Send Lette
Аналітика

Переслідування і утримування Росією цивільних з окупованих територій України

З 24 лютого 2022 року і до сьогодні, російські військові, представники Федеральної служби безпеки Росії та інших підконтрольних Російській Федерації формувань на окупованих територіях України незаконно затримали та продовжують безпідставно затримувати цивільних осіб. Затримані цивільні були взяті в заручники та перебувають у тюрмах, слідчих ізоляторах та інших місцях утримання на тимчасово окупованих територіях України. Частина з них була переміщена на територію Російської Федерації. До цих осіб застосовують тортури та утримують їх в неналежних умовах. Їм не дають права на спілкування з рідними. Серед них є люди з тяжкими хронічними хворобами, а також ті, які перебувають в поганому психічному та фізичному стані через завдану їм фізичну та моральну шкоду. 

Цифри 

Станом на 21 лютого 2024 МІПЛ ідентифіковано 1538 осіб та відомо про 51 місце утримання українських цивільних заручників на окупованих територіях та 40 місць на території РФ. Оскільки Росія не надає інформації про затриманих та не допускає до них ні адвокатів, ні моніторингові місії, ця цифра не є остаточною. Експерти МІПЛ припускають, що утримуваних може бути у чотири-п’ять разів більше.

Порушення міжнародного права

Цивільні перебувають в місцях позбавлення волі безпідставно, що є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Означені порушення підтверджені численними доказами, звітами українських  та міжнародних організацій, а також свідченнями осіб, які повернулися в Україну під час обмінів військовополонених, що також не відповідає нормам МГП. 

Ці факти порушень дають нам розумні підстави кваліфікувати широкомасштабне затримання українських цивільних осіб і централізоване їх переміщення на територію РФ, з подальшим утриманням в інфраструктурі системи кримінальної юстиції, як вчинений вищим керівництвом РФ злочин проти людяності

Проблема

Цивільні – це окрема категорія захищених осіб. Вони не є комбатантами чи учасниками ЗСУ, а отже, не можуть вважатися військовополоненими. Іншого статусу у цих людей не може бути, вони повинні бути повернені в Україну безумовно, а не під час обмінів військовополоненими. 

Оскільки безпідставне затримання цивільного населення під час збройного конфлікту вже є порушенням МГП, міжнародним правом не передбачено дієвого та ефективного механізму повернення цієї категорії захищених осіб в Україну та підконтрольні їй території.

Росія відмовляє в будь-якому доступі до цих цивільних осіб, в тому числі і для МКЧХ. Оскільки доступу організації, які мають відповідний мандат, не отримують, потрібна міжнародна підтримка у вирішенні цієї проблеми.

На рівні України

Наразі в Україні визначені декілька органів влади, які долучаються до вирішення окремих питань, які стосуються цивільних заручників, зокрема, це Офіс Уповноваженого Верховної Ради України прав людини та Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Частково до питання звільнення цивільних заручників дотичний Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Офіс Президента України, а також у Міністерство закордонних справ України щодо інформаційного висвітлення проблеми. 

Проте їхніх зусиль недостатньо.

Що можна зробити на міжнародному рівні?

Створення міжнародної робочої групи. Найкращий спосіб – через механізми ООН. Така міжнародна робоча група може виконувати наступні функції:

  • Ініціювати міжнародні моніторингові місії, які перевірятимуть місця утримання цивільних заручників на території Росії. Місія ООН з прав людини або Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ має відповідний мандат для проведення таких місій; 
  • Відвідувати судові засідання, якщо такі засідання відбуваються щодо цивільних заручників та ідентифікувати особу заручника, а також зафіксувати стан його здоров’я. Цивільні заручники повинні бути звільнені без будь-яких умов. Судові процеси над цими людьми не є системою правосуддя в Росії. Проте відвідання судових процесів поки що є чи не єдиним способом отримати доступ до людини, незаконно позбавленої волі.
  • Ініціювати перемовини щодо звільнення цивільних заручників, залучати професійних перемовників або шукати нестандартні підходи для впливу та тиску на російську владу (наприклад, залучати до таких перемовин громадських діячів, світових зірок культури, кіно, спорту, залучати групи впливу з різних бізнесів, експертні середовища тощо). 
  • Посилювати обізнаність міжнародної спільноти щодо питання цивільних заручників, утримуваних Росією на тимчасово окупованих територіях України та в Російській Федерації. 

Інші міжнародні інструменти

Ми просимо Європарламент ухвалити резолюцію щодо проблеми переслідування цивільних російською окупаційної владою та звернутися до Ради ООН з прав людини із закликом окремо дослідити можливості механізмів ООН для вирішення питання звільнення цивільних людей, яких утримує Росія. А також закликати Міжнародний Комітет Червоного Хреста активніше вимагати у російської влади доступу до місць утримання цивільних затриманих.  

Ми також закликаємо ОБСЄ запустити Московський механізм щодо переслідування та захоплення цивільного населення Росією на окупованих територіях України.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Правозахисники покроково відтворили ланцюжок злочинів Росії на півночі України

МІПЛ презентувала масштабне дослідження, яке реконструює злочини росіян проти мирних жителів під час окупації північних регіонів України. Дослідження доводить, що переслідування цивільних — не поодинокі випадки жорстокості російських солдатів, а систематична, послідовна та цілеспрямована політика військового і політичного керівництва РФ.

17 Грудня 2024

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Аналітика
Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні

Станом на 26 вересня 2024 року в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яким оперує Міністерство внутрішніх справ України, налічується 55 тисяч записів про людей, які зникли безвісти в умовах війни. Станом на серпень 2024 року в Реєстрі було зареєстровано 2410 невпізнаних тіл (останків). МІПЛ підготувала аналітичну записку про те, які проблеми виникають із ідентифікацією загиблих, як пришвидшити цей процес і що робити, якщо ваш рідний зник безвісти на війні.

30 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій