Send Lette
Інші воєнні злочини

«Не виходь з операційної, там російські військові»: розповідь лікарки з окупованого медзакладу Маріуполя 

З 10 березня російські війська тримають у заручниках персонал та пацієнтів Обласної лікарні інтенсивного лікування у Маріуполі, що знаходиться по вул. Троїцькій, 46. Про це МІПЛ повідомили на гарячу лінію очевидці. Після того, як одна з лікарок змогла покинути медзаклад, наші журналісти зв’язалися з нею. Вона розповіла, як саме війська рф захопили лікарню та що там зараз відбувається. 

«Я працювала у лікарні фактично без вихідних. Починаючи з 24 лютого привозили поранених, з кожним днем їх ставало дедалі більше», – говорить лікарка Обласної лікарні інтенсивного лікування у місті Маріуполь. Вона згадує: 10 березня російські військові захопили лікарню. У заручниках опинилися персонал та пацієнти медичного закладу.

Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь. Фото: Вікіпедія

Раніше про факт захоплення повідомила МІПЛ. Проте про деталі говорити ми не могли, оскільки безпосередня очевидиця подій ще перебувала у медичному закладі. Наразі вона на волі, тож можемо розповісти більше.

«Я дуже добре запам’ятала день захоплення. Ми були в операційній, якраз робили кесарів розтин. Зайшли мої колеги і сказали: “Не виходь з операційної там російські військові”. Вони зайшли, обійшли всі поверхи – з першого до восьмого. Всіх лікарів та пацієнтів ставили обличчям до стіни, чоловіків роздягали до поясу – дивилися, чи нема на тілі військових позначок, боялися, аби у лікарні не було жодних військових. Лікарів також перевіряли, чи, дійсно вони медики – запитували, що таке гемофілія», – продовжує вона.

З кожним днем російських солдат ставало більше. «Вони зайняли всю будівлю, розставили свої позиції, – розповідає лікарка. – На кожному поверсі перебувало десь по чотири особи зі зброєю. Зовні також повністю оточили лікарню. По периметру лікарні розставили власну техніку. БТРи стояли з усіх боків. На даху, на останніх поверхах були снайпера. Вони стріляли з лікарні!.. Зламували всі двері кімнат, які ми не використовували, склади. Дивилися, мабуть, щоб не було військової техніки у лікарні».


Вигляд лікарні після обстрілів Маріуполя військами рф. Фото: Instagram filimonova_lenka_ 

З часом мешканців найближчих будинків почали приводити до лікарні. З їх слів російські воєнні говорили, що у їх напівзруйнованих будинках небезпечно перебувати, а у лікарні – надійне бомбосховище, їжа, вода. Щодня так затягали до двохсот людей. Приміщення дуже швидко стало переповненим. 

«Люди сиділи просто на підлозі, там не було жодних умов. Діти, люди похилого віку, тварини – всі поряд. Голодні, замерзлі. Військові рф обіцяли людям воду і їжу, а в результаті нічого у лікарні не було. Почалась антисанітарія. У лікарні функціонували не всі поверхи. Вікон у лікарні не було на жодному поверсі. Ковдр на всіх не вистачало. У нас були вагітні жінки, а ще жінки, які тільки народили. Своїми обігрівачами намагалися підігрівати приміщення, аби бодай діти перебували у теплі. У лікарні був генератор. Спочатку казали, що пального вистачить на шість днів.

Потім ще паливо довозили волонтери. В нас взагалі не було жодних комунікацій із зовнішнім світом. Спочатку – відключили світло, потім за дві доби пропала вода, і потім відключили газ. Інтернет зник того дня, коли і вода. Не щодня вдавалося подзвонити. Може з десятої спроби. Я дзвонила мамі з 8 поверху лікарні, бо там ловив зв’язок. І можна було додзвонитися лише до іншого міста. А у Маріуполі взагалі зв’язку не було», – каже лікарка.

При цьому з лікарні нікого не випускали – ані лікарів, ані пацієнтів. Усі машини, які під’їжджали до лікарні, розстрілювалися. Це відбувалося на очах лікарів. Розстріляли навіть карету швидкої допомоги. Снайпери працювали й по пацієнтах, які пересувалися пішки.

«Ми почали проситися вийти із лікарні. Зрештою нам запропонували провести нас, якщо це «їхня територія». А якщо це не «наша територія», казали вони, ви нікуди не підете. Біля тих будинків, які вони зруйнували та захопили, були виставлені патрулі. Але далі вони боялися заходити. Говорили, що туди не підете – небезпечно. Потім вони говорили, ви можете ризикнути вийти. Мовляв, ми вас чіпатимемо, але «Азов» вас уб’є. Тобто вони постійно наголошували на тому, що безпеку ми вам не гарантуємо», – говорить лікарка.

Один з будинків біля лікарні після обстрілів. Фото надала співрозмовниця

«Я чула про те, що зник медбрат із приймального відділення. Це молодий хлопець. Військові сказали: підемо допоможеш. І він не повернувся. Його ніхто не бачив. Після цього, ми завжди домовлялися ходити парами. Там був найголовніший військовий абхазької національності. Він казав, що це не перша його війна. Він вбивав і вбиватиме, бо «це для нього честь».

Лікарка також описує те, що бачила на вулицях Маріуполя, коли їй вдалося вийти з приміщення лікарні: «Коли людей убивали, дехто залишався лежати на вулиці. Ми бачили, як розстрілювали одну машину: хтось устиг вистрибнути, хтось ні. До нас приходила волонтерка. Їй було 17 років. У неї поцілили біля лікарні. Вона отримала кульове поранення у живіт. Ми її прооперували, і вона залишилася живою. Я не знаю точно скільки розстріляли біля лікарні, але точно оця дівчина і ще трьох. Усіх загиблих ховали у спільну могилу. Де, я не знаю. Може, знають колеги. У нас був тимчасовий морг, але потім їх звичайно вивозили».

_________________

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Сліди війни на кожному фасаді: репортаж із Сараєва, де воєнні злочинці подібно Росії казали, що вбиті діти — це вигадка

На запрошення Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти українська делегація, яка складалася з представників громадських організацій, родин зниклих безвісти та державний органів, відвідала Боснію та Герцеговину, аби обмінятися досвідом.

12 Червня 2025

Інші воєнні злочини
Москва стверджує, що не утримує в полоні українських цивільних, але лише за 15 днів травня затримала і засудила 19

Майже всю першу половину травня російські чиновники, зокрема співробітники репресивного апарату, були зайняті святкуванням радянського Дня Перемоги. Навіть у цих умовах на окупованих українських територіях і в Росії вони продовжували затримувати і засуджувати громадян України.

23 Травня 2025

Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Активіст із Херсонщини перерізав собі вени після затримання, аби врятувати дружину від росіян

Активіст із Нової Каховки Олександр, прізвище якого ми не називаємо з міркувань безпеки, до повномасштабного вторгнення знімав на відео знос памʼятників Леніну на Херсонщині, а в окупації став мішенню для росіян. Його катували впродовж двох тижнів, щоб він здав інших громадських діячів міста, схиляли до “співпраці”.

25 Червня 2025

Війна і правосуддя
Катівні, вбивства і зґвалтування як державна політика Росії: у травні українські суди винесли 8 нових вироків за воєнні злочини

Вироки демонструють зрушення у практиці розслідувань: суди все частіше доходять до тих, хто керував злочинами, а не лише виконував їх. Ці справи стають доказами системності злочинів Росії проти цивільного населення України.

23 Червня 2025

Насильницькі зникнення
Чотири роки тортур і колоній: на Луганщині зник чоловік, якого тепер виявили в тюрмі в Росії

61-річний Костянтин Калінченко з Луганщини — один із тих цивільних, кого викрали на окупованій території ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Впродовж майже чотирьох років чоловіка тримали у приміщенні “міністерства національної безпеки” в Луганську і в колонії 19 у селищі Боково-Хрустальне (колишнє Вахрушеве). На початку березня 2025 його перевезли до колонії 26 у російській Самарській області.

20 Червня 2025

Більше публікацій