Send Lette
Війна і правосуддя

Ні медіа, ні потерпілі не розуміють, як працює судова система, — Решетилова на конференції USAID

Голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова та Андрій Яковлєв, експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права, взяли участь у другій щорічній конференції “Правосуддя в національних судах у справах про воєнні злочини”. Захід, присвячений невідворотності покарання воєнних злочинців, відбувся у Києві у рамках програми USAID “Справедливість для всіх”.

Під час виступу на панелі, присвяченій адмініструванню судів, Ольга Решетилова звернула увагу на те, що розклади судових засідань подекуди неузгоджені. Вона навела приклади, коли суддям на один і той самий час призначають одразу кілька слухань, а потерпілим, які у надії на справедливість відвідують більшість засідань, не повідомляють про їх скасування. Голова МІПЛ також акцентувала на необхідності створити комфортні умови для потерпілих і свідків воєнних злочинів, зокрема облаштувати для них окремі кімнати очікування і підготовки до слухань.  

У конференції взяли участь 170 учасників, зокрема народні депутати, судді, прокурори, адвокати, науковці, представники громадянського суспільства, міжнародних донорів тощо. Фото: USAID

— Нашій судовій системі важливо навчитися правильно комунікувати, адже суспільство, медіа та потерпілі не розуміють, як працює ця система. Це треба пояснювати, — заявила Решетилова.

— Також потрібно підтримувати ті медіа та організації, які займаються моніторингом та висвітленням судових засідань у справах про воєнні злочини. Цих справ стає все більше, а суспільство не розуміє, що правосуддя щодо війни відбувається уже. Ми пропускаємо дуже важливі історичні факти, — сказала голова МІПЛ. 

Ольга Решетилова (праворуч), голова Медійної ініціативи за права людини. Фото: USAID

На сьогодні, за даними Офісу Генерального прокурора, в Україні зареєстровано понад 140 тисяч воєнних злочинів. Майже всі їх слухатимуть в українських судах. Переважну більшість — без присутності обвинувачених, тобто in absentia. На проблематиці таких справ зосередився Андрій Яковлєв, адвокат та експерт МІПЛ з МГП. На його думку, найкращим рішенням для легітимізації процедури іn absentia є ефективна участь у судовому процесі адвоката обвинуваченого.

По завершенні дводенної дискусії її учасники напрацювали спільні рекомендації для залучених у процес правосуддя державних інституцій. Фото: USAID

— Розгляд справ in absentia — це вимушений крок, тому що судовий процес, попри те що обвинувачений чи підозрюваний поки не затриманий, має тривати, — говорить Яковлєв.

— Питання полягає у тому, як компенсувати відсутність у заочному судовому процесі обвинуваченого і зробити так, щоб навіть без нього правосуддя все-таки відбулося. Ось це і є ключовою проблемою. У таких випадках захист репрезентує абстрактну функцію: з одного боку заміщує обвинуваченого, з другого здійснює надання йому правничої допомоги, — пояснює експерт.

Адвокат також наголошує на важливості розбудови інфраструктури виконання судових рішень за кордоном та на створенні міжнародного механізму виконання вироків українських судів і їхніх ухвал про розшук осіб.

Андрій Яковлєв, адвокат і експерт МІПЛ з Міжнародного гуманітарного права. Фото: USAID

Загалом у конференції взяли участь 170 учасників, зокрема народні депутати, судді, прокурори, адвокати, науковці, представники громадянського суспільства, міжнародних донорів, а також експерти з США, Боснії і Герцеговини, Фінляндії, Нідерландів та Німеччини. По завершенні дводенної дискусії її учасники напрацювали спільні рекомендації для залучених у процес правосуддя державних інституцій, зокрема про те, як зробити судовий процес справедливим, неупередженим та ефективним.

Авторка: Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Суди в Росії та на окупованих територіях над цивільними і військовополоненими українцями є воєнним злочином — правозахисники

Росія систематично відмовляє свавільно затриманим цивільним і військовополоненим українцям у праві на справедливий суд. Ця практика досягла вражаючих масштабів і перетворилася на інструмент переслідування.

5 Грудня 2024

Війна і правосуддя
Telegram-канал про ТЦК на замовлення росіян, власник “Мотор Січ” і продаж посади для благодійного фонду “ЛНР”: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

29 Листопада 2024

Війна і правосуддя
У Черкасах судять митрополита УПЦ МП за розпалювання релігійної ворожнечі — репортаж із засідання

У Черкасах судять Дениса Снігірьова (церковне ім’я — Феодосій), митрополита Черкаського і Канівського, керівника Черкаської єпархії Української православної церкви, що перебуває в єдності з Московським патріархатом. Його звинувачують у розпалюванні релігійної ворожнечі, образі почуттів вірян через їхні релігійні переконання, а також у виправдовуванні збройної агресії Росії.

29 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суди в Росії та на окупованих територіях над цивільними і військовополоненими українцями є воєнним злочином — правозахисники

Росія систематично відмовляє свавільно затриманим цивільним і військовополоненим українцям у праві на справедливий суд. Ця практика досягла вражаючих масштабів і перетворилася на інструмент переслідування.

5 Грудня 2024

Військовополонені
З Росії повернули тіло морпіха з 501 батальйону: чоловіка закатували в полоні

Іван Макаров не єдиний морський піхотинець із 501 батальйону, тіло якого повернули з російського полону. МІПЛ відомо про ще трьох убитих у полоні військових із цього батальйону. Усіх їх утримували у виправній колонії № 1 міста Донське Тульської області. З отриманих нами свідчень відомо, що до них системно застосовували тортури, кілька днів підряд не дозволяли спати, змушували виконувати виснажливі фізичні вправи та відмовляли у їжі. Ймовірно, Макаров також міг бути у Донському.

4 Грудня 2024

Правозахисницю і волонтерку Олену Бєлячкову нагородили медаллю “Честь. Слава. Держава”

Олену Бєлячкову, координаторку родин зниклих безвісти і полонених Медійної ініціативи за права людини та волонтерку з 10-річним стажем, нагородили медаллю Київського міського голови “Честь. Слава. Держава” за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію. 

29 Листопада 2024

Більше публікацій