Send Lette
Адвокація

“Переслідування цивільного населення на окупованих територіях — це систематична практика РФ, а також інструмент для встановлення окупаційної влади”, — Ольга Решетилова 

“Ніхто не має доступу до місць утримання цивільних заручників, яких на тимчасово окупованих територіях захопила Росія. Ніхто, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Тому наша мета залучити світову спільноту та запровадити механізм для звільнення українських громадян. Це допоможе отримати доступ до місць ув’язнення та зрозуміти, в якому стані вони перебувають і в яких умовах утримуються. Водночас незаконне затримання українських громадян після повномасштабного вторгнення Росії має бути кваліфіковане як злочин проти людяності”. Про це під час виступу на заході в рамках 22-ї Асамблеї країн-учасниць Римського статуту в Нью-Йорку заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини. 

Вона також додала, що станом на грудень 2023 року МІПЛ ідентифікувала та підтвердила 1355 цивільних заручників, які утримуються по всій Російській Федерації та на окупованих територіях. Ця цифра не остаточна і може бути в 56 разів більшою. МІПЛ також ідентифікувала щонайменше два місця несвободи в Білорусі, де утримувались цивільні затримані під час перевезення, та понад 100 місць несвободи на окупованих територіях України та в Російській Федерації, де утримують українських громадян. 

Захід відбувся у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку за сприяння Постійних представництв Швеції та України при ООН, а також Міжнародного фонду “Відродження”. Окрім Медійної ініціативи за права людини, у заході взяли участь “ZMINA. Центр прав людини”, Truth Hounds і Ukrainian Legal Advisory Group, які входять до коаліції “Україна. Пʼята ранку”, а також Центр громадянських свобод.

Ці організації спільно документують воєнні злочини. Для цього МІПЛ та учасники коаліції використовують систему I-DOC. Вона дозволяє реєструвати та документувати зібрані факти, свідчення та інші докази, систематизувати їх відповідно до вимог та запитів Міжнародного кримінального суду, а також збирати докази та свідчення для підготовки справ, аби в майбутньому передати їх на розгляд МКС. 

“Система баз даних I-DOC довела свою ефективність документування кейсів під час війни в Чечні, на Балканах, а також у Сирії. Наприклад, у випадку з Сирією система допомогла визначити пілотів, звинувачених у бомбардування Алеппо. Ті самі імена ми бачимо і в злочинах, скоєних в Україні. Тобто маємо тих самих злочинців в обох конфліктах. Що стосується нашої роботи по України, то МІПЛ почала створювати кейс зі звільнених територій північних областей України: Чернігівської, Сумської та Київської областей. Ми уже внесли в систему свідчення щодо захоплення цивільних осіб у цих областях. Мова йде про переслідування цивільних осіб, яких вивозили в різні регіони Російської Федерації через територію Білорусі. Вони перебували в Білорусі близько 23 днів, а потім були перевезені в інші табори в Росії”, зазначила Решетилова.

Голова МІПЛ заявила, що Україна має дуже сумний досвід, коли за часів Радянського Союзу мільйони українців вивезли до Сибіру: “Їхні сім’ї так ніколи й не дізналися, що сталося з цими людьми. Тож це у нас у крові, скажімо так, на генетичному рівні страх того, що ми можемо ніколи не знайти цих людей”. За її словами, найбільша проблема полягає в тому, що наразі не існує механізмів міжнародної ідентифікації цивільних заручників та їхнього звільнення. Більш того, росіяни продовжують вчиняти цей злочин, затримуючи цивільних українців на окупованих територіях. Аби припинити це, світ має знайти інструмент для запобігання звірствам росіян. “Це стосується тисяч українських громадян, які мають проукраїнські погляди, українське громадянство, розмовляють українською мовою… Те, що вчиняє Росія, є системною, планомірною, державною політикою, спрямованою на те, аби зламати українців. Утім ми чинитимемо спротив і боротимемося за наші права людини, незалежність і демократію”, підкреслила Ольга Решетилова.

Цей захід відбувся завдяки підтримці Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст необов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Адвокація
Підтримка родин полонених і фіксація наслідків катувань. У Києві міркують про підтримку постраждалих від дій РФ

26 червня у світі відзначають Міжнародний день на підтримку жертв катувань. За ініціативи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у Києві в цей день відбулась панельна дискусія, участь у якій взяли спільноти родин військовополонених, громадські організації та представники держорганів.

26 Червня 2025

Адвокація
ВЛК за 2 дні. Як хворі потрапляють на фронт і чим це загрожує

Після початку повномасштабного вторгнення Україна максимально спростила доступ до військово-лікарських комісій (ВЛК), щоб збільшити пропускну спроможність системи та зробити її швидшою для військовозобов'язаних. Для цього, зокрема, минулоріч запустили триетапну реформу ВЛК, запровадивши електронний документообіг. Водночас тепер швидкість впливає на якість висновків комісії, через що у військо потрапляють люди з важкими діагнозами. 

18 Червня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
В окупованому Мелітополі зник далекобійник: росіяни майже два роки кажуть, що нічого не знають 

Мелітополь — одне з багатьох міст, де окупаційна влада чинить системний тиск на цивільне населення. У місті поширені викрадення, насильство й практика доносів. Лише за перший рік окупації міста викрали майже тисячу людей. Один з них — далекобійник Василь Кривобороденко. Він зник у липні 2023-го. Дотепер невідомо, де його утримують росіяни.

14 Липня 2025

Війна і правосуддя
Суд починає слухати “вугільну справу” Порошенка і Медведчука

Відстежуємо найцікавіші судові справи України про злочини, скоєні в умовах війни. Наступного тижня таких буде майже 60. У доданих файлах є посилання на інформацію про кожну справу.

11 Липня 2025

Війна і правосуддя
Справа десяти років. Як деенерівців засудили за тероризм замість воєнного злочину

МІПЛ відстежувала справу від самого початку та розповідає про десятирічний шлях судового процесу. На прикладі цієї справи ми бачимо, як до повномасштабної війни воєнні злочини помилково кваліфікували як терористичні акти, а судова і правоохоронна система нібито не враховували, що агресія Росії проти України почалася ще в 2014-му. 

11 Липня 2025

Більше публікацій