Ні медіа, ні потерпілі не розуміють, як працює судова система, — Решетилова на конференції USAID
Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова та Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, взяли участь у другій щорічній конференції “Правосуддя в національних судах у справах про воєнні злочини”. Захід, присвячений невідворотності покарання воєнних злочинців, відбувся у Києві у рамках програми USAID “Справедливість для всіх”.
Під час виступу на панелі, присвяченій адмініструванню судів, Ольга Решетилова звернула увагу на те, що розклади судових засідань подекуди неузгоджені. Вона навела приклади, коли суддям на один і той самий час призначають одразу кілька слухань, а потерпілим, які у надії на справедливість відвідують більшість засідань, не повідомляють про їх скасування. Голова МІПЛ також акцентувала на необхідності створити комфортні умови для потерпілих і свідків воєнних злочинів, зокрема облаштувати для них окремі кімнати очікування і підготовки до слухань.
— Нашій судовій системі важливо навчитися правильно комунікувати, адже суспільство, медіа та потерпілі не розуміють, як працює ця система. Це треба пояснювати, — заявила Решетилова.
— Також потрібно підтримувати ті медіа та організації, які займаються моніторингом та висвітленням судових засідань у справах про воєнні злочини. Цих справ стає все більше, а суспільство не розуміє, що правосуддя щодо війни відбувається уже. Ми пропускаємо дуже важливі історичні факти, — сказала голова МІПЛ.
На сьогодні, за даними Офісу Генерального прокурора, в Україні зареєстровано понад 140 тисяч воєнних злочинів. Майже всі їх слухатимуть в українських судах. Переважну більшість — без присутності обвинувачених, тобто in absentia. На проблематиці таких справ зосередився Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ з МГП. На його думку, найкращим рішенням для легітимізації процедури іn absentia є ефективна участь у судовому процесі адвоката обвинуваченого.
— Розгляд справ in absentia — це вимушений крок, тому що судовий процес, попри те що обвинувачений чи підозрюваний поки не затриманий, має тривати, — говорить Яковлєв.
— Питання полягає у тому, як компенсувати відсутність у заочному судовому процесі обвинуваченого і зробити так, щоб навіть без нього правосуддя все-таки відбулося. Ось це і є ключовою проблемою. У таких випадках захист репрезентує абстрактну функцію: з одного боку заміщує обвинуваченого, з другого здійснює надання йому правничої допомоги, — пояснює експерт.
Адвокат також наголошує на важливості розбудови інфраструктури виконання судових рішень за кордоном та на створенні міжнародного механізму виконання вироків українських судів і їхніх ухвал про розшук осіб.
Загалом у конференції взяли участь 170 учасників, зокрема народні депутати, судді, прокурори, адвокати, науковці, представники громадянського суспільства, міжнародних донорів, а також експерти з США, Боснії і Герцеговини, Фінляндії, Нідерландів та Німеччини. По завершенні дводенної дискусії її учасники напрацювали спільні рекомендації для залучених у процес правосуддя державних інституцій, зокрема про те, як зробити судовий процес справедливим, неупередженим та ефективним.
Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ