Переслідування Росією цивільних українців треба кваліфікувати як злочин проти людяності
Медійна ініціатива за права людини разом із ОМСТ і Центром прав людини ZMINA, які входять у Коаліцію “Україна. Пʼята ранку”, а також із партнерською організацією Physicians for Human Rights взяли участь у спеціальному заході Human Rights Watch під час 55 сесії Ради ООН з прав людини в Женеві.
Захід присвячений порушенню прав цивільного населення на тимчасово окупованих Росією територіях України. Модераторкою була Люсі МакКернан з Human Rights Watch. Вона нагадала про порушення прав цивільного населення на окупованих територіях України і зазначила, що на 55 сесії Ради ООН з прав людини голосуватимуть пропозицію поновити мандат Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.
Розповідаючи про те, що відбувається на окупованих Росією територіях, Єлизавета Сокуренко, яка у ZMINA очолює напрям документування воєнних злочинів, заявила про страх серед місцевого населення. Його, за її словами, поширює російська окупаційна адміністрація, намагаючись у такий спосіб консолідувати свою владу. Серед іншого окупанти використовують свавільні затримання, тортури і насильницькі зникнення як інструмент тиску на місцеву громаду і руйнування соціальних зв’язків.
Уляна Полтавець, координаторка з питань надзвичайного реагування PHR в Україні, зупинилася на тому, що в окупації людям часто відмовляють у медичній допомозі. Про це йдеться у нещодавньому дослідженні партнерських організацій. “Задокументовані випадки відмови у наданні медичної допомоги та життєво необхідних ліків зростають на всіх окупованих Росією територіях, — підкреслила Полтавець. — Для отримання медичних послуг люди зобов’язані отримати російську страховку, яка доступна лише для тих, хто має російський паспорт. Повідомляється про випадки смертей через відмову у наданні медичних послуг, наприклад, хірургічних операцій”.
Про причини затримань цивільного населення на окупованих територіях України розповіла Любов Смачило, аналітикиня Медійної ініціативи за права людини. За її словами, відбувається це через незгоду українців із повномасштабним вторгненням Росії. Смачило назвала кількість ідентифікованих МІПЛ цивільних, яких наразі незаконно утримує Росія. На сьогодні це 1550 осіб. Місця, де їх утримують, МІПЛ позначила на онлайн-мапі.
“Ми аналізуємо свідчення, проводимо розслідування і бачимо, що це системна політика РФ, — наголосила аналітикиня. — Ми зосередили наші зусилля на досліджені затримання цивільного населення у північних областях України: Київській, Чернігівській та Сумській. Ми розуміємо, що цивільні були затримані лише за те, що вони не погоджувалися з окупацією та були проти вторгнення РФ в Україну. Їх утримували в заручних, застосовували до них тортури, не давали доступу до туалету, не годували та не давали питної води. А коли російські військові покидали ці північні області, вони цих затриманих цивільних перевозили з собою через Білорусь. Важливо підкреслити, що їх перевозили до вже підготовлених СІЗО на території РФ. Тобто це свідчить про сплановану політику РФ, адже для того, щоб помістити цю велику кількість людей у місця несвободи, потрібна була відповідна підготовка”.
Любов Смачило заявила, що необхідно створити механізм звільнення свавільно затриманих цивільних, а найперше — забезпечити міжнародним організаціям, зокрема МКЧХ, доступ до місць утримання цивільних. Окрім того, переконана аналітикиня, потрібно використовувати наявні механізми для розслідування злочинів проти цивільних українців. Серед них — Московський механізм ОБСЄ, який 29 лютого 2024 року запустили щодо свавільних затримань цивільного населення. Ухвалення цього рішення МІПЛ адвокатувала впродовж останніх півтора року. “Тепер ми просимо Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування порушень в Україні провести необхідні розслідування порушень проти цивільного населення”, — підсумувала Смачило.
Водночас Геральд Стаберок, Генеральний секретар Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ), переконаний, що в контексті катувань цивільного населення мова йде радше не про окремі епізоди, а про те, що такі порушення є складовою глобального переслідування Росією цивільного населення України. Такі дії, за словами пана Стаберока, можуть кваліфікуватися як злочин проти людяності.