Send Lette
Війна і правосуддя

“Ніхто нікуди не тікав”. Колишній голова Харківської СБУ заявив, що позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора

Романа Дудіна, колишнього голову Харківського облуправління СБУ, обвинувачують у державній зраді нібито через нього тамтешня СБУ не діяла належним чином на початку вторгнення Росії. Одна з причин Дудін нібито самовільно залишив місце служби, втік із Харкова. Тепер він позивається до ДБР, СБУ та Офісу Генпрокурора за поширення цієї інформації. 21 серпня Шевченківський райсуд Києва не зміг провести перше засідання по суті у цій справі. Прокурор мав оголосити обвинувальний акт, а суд визначитися з порядком розгляду справи та дослідженням доказів. Натомість головуючий суддя колегії Володимир Бугіль заявив самовідвід, оскільки за три дні до засідання у нього закінчився допуск до держтаємниці.

Після засідання Дудін заявив журналістам, що 18 серпня подав пʼять цивільних позовів на 380 мільйонів гривень до правоохоронних органів.

— По 100 мільйонів на кожну службу — ДБР, Генпрокуратуру та СБУ. І по 40 мільйонів позову — до групи прокурорів та групи слідчих. Вони розповідали на своїх пресконференціях, що 24-го я втік до мами на Волинь. Всі розуміють, що ніхто нікуди не тікав. Я перебував у Києві. Від керівника СБУ (тоді це був Іван Баканов, МІПЛ) я отримав наказ висуватися разом із групою “Альфи” до Києва. Як військовослужбовець я цей наказ виконав, — сказав Дудін.

Роман Дудін у залі судових засідань. Фото: МІПЛ

Він стверджує, що 25 лютого отримав наказ та виїхав із Харкова в Київ, де зайняв позиції на Володимирській, 33 та два дні зачищав урядовий квартал і затримував підозрілих людей. Каже, що головним завданням було утримати урядові приміщення: Верховну Раду, Кабінет Міністрів, вулицю Банкову, де розташований Офіс президента, МВД, СБУ: “Якщо урядові будівлі не захоплені, країна не вважається переможеною”. Дудін стверджує, що після цього з групою спецназу та зброєю повернувся до Харкова.

За версією слідства, Дудін знав про вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, але діяв на шкоду обороноздатності й безпеці держави. Він нібито не сумнівався в успіху наступу Росії і розраховував на хороше ставлення від окупантів. Організував спроби захопити владу в регіоні, усунути голову Харківської ОВА та дискредитував владу через недостовірну інформацію для медіа. Також Харківська СБУ під його керівництвом нібито не виконала поставлені завдання, натомість Дудін наказав підлеглим покинути Харків і сам полишив місце служби.

Минулоріч 29 травня президент Володимир Зеленський звільнив Дудіна, оскільки той “не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав тільки про себе”.

Група адвокатів Романа Дудіна. Позаду — їхній клієнт. Фото: МІПЛ

Дудін уже майже рік перебуває в СІЗО. Він не визнає вину та стверджує, що має документи, які повністю спростовують версію обвинувачення. Називає себе “напевно, єдиним, хто вчинив щось для того, щоб Харківський регіон був не зданий”.

У липні 2023 року прокуратура спрямувала до суду обвинувальний акт. Через те, що в судах Харкова та області немає спеціального дозволу на діяльність, пов’язану з держтаємницею, справу Дудіна передали до Києва. Тепер після самовідводу судді Бугіля має сформуватися новий склад колегії Шевченківського райсуду, який розглядатиме справу і визначатиме, чи будуть засідання закритими.

Юрій Глотов, один із адвокатів обвинуваченого, каже, що захист наполягатиме на відкритому слуханні справи, а закритими проводити тільки ті частини, що містить держтаємницю — це один том справи з грифом “Цілком таємно”.

Якщо вину Дудіна доведуть, йому загрожує 15 років ув’язнення або довічне.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Пенсіонера з Херсона засудили до 9 років вʼязниці за пособництво росіянам, а військових РФ — до 11 і 12 років

Упродовж липня — серпня у Реєстрі судових рішень опублікували три вироки за статтею про порушення законів і звичаїв війни. Їх винесли суди у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. Два вироки суди ухвалили щодо російських військових заочно, один — стосовно українця, якого затримали за пособництво окупантам. Детальніше — у регулярній аналітиці МІПЛ.

2 Вересня 2024

Війна і правосуддя
У Києві судитимуть українського підполковника Чувашова. Його звинувачують у держзражді під час контрнаступу ЗСУ

Наступного тижня в українських судах розглянуть сотні справ про колабораціонізм, державну зраду і глорифікацію Путіна. Судитимуть також російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. Більшість із них досі перебувають на свободі. МІПЛ розповідає про найцікавіші справи.

30 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Як катують у тюрмі “Ізоляція”: студент із Донецька розповів про пережите у вʼязницях так званої “ДНР”

У рідний Донецьк Даніїл Булгаков повернувся, аби доглядати хвору бабусю. Утім хлопця кинули у вʼязницю. Після звільнення він розповів МІПЛ про те, що відбувається у донецьких тюрмах, про постійні тортури і роботу так званих “адвокатів”, які працюють на “ДНР”.  

6 Вересня 2024

Війна і правосуддя
Здача батька росіянам, полонені росіяни і пропаганда проти ТЦК: 88 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

6 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій