Send Lette
Війна і правосуддя

Онлайн із табору: суд у Бородянці продовжує слухати справу російського десантника

Радік Гукасян  — російський військовий, який брав участь в окупації Бучі. Влітку 2022 року його взяли в полон на Херсонському напрямку. Наразі Гукасян перебуває в таборі для військовополонених. Його обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни. Двадцять восьмого листопада Бородянський районний суд заслухав потерпілого та свідків у справі.

На засідання Радік Гукасян вмикається онлайн із Київського слідчого ізолятора, де перебуває як військовополонений. Гукасяна обвинувачують за двома епізодами: розстріл цивільного в авто та мародерство.

До засідань Радік Гукасян (на екрані праворуч) підключається онлайн із Київського слідчого ізолятора. Засідання від 2 листопада 2023 року. Фото: Ґрати

Першим допитали Анатолія Бондаря, брата загиблого Дмитра. У цій справі він проходить як свідок. Анатолій теж вмикався в засідання онлайн із Семенівського районного суду Чернігівської області, адже не міг приїхати через сімейні обставини.

Анатолій розповів, що його брат 24 лютого виїхав із Києва, переночував біля Гостомельського аеропорту та вирішив рухатись далі. Він їхав автомобілем ВАЗ без жодного військового маркування. Востаннє Дмитро вийшов на зв’язок 28 лютого. Анатолій із дружиною намагалися знайти його через Telegram-чати зниклих безвісти, за 10 днів після зникнення їм зателефонували. Чоловік представився офіцером російської армії та сказав, що Дмитро у них у полоні, але його можуть відпустити за викуп на карту “Приватбанку”. Анатолій попросив відеопідтвердження, але йому нічого не надіслали — тож і гроші чоловік не перерахував. Коли ж після деокупації Київщини слідчі викликали Анатолія для ідентифікації тіла Дмитра, той не впізнав брата.

Після завершення свідчення Радік Гукасян мав право на запитання до Анатолія через перекладача з російської: 

—  Ім’я офіцера він називав?

—  Ні, я думаю, що це були шахраї, —  відповів Бондар. 

Наступним допитали потерпілого Євгена Прибатеня. Його дім розташований в садовому кооперативі “Ялинка” в селі Лубянка Бучанського району.

О 6 ранку ми проснулись від гулу військової техніки, — почав Євген. — На чотирьох авто з сусідами покинули місце свого перебування. Коли викрали ці речі —  я точні свідчення не можу дати…

Після уточнень прокурора він розповів, що повернувся додому 5 квітня. Будинок був відчинений, майже всі речі або знищили, або розікрали. 

Конкретно ці речі, про які зараз йде мова, були на другому поверсі в дитячій спальні, — розповів Прибатень про грабунок. — Приставка Sony PlayStation. Ручна маленька приставка, в руках, як смартфон. 

— Видно було, що в домі хтось проживав? — уточнив прокурор.

— Так. Були речі, була одежа чужа біля шаф, залишки їжі.

Можливо, були сухпаї?

Так, у мене в підвалі був сейф із грошима. Його дістали, відчинили, забрали гроші і залишили мені обгортку від шоколаду “Армія Росії”. Також були розкидані упаковки від сухого пайка з написом “Армія Росії”.

До Євгена питань ні в кого більше не було.

Останній свідок, бучанець Андрій Косуров, розповів, що військові РФ розташувалися біля дачного кооператива “Садовод” неподалік села Здвижівка. Наступного ж дня зникло світло та мобільний зв’язок. Через те, що Косуров мав на садовій ділянці ручну свердловину, росіяни приходили до його обійстя по воду.

Андрій бачив, як щодня росіяни виїжджали з розташування на військовій техніці їхали о 56 ранку, поверталися після 17.

Я не пам’ятаю остаточно правдиву дату, коли це було. Це був кінець лютого чи початок березня, було вже темно, — розповідає чоловік. — На початку пролунав гучний цей постріл, було два вибухи. Ми з жінкою покинули дачу. З нами жив пес, і ми перемістилися на сусідню дачу на Садовій. Перебували там до 20:0020:30. 

Коли подружжя повернулося додому, було вже тихо. На другий чи третій день Андрій вийшов за подвір’я. Коли зайшов за поворот вулиці, побачив червоний “Жигуль”, можливо, “копійка”.

На початку автомобіль був із дахом, без гум, вони були спалені, але наприкінці цей автомобіль переїхав військовий автомобіль з гусиницею. І так вона зосталась переїханою, — уточнив Андрій. — Десь у кінці квітня я почав виходити з собакою вздовж узбіччя щоранку. І там був запах розкладеного тіла. Собака мій відмовився далі вигулюватися. Коли я підходив до цього автомобілю без свого собаки, то, правда, автомобіль стояв на узбіччі в напрямку Здвижівки. І був на зустрічній смузі. 

Чи бачили ви водія? — уточнив прокурор.

Ні, водія я не бачив, але я бачив чобіт. Спочатку здавалось, що то просто чобот, а потім я побачив, що він засипаний землею.

Андрій Косуров вказав, що впізнає Радіка Гукасяна, який приходив по воду. Суддя спитав Гусакова, чи він теж впізнає Косурова:

Полонений десантник Радік Гукасян. Фото: скриншот із відео блогера Володимира Золкіна

— Чи підтверджуєте ви той факт, що приходили в двір набирати воду?

— Так, я підтверджую.

— Чи підтверджуєте, що ви бачили цього свідка?

— Мені звідси погано видно. Можливо, це він. Я так не можу сказати.

Чи підтверджуєте ви той факт, що місцевість, куди він заходив, збігається з місцевістю, описаною свідком?

Ну, давайте уточнимо. Куди я ходив по воду ― там була зупинка. А от внизу зупинки там… Я правильно говорю? 

Так, і зупинка була кольором прапором України, підтвердив Косуров.

На цьому допити завершили. Наступне засідання призначили на 20 грудня планують досліджувати письмові докази.

На засіданні 28 листопада також був спеціаліст моніторингової місії ООН з прав людини.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Проти України на боці Росії воюють громадяни Ірану, Єгипту, Бразилії, Сомалі, Куби та Шрі-Ланки – Усов

В українському полоні перебувають громадяни дев’яти незахідних країн, які воювали на боці Російської Федерації, і держава-агресорка не зверталася до України, щоб їх повернути. Про це 21 листопада заявив Дмитро Усов, секретар українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час однієї з панелей конференції Crimea Global 2024.

22 Листопада 2024

Адвокація
Чи можуть незахідні країни сприяти відновленню ефективності міжнародних організацій: результати панельної дискусії Crimea Global 2024

У межах Другої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася друга панельна дискусія “Подолання кризи: роль країн Азії, Африки та Латинської Америки у відновленні ефективності міжнародних організацій та їхньої гуманітарної місії”.

22 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Проведення окупантів на ТЕС, вербування матроса та заклик до геноциду: 77 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

22 Листопада 2024

Більше публікацій