьох братів, йому 23 роки. Під час окупації він був “інспектором” дорожньо-патрульної служби.

Посвідчення Дмитра Мамона. Фото: СБУ

До повномасштабного вторгнення працював поліцейським сектору реагування патрульної поліції в Куп’янську. У червні 2022 року його звільнили “у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення”.

За даними Харківської обласної прокуратури, Дмитро теж допомагав збирати інформацію для наведення ракетного удару по селу Гроза. На скриншотах переписки Дмитра з дружиною видно, що він підтверджує причетність брата, а свою замовчує, і просить жінку нікому про це не повідомляти. Чоловік із родиною переховується в РФ.

Олександр Мамон

Олександру Мамону 26 років. Він не фігурує в справі про удар по Грозі. Але через роботу на “правоохоронні органи” окупантів його обвинувачують у колабораціонізмі та державній зраді. Підозру йому повідомила Чернігівська обласна прокуратура в серпні 2023 року.

Олександр Мамон (праворуч). Фото: СлідствоІнфо

До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олександр Мамон був поліцейським патрульної поліції в Куп’янську. За даними слідства, він добровільно пішов на співпрацю з окупантами й став “інспектором” дорожньо-патрульної служби. Патрулював територію громади, затримував ветеранів АТО і патріотичних мешканців. Після деокупації також виїхав із родиною до РФ.

Олександра Мамона оголосили в розшук. Його справу слухає Деснянський райсуд Чернігова. Наразі триває спеціальне досудове розслідування.

Також територіальне управління ДБР у Полтаві здійснює розслідування стосовно щонайменше 30 співробітників поліції Куп’янського райвідділу поліції, які під час окупації перейшли на бік РФ.

Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Війна і правосуддя
Полковник СБУ, вихід у полон у Маріуполі та адвокат проти ТЦК: перші справи початку квітня

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

28 Березня 2025

Адвокація
Вперше після Нюрнберга: в Страсбурзі зробили крок до трибуналу над Росією за злочин агресії

У Страсбурзі учасники Коаліції держав провели фінальне засідання, на якому завершили технічну роботу над проєктами документів, необхідними для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

25 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Один вирок на тисячу злочинів Росії: українське правосуддя не встигає за реальністю

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну українські правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Їх вчиняли всюди, куди приходила російська армія. Така кількість наштовхує на думку, що це частина загального умислу та політики Росії, які спрямовані на знищення України. Проте з роботи національної судової системи цього не видно.

3 Квітня 2025

Адвокація
Родинам зниклих безвісти важлива інформація, а не репарації, — Катриченко в Гаазі

Зниклі безвісти — це не лише жертви бойових дій або руйнувань, це тисячі українців, які перебувають у російській неволі. Про це заявила Тетяна Катриченко, голова Медійної ініціативи за права людини, під час експертної дискусії в Гаазі “Шляхи до репарацій за зниклих безвісти в Україні: правові та інституційні рішення”. Захід організовано Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти та Реєстром збитків для України.

3 Квітня 2025

Насильницькі зникнення
Понад 80% викрадених українців зазнали насильства в російському утриманні — дослідження МІПЛ і Zmina

Медійна ініціатива за права людини і Центр прав людини Zmina проаналізували свідчення 93 цивільних українців, яких росіяни затримали під час окупації територій України, але згодом звільнили.

3 Квітня 2025

Більше публікацій