Send Lette
Військовополонені

Оленівська колонія: чому утримання там полонених — це воєнний злочин

В Оленівській колонії № 120 на Донеччині, де 29 липня загинули українські військовополонені, росіяни не створили навіть базових умов для утримання. Окрім того, утримання полонених біля лінії фронту заборонено Міжнародним гуманітарним правом. Про це розповіли гості етеру в Twitter, який Медійна ініціатива за права людини проводить із незалежною журналісткою Ольгою Токарюк.

Журналісти МІПЛ від початку вторгнення Росії отримують інформацію від свідків та звільнених заручників про те, що в Оленівську колонію звозять полонених українських військових.

«Колонія фактично розташована на лінії фронту, повідомила журналістка МІПЛ Марія Климик під час етеру. Ми знаємо, що до 24 лютого там не було жодного українського військовополоненого, але після початку повномасштабного вторгнення росіяни почали звозити туди полонених солдатів, а також цивільних, які не пройшли фільтрацію. Спочатку туди привезли значну частину морської піхоти, а згодом захисників Маріуполя, зокрема бійців полку “Азов”».

Те, що полонених утримують неподалік фронту, є порушенням. Про це під час етеру сказала Анастасія Некрасова, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. За її словами, полонених мають утримувати в безпечному місці, а не в зоні бойових дій.

«Навмисне вбивство та тортури військовополонених є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. Напад на Оленівку є воєнним злочином. Це також може бути злочином проти людяності, якщо буде очевидно, що напад на Оленівку був частиною широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення», – сказала вона.

Саме в Оленівській колонії опинився Ілля Самойленко, офіцер штабу розвідки полку МВС «Азов». Його мати Алла говорить, що коли почула про евакуацію, зрозуміла, що щось не так. Досі вона не знає, що з її сином, оскільки немає жодної можливості зв’язатися з ним. Зазначимо, що Україна досі не отримала списки загиблих в Оленівці 29 липня.

Ілля Самойленко, офіцер штабу розвідки полку МВС «Азов»

«У мене найбільше питань до Червоного Хреста. Я телефонувала туди багато разів. Але вони просто збирають усі наші дзвінки. Після вибуху 29 липня вони просили підтвердити, що мої родичі в Оленівці. Але як я могла це підтвердити, якщо я точно не знаю, чи мій син там», сказала під час етеру мати полоненого Алла Самойленко.

За її словами, для полонених не створили навіть базових умов для проживання в колонії, а родичам заборонені відвідування та передача речей.

«Ми не мали можливості привезли їм ні ліків, ні їжі, ні води, говорить пані Алла. Ми чули, що в Оленівці полонені п’ють воду з річки. Тобто у них навіть немає таких простих речей, як чиста вода».

Нагадаємо, журналісти МІПЛ з’ясували, що 29 липня в Оленівці стався не обстріл, а вибух. Росія розповсюджує інформацію, що колонію обстріляла українська армія. За її даними, загинули 53 людини. Українська влада стверджує, що ще 130 полонених дістали поранення. Пізніше українська розвідка повідомила, що будівлю замінували бойовики ПВК «Вагнера», щоб приховати сліди катувань українських військовополонених.

Прослухати етер можна впродовж 30 днів. Етери у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Бій, про який мовчать: як у Павлівці зникли безвісти більше ста військовослужбовців

Марину, Яну, Наталю та Світлану об'єднує спільна історія: два роки тому вони востаннє розмовляли зі своїми рідними — військовослужбовцями, які зникли безвісти у боях за Павлівку Донецької області. Це сталося наприкінці жовтня — початку листопада. Така ж доля у тому місці спіткала понад сотню українських армійців. Об'єднавшись у спільноту, їхні родини шукають рідних, виходять на акції підтримки зниклих безвісти і полонених, зустрічаються з цього приводу з владою.

12 Листопада 2024

Військовополонені
Змусити Росію відпустити поранених полонених може країна-покровителька – правозахисниця

Щоб активізувати повернення важкохворих та важкопоранених військовополонених, Україна має шукати третю країну, яка б вплинула на Росію у питанні створення змішаних медичних комісій, регламентованих Женевськими конвенціями. Про це заявляє Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ.

5 Листопада 2024

Військовополонені
У російському полоні азовець Сергій Тарасюк заразився туберкульозом: його стан критичний

Завдяки випадковій фотографії у соцмережах дружина Сергія Тарасюка дізналася страшну правду про полон чоловіка. Більше двох років його утримують у нелюдських умовах. Стан здоров’я 58-річного азовця критичний. За останньою інформацією, Тарасюк перебуває у СІЗО № 2 міста Камишин Волгоградської області.

18 Жовтня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Адвокація
Україна та незахідні країни мають багато спільних викликів, пов’язаних з Росією — Ольга Решетилова на відкритті Crimea Global

Виклики, що стоять перед Україною та незахідними країнами у зв’язку з Російською агресією багато у чому перетинаються. Про це сказала Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час свого виступу на відкритті Другої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South».

22 Листопада 2024

Більше публікацій