Send Lette
Інші воєнні злочини

“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

Конференцію відкрив президент Володимир Зеленський. Участь у ній також узяв прокурор МКС Карім Хан. Цього разу говорили про притягнення Росії до відповідальності за атаки на цивільну інфраструктуру України, зокрема медичну. Саме цей аспект Ольга Решетилова обговорила з міністром охорони здоровʼя Віктором Ляшком, заступником голови СБУ Сергієм Наумлюком і директором програми “Правосуддя і права людини” Міжнародного Фонду “Відродження” Романом Романовим.

Зліва направо: Роман Романов, Віктор Ляшко, Ольга Решетилова, Сергій Наумлюк

Попри те що МІПЛ, за словами Решетилової, не концентрується на документуванні атак на цивільну інфраструктуру, її команда вже з перших днів великої війни почала отримувати докази воєнних злочинів російської армії, пов’язаних із атаками на систему охорони здоров’я України. Ці задокументовані свідчення очевидців стали частиною спільного звіту МІПЛ та міжнародної правозахисної організації “Лікарі за права людини” (PHR), що вийшов у 2023 році.

— Ми зафіксували, що впродовж 2022 — початку 2023 року щодня відбувалося в середньому два руйнування приміщень клінічних закладів різного типу. Нещодавня атака на Охматдит показала всьому світу, як Росія систематично знищує медичну галузь України. І це не перша спроба атакувати Охматдит, — наголосила Ольга Решетилова.

— У тому звіті, про який я згадала, йдеться, що 26 лютого 2022 року на Охматдиті знайшли мітки для ракет. Пізніше поблизу Охматдиту були влучання. Тобто це не нова історія, це спланована заздалегідь ціль. Очевидно росіяни чекали зручного моменту для атаки на дитячу лікарню, — зазначила голова МІПЛ. 

“Лікарі за права людини” спільно з МІПЛ та іншими організаціями продовжують фіксувати атаки на систему охорони здоров’я. Станом на минулий місяць у рамках спільного дослідження партнерів було зафіксовано 1521 подію, що вплинула на систему охорони здоров’я, включно з відключеннями електропостачання. Загалом за період повномасштабного вторгнення, за підрахунками МІПЛ, зруйновано або пошкоджено 742 медичні заклади, 234 медика загинули, 166 поранені.

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини

Нині відомо про заочний вирок щонайменше двом російським військовим, які під час окупації Тростянця Сумської області з танку прицільно обстріляли місцеву лікарню. Втім, наголошує Ольга Решетилова, вони були тільки виконавцями, їхні командири, які віддавали відповідні накази, покарання не понесли:

— Наші колеги з PHR документували злочини росіян у Сирії, зокрема атаки на систему охорони здоров’я. На їхню думку, якби тоді відповідальні командири були покарані, можливо, вони б не вчиняли ті самі злочини в Україні. Тому надзвичайно важливо, щоб ми досягли відповідальності саме для тих, хто впроваджує цю політику. Це не поодинокі інциденти, не просто воєнні злочини. Це системна політика РФ.

Нагадаємо, United for Justice також називають “юридичним Рамштайном”. Заснування конференції відбулося на початку березня 2023 року у Львові, де окреслили її місію: притягнути до відповідальності Росію за міжнародні злочини, вчинені на території України. Кожен наступний захід фокусується на дослідженні конкретної категорії злочинів: Бучанській трагедії, воєнним злочинам проти довкілля, а також знищенню культурної спадщини.

Авторка: Анастасія Лоза

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Росіяни засудили до 18 років експоліціянтку з Маріуполя: її звинуватили у тероризмі

29-річну Альону Голтвенко, яка до повномасштабної війни працювала у Національній поліції України в Маріуполі, в Росії засудили до 18 років ув’язнення. Понад рік вона перебувала в СІЗО-1 у Ростові-на-Дону.

12 Березня 2025

Інші воєнні злочини
Чергова хвиля затримань кримських татар. Правозахисники вимагають посилити санкції проти РФ

О 4 ранку 5 лютого 2025 року російські силовики розпочали чергову хвилю обшуків в окупованому Криму. Обшуки відбулися у будинках Еміра Куртнезірова, Рустема Мустафаєва, Абібули Смедляєва, Мирзаалі Тажибаєва та Бахтіяра Аблаєва. Після обшуків співробітники ФСБ затримали усіх п'ятьох за обвинуваченням у причетності до Хізб ут-Тахрір — панісламської політичної партії, яка визнана терористичною організацію за російським законодавством.

7 Лютого 2025

Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Закриті процеси і фальшиві вироки: в Женеві представили докази злочинів судової системи Росії проти українців

Росія свідомо приховує інформацію про судові процеси над українцями: засідання проводяться в закритому режимі, рішення не публікуються або видаляються з офіційних сайтів. Українців при цьому систематично позбавляють права на справедливий суд.

24 Березня 2025

Війна і правосуддя
Підпал авто військових, страта військового і колишній полонений: 98 справ в українських судах наприкінці березня 

МІПЛ продовжує відстежувати найцікавіші судові справи, які стосуються злочинів, скоєних в умовах війни. Для зручності ми змінили формат розсилки судових анонсів, аби вам було зручніше шукати справи зі свого регіону. У доданих файлах є посилання на загальну таблицю зі всіма справами, розподіленими за областями. Також до цієї таблиці веде кожне посилання з цього матеріалу.

21 Березня 2025

Війна і правосуддя
Пенсіонер із Херсона, якого засудили за сприяння у воєнному злочині, оскаржує вирок

У Миколаївському апеляційному суді слухають скаргу 64-річного Григорія Драгуненка, пенсіонера з Херсона. Торік його засудили за пособництво російським військовим у катуванні цивільних мешканців на Миколаївщині. Суд першої інстанції присудив йому дев’ять років в’язниці за сприяння у воєнному злочині. Його захист просить про виправдання, мовляв, чоловік діяв під примусом. МІПЛ побувала на апеляційному засіданні, записала пояснення підсудного та розповідає, як триває слухання.

21 Березня 2025

Більше публікацій