Send Lette
Війна і правосуддя

“Ніхто нікуди не тікав”. Колишній голова Харківської СБУ заявив, що позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора

Романа Дудіна, колишнього голову Харківського облуправління СБУ, обвинувачують у державній зраді нібито через нього тамтешня СБУ не діяла належним чином на початку вторгнення Росії. Одна з причин Дудін нібито самовільно залишив місце служби, втік із Харкова. Тепер він позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора за поширення цієї інформації. 21 серпня Шевченківський райсуд Києва не зміг провести перше засідання по суті у цій справі. Прокурор мав оголосити обвинувальний акт, а суд визначитися з порядком розгляду справи та дослідженням доказів. Натомість головуючий суддя колегії Володимир Бугіль заявив самовідвід, оскільки за три дні до засідання у нього закінчився допуск до держтаємниці.

Після засідання Дудін заявив журналістам, що 18 серпня подав пʼять цивільних позовів на 380 мільйонів гривень до правоохоронних органів.

— По 100 мільйонів на кожну службу — ДБР, Генпрокуратуру та СБУ. І по 40 мільйонів позову — до групи прокурорів та групи слідчих. Вони розповідали на своїх пресконференціях, що 24-го я втік до мами на Волинь. Всі розуміють, що ніхто нікуди не тікав. Я перебував у Києві. Від керівника СБУ (тоді це був Іван Баканов, МІПЛ) я отримав наказ висуватися разом із групою “Альфи” до Києва. Як військовослужбовець я цей наказ виконав, — сказав Дудін.

Роман Дудін у залі судових засідань. Фото: МІПЛ

Він стверджує, що 25 лютого отримав наказ та виїхав із Харкова в Київ, де зайняв позиції на Володимирській, 33 та два дні зачищав урядовий квартал і затримував підозрілих людей. Каже, що головним завданням було утримати урядові приміщення: Верховну Раду, Кабінет Міністрів, вулицю Банкову, де розташований Офіс президента, МВД, СБУ: “Якщо урядові будівлі не захоплені, країна не вважається переможеною”. Дудін стверджує, що після цього з групою спецназу та зброєю повернувся до Харкова.

За версією слідства, Дудін знав про вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, але діяв на шкоду обороноздатності й безпеці держави. Він нібито не сумнівався в успіху наступу Росії і розраховував на хороше ставлення від окупантів. Організував спроби захопити владу в регіоні, усунути голову Харківської ОВА та дискредитував владу через недостовірну інформацію для медіа. Також Харківська СБУ під його керівництвом нібито не виконала поставлені завдання, натомість Дудін наказав підлеглим покинути Харків і сам полишив місце служби.

Минулоріч 29 травня президент Володимир Зеленський звільнив Дудіна, оскільки той “не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе”.

Група адвокатів Романа Дудіна. Позаду — їхній клієнт. Фото: МІПЛ

Дудін уже майже рік перебуває в СІЗО. Він не визнає вину та стверджує, що має документи, які повністю спростовують версію обвинувачення. Називає себе “напевно, єдиним, хто вчинив щось для того, щоб Харківський регіон був не зданий”.

У липні 2023 року прокуратура спрямувала до суду обвинувальний акт. Через те, що в судах Харкова та області немає спеціального дозволу на діяльність, пов’язану з держтаємницею, справу Дудіна передали до Києва. Тепер після самовідводу судді Бугіля має сформуватися новий склад колегії Шевченківського райсуду, який розглядатиме справу і визначатиме, чи будуть засідання закритими.

Юрій Глотов, один із адвокатів обвинуваченого, каже, що захист наполягатиме на відкритому слуханні справи, а закритими проводити тільки ті частини, що містить держтаємницю — це один том справи з грифом “Цілком таємно”.

Якщо вину Дудіна доведуть, йому загрожує 15 років ув’язнення або довічне.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Суд у Кривому Розі оприлюднив записи розмов депутата Карамалікова з росіянами

Жовтневий райсуд Кривого Рогу слухає справу Іллі Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” Його звинувачують у державній зраді. За клопотанням МІПЛ суд дозволив транслювати засідання на порталі “Судова влада”. На двох останніх слуханнях дослідили записи розмов окупантів із Карамаліковим, а також допитали свідка.

5 Лютого 2025

Війна і правосуддя
У Чернігові оголосили обвинувальний акт росіянину Кубекову за катування цивільних

Ермек Кубеков — російський військовий, який брав участь в окупації Чернігівщини у 2022 році. За версією слідства, він разом із іншими російськими військовими катував трьох чоловіків, щоб отримати інформацію про ЗСУ. Кубекову інкримінують вчинення воєнного злочину.

4 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Від Януковича до російських рядових: 83 судові анонси від МІПЛ 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

27 Січня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Суд у Кривому Розі оприлюднив записи розмов депутата Карамалікова з росіянами

Жовтневий райсуд Кривого Рогу слухає справу Іллі Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” Його звинувачують у державній зраді. За клопотанням МІПЛ суд дозволив транслювати засідання на порталі “Судова влада”. На двох останніх слуханнях дослідили записи розмов окупантів із Карамаліковим, а також допитали свідка.

5 Лютого 2025

Війна і правосуддя
У Чернігові оголосили обвинувальний акт росіянину Кубекову за катування цивільних

Ермек Кубеков — російський військовий, який брав участь в окупації Чернігівщини у 2022 році. За версією слідства, він разом із іншими російськими військовими катував трьох чоловіків, щоб отримати інформацію про ЗСУ. Кубекову інкримінують вчинення воєнного злочину.

4 Лютого 2025

Насильницькі зникнення
Марина Юрчак: “За дописи в твіттері я відсиділа як за вбивство”

Донецьке СІЗО і сподівання на обмін, але замість омріяної свободи — 15 років увʼязнення, робота за копійки у швейному цеху Сніжнянської колонії і важка фізична праця. В колонії Марину Юрчак утримували разом із вбивцями, її переконували взяти російський паспорт, але вона щоразу відмовлялась. Вважала, що погодитися на папірець із триколором — рівносильно визнанню своєї вини.

4 Лютого 2025

Більше публікацій