Send Lette
Інші воєнні злочини

«Не виходь з операційної, там російські військові»: розповідь лікарки з окупованого медзакладу Маріуполя 

З 10 березня російські війська тримають у заручниках персонал та пацієнтів Обласної лікарні інтенсивного лікування у Маріуполі, що знаходиться по вул. Троїцькій, 46. Про це МІПЛ повідомили на гарячу лінію очевидці. Після того, як одна з лікарок змогла покинути медзаклад, наші журналісти зв’язалися з нею. Вона розповіла, як саме війська рф захопили лікарню та що там зараз відбувається. 

«Я працювала у лікарні фактично без вихідних. Починаючи з 24 лютого привозили поранених, з кожним днем їх ставало дедалі більше», – говорить лікарка Обласної лікарні інтенсивного лікування у місті Маріуполь. Вона згадує: 10 березня російські військові захопили лікарню. У заручниках опинилися персонал та пацієнти медичного закладу.

Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь. Фото: Вікіпедія

Раніше про факт захоплення повідомила МІПЛ. Проте про деталі говорити ми не могли, оскільки безпосередня очевидиця подій ще перебувала у медичному закладі. Наразі вона на волі, тож можемо розповісти більше.

«Я дуже добре запам’ятала день захоплення. Ми були в операційній, якраз робили кесарів розтин. Зайшли мої колеги і сказали: “Не виходь з операційної там російські військові”. Вони зайшли, обійшли всі поверхи – з першого до восьмого. Всіх лікарів та пацієнтів ставили обличчям до стіни, чоловіків роздягали до поясу – дивилися, чи нема на тілі військових позначок, боялися, аби у лікарні не було жодних військових. Лікарів також перевіряли, чи, дійсно вони медики – запитували, що таке гемофілія», – продовжує вона.

З кожним днем російських солдат ставало більше. «Вони зайняли всю будівлю, розставили свої позиції, – розповідає лікарка. – На кожному поверсі перебувало десь по чотири особи зі зброєю. Зовні також повністю оточили лікарню. По периметру лікарні розставили власну техніку. БТРи стояли з усіх боків. На даху, на останніх поверхах були снайпера. Вони стріляли з лікарні!.. Зламували всі двері кімнат, які ми не використовували, склади. Дивилися, мабуть, щоб не було військової техніки у лікарні».


Вигляд лікарні після обстрілів Маріуполя військами рф. Фото: Instagram filimonova_lenka_ 

З часом мешканців найближчих будинків почали приводити до лікарні. З їх слів російські воєнні говорили, що у їх напівзруйнованих будинках небезпечно перебувати, а у лікарні – надійне бомбосховище, їжа, вода. Щодня так затягали до двохсот людей. Приміщення дуже швидко стало переповненим. 

«Люди сиділи просто на підлозі, там не було жодних умов. Діти, люди похилого віку, тварини – всі поряд. Голодні, замерзлі. Військові рф обіцяли людям воду і їжу, а в результаті нічого у лікарні не було. Почалась антисанітарія. У лікарні функціонували не всі поверхи. Вікон у лікарні не було на жодному поверсі. Ковдр на всіх не вистачало. У нас були вагітні жінки, а ще жінки, які тільки народили. Своїми обігрівачами намагалися підігрівати приміщення, аби бодай діти перебували у теплі. У лікарні був генератор. Спочатку казали, що пального вистачить на шість днів.

Потім ще паливо довозили волонтери. В нас взагалі не було жодних комунікацій із зовнішнім світом. Спочатку – відключили світло, потім за дві доби пропала вода, і потім відключили газ. Інтернет зник того дня, коли і вода. Не щодня вдавалося подзвонити. Може з десятої спроби. Я дзвонила мамі з 8 поверху лікарні, бо там ловив зв’язок. І можна було додзвонитися лише до іншого міста. А у Маріуполі взагалі зв’язку не було», – каже лікарка.

При цьому з лікарні нікого не випускали – ані лікарів, ані пацієнтів. Усі машини, які під’їжджали до лікарні, розстрілювалися. Це відбувалося на очах лікарів. Розстріляли навіть карету швидкої допомоги. Снайпери працювали й по пацієнтах, які пересувалися пішки.

«Ми почали проситися вийти із лікарні. Зрештою нам запропонували провести нас, якщо це «їхня територія». А якщо це не «наша територія», казали вони, ви нікуди не підете. Біля тих будинків, які вони зруйнували та захопили, були виставлені патрулі. Але далі вони боялися заходити. Говорили, що туди не підете – небезпечно. Потім вони говорили, ви можете ризикнути вийти. Мовляв, ми вас чіпатимемо, але «Азов» вас уб’є. Тобто вони постійно наголошували на тому, що безпеку ми вам не гарантуємо», – говорить лікарка.

Один з будинків біля лікарні після обстрілів. Фото надала співрозмовниця

«Я чула про те, що зник медбрат із приймального відділення. Це молодий хлопець. Військові сказали: підемо допоможеш. І він не повернувся. Його ніхто не бачив. Після цього, ми завжди домовлялися ходити парами. Там був найголовніший військовий абхазької національності. Він казав, що це не перша його війна. Він вбивав і вбиватиме, бо «це для нього честь».

Лікарка також описує те, що бачила на вулицях Маріуполя, коли їй вдалося вийти з приміщення лікарні: «Коли людей убивали, дехто залишався лежати на вулиці. Ми бачили, як розстрілювали одну машину: хтось устиг вистрибнути, хтось ні. До нас приходила волонтерка. Їй було 17 років. У неї поцілили біля лікарні. Вона отримала кульове поранення у живіт. Ми її прооперували, і вона залишилася живою. Я не знаю точно скільки розстріляли біля лікарні, але точно оця дівчина і ще трьох. Усіх загиблих ховали у спільну могилу. Де, я не знаю. Може, знають колеги. У нас був тимчасовий морг, але потім їх звичайно вивозили».

_________________

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій