Send Lette
Інші воєнні злочини

“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

Конференцію відкрив президент Володимир Зеленський. Участь у ній також узяв прокурор МКС Карім Хан. Цього разу говорили про притягнення Росії до відповідальності за атаки на цивільну інфраструктуру України, зокрема медичну. Саме цей аспект Ольга Решетилова обговорила з міністром охорони здоровʼя Віктором Ляшком, заступником голови СБУ Сергієм Наумлюком і директором програми “Правосуддя і права людини” Міжнародного Фонду “Відродження” Романом Романовим.

Зліва направо: Роман Романов, Віктор Ляшко, Ольга Решетилова, Сергій Наумлюк

Попри те що МІПЛ, за словами Решетилової, не концентрується на документуванні атак на цивільну інфраструктуру, її команда вже з перших днів великої війни почала отримувати докази воєнних злочинів російської армії, пов’язаних із атаками на систему охорони здоров’я України. Ці задокументовані свідчення очевидців стали частиною спільного звіту МІПЛ та міжнародної правозахисної організації “Лікарі за права людини” (PHR), що вийшов у 2023 році.

— Ми зафіксували, що впродовж 2022 — початку 2023 року щодня відбувалося в середньому два руйнування приміщень клінічних закладів різного типу. Нещодавня атака на Охматдит показала всьому світу, як Росія систематично знищує медичну галузь України. І це не перша спроба атакувати Охматдит, — наголосила Ольга Решетилова.

— У тому звіті, про який я згадала, йдеться, що 26 лютого 2022 року на Охматдиті знайшли мітки для ракет. Пізніше поблизу Охматдиту були влучання. Тобто це не нова історія, це спланована заздалегідь ціль. Очевидно росіяни чекали зручного моменту для атаки на дитячу лікарню, — зазначила голова МІПЛ. 

“Лікарі за права людини” спільно з МІПЛ та іншими організаціями продовжують фіксувати атаки на систему охорони здоров’я. Станом на минулий місяць у рамках спільного дослідження партнерів було зафіксовано 1521 подію, що вплинула на систему охорони здоров’я, включно з відключеннями електропостачання. Загалом за період повномасштабного вторгнення, за підрахунками МІПЛ, зруйновано або пошкоджено 742 медичні заклади, 234 медика загинули, 166 поранені.

Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини

Нині відомо про заочний вирок щонайменше двом російським військовим, які під час окупації Тростянця Сумської області з танку прицільно обстріляли місцеву лікарню. Втім, наголошує Ольга Решетилова, вони були тільки виконавцями, їхні командири, які віддавали відповідні накази, покарання не понесли:

— Наші колеги з PHR документували злочини росіян у Сирії, зокрема атаки на систему охорони здоров’я. На їхню думку, якби тоді відповідальні командири були покарані, можливо, вони б не вчиняли ті самі злочини в Україні. Тому надзвичайно важливо, щоб ми досягли відповідальності саме для тих, хто впроваджує цю політику. Це не поодинокі інциденти, не просто воєнні злочини. Це системна політика РФ.

Нагадаємо, United for Justice також називають “юридичним Рамштайном”. Заснування конференції відбулося на початку березня 2023 року у Львові, де окреслили її місію: притягнути до відповідальності Росію за міжнародні злочини, вчинені на території України. Кожен наступний захід фокусується на дослідженні конкретної категорії злочинів: Бучанській трагедії, воєнним злочинам проти довкілля, а також знищенню культурної спадщини.

Авторка: Анастасія Лоза

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
У справах про катування цивільних втрачаються докази, оскільки процесуально опитати свідків, які перебувають за кордоном, неможливо — Анна Рассамахіна 

Якщо справа порушена в Україні, а свідки перебувають за кордоном (і таких випадків зараз багато), то слідчий не може дистанційно допитати і долучити матеріали цього допиту як докази.

30 Серпня 2024

Інші воєнні злочини
Держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність у сфері медицини — Олена Волочай

У національних і міжнародних судах і трибуналах потрібен величезний масив доказів впливу катування на здоров’я і якість життя потерпілих, тож держава має негайно поступитися монополією на судово-експертну діяльність в сфері медицини на користь залучення більшої кількості спеціалістів. 

29 Серпня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
У Росії до довічного увʼязнення засудили азовця Сергія Михайленка і відправили його у Сибір

Сергій Михайленко — боєць бригади “Азов”. Разом із побратимами вийшов із Азовсталі 20 травня 2022 року. Швидкого обміну, як обіцяли, не сталося, для понад тисячі українських захисників почався жах російського полону. Поруч із неналежними умовами утримання і тортурами, над військовополоненими розпочалися показові судилища. За злочини, яких ті не вчиняли.

11 Жовтня 2024

Війна і правосуддя
Розголошення держтаємниці від командира, воєнні злочини та справа Дудіна: 72 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

11 Жовтня 2024

Насильницькі зникнення
Журналістку Вікторію Рощину, яка померла в російському полоні, тримали в одному з найжорстокіших ізоляторів Росії

Про СІЗО № 2 у Таганрозі колишні полонені розповідають як про тюрму з найжорстокішими тортурами. Саме тут утримували журналістку Вікторію Рощину, про смерть якої стало відомо вчора, 10 жовтня.   

11 Жовтня 2024

Більше публікацій