Send Lette
Війна і правосуддя

Перевантаження судів та формальний розгляд справ: що відбувається в судових процесах щодо війни?

Проблеми судочинства у справах щодо війни та шляхи їхнього вирішення зібрала у новому аналітичному звіті Медійна ініціатива за права людини, що входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”. У документі виокремлено низку проблем, на які варто звернути увагу судам, учасникам судових процесів, експертам і медіа. Звіт склали на основі багаторічної роботи в судах: лише упродовж 2022-го та початку 2023 року монітори МІПЛ відстежували й анонсували для журналістів понад 90 справ про воєнні злочини. Відвідали судові засідання у 20 з цих справ ― були присутні під час розгляду справ, фіксували докази, позиції сторін і рішення суддів.

Під час презентації аналітики в Медіацентрі Україна — Укрінформ Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини, виокремила проблеми, які потрапили до звіту: ускладнений доступ до судових процесів,  перевантаженість судів, формальний розгляд справ, складність процедури і виконання вироків у справах, які розглядаються in absentia.  

“Ми побачили якийсь аномально швидкий розгляд справ, коли за два засідання виноситься вирок. Іноді журналісти навіть не встигають доїхати до таких судових засідань, адже паралельно існує проблема з оголошенням про ці судові процеси.

Проте це такий контраст із тим, що було до 24 лютого 2022 року. Тоді ми бачили, як ці справи роками тягнуться в судах, деякі з них тривали 5-6 років: розгляди відкладали іноді через надумані підстави, судді боялися виносити вироки у таких процесах, бо була законодавча і політична невизначеність. А тепер часто бачимо, як позиція суддів  кардинально змінилася. Ми не можемо говорити за всіх, але ми зафіксували швидкі розгляди цих справ.

Також хочемо звернути увагу на справи in absentia, тобто за відсутності обвинуваченого. Участь сторін у цих справах, особливо адвокатів, часто буває дуже формальною. А іноді адвокати навіть дозволяють собі непрофесійну поведінку”, — підкреслила Ольга Решетилова.

За словами журналістки видання “Ґрати” Тетяни Козак, однією з найбільших перешкод під час висвітлення судових процесів є те, що слухання відбуваються по всій території України.

“Ці справи слухаються не в Києві, а десь в Харкові, Полтаві чи Ірпені. І ти не завжди дізнаєшся вчасно, бо ці суди не анонсують: треба просто знати, де дивитися, треба мати час, ресурс, а іноді навіть зв’язки, людей, які повідомлятимуть тобі, щоб ти встигла поїхати. Ця перепона технічна, але вона важлива, щоб висвітлювати процеси.

Ще одна проблема: судді іноді закривають процеси на проханням потерпілих. Це стосується здебільшого справ, де йдеться про сексуальне насильство.

Але, до прикладу, у справі Палича, якого судять за злочини в донецькій “Ізоляції”, публічно свідчити не хотіли лише кілька потерпілих, але суд вирішив закрити одразу весь процес. Хоча це важливий процес. Журналісти не полюють на емоції чи гидкі подробиці, як іноді думають судді. Для нас важливо, щоб були встановлені факти.

Ще одна велика проблема — те, що суд бере за основний доказ зізнання обвинуваченого. Це означає, що інші докази не розглядають. Тобто ця людина одразу винна, бо вона — російський військовий. Але ж йдеться про суд і про злочини, ми маємо довести, що цей конкретний злочин вчинила ця конкретна людина”, — заявила Тетяна Козак.

За словами Андрія Яковлєва, адвоката і експерта Медійної ініціативи за права людини, закритість судових процесів, на яку скаржаться журналісти, це не лише проблема для медіа чи суспільства. Це може зашкодити Україні, як державі. 

“Публічність розгляду справ — це дуже важливий стандарт справедливого судочинства. Чому важливо не закривати процеси, особливо ті, що відбуваються за відсутності обвинувачених або за самовикривальними свідченнями.

Бо весь світ буде дивитися і казати, що у нас відбувається порушення справедливого процесу. А коли справа відкрита, всі можуть звернутися до якогось журналістського розслідування і пересвідчитися, чи була дотримана справедливість процесу чи ні, тому це дуже важливо”, — підкреслив Андрій Яковлєв.

Як пояснила суддя Дарницького районного суду Києва Марина Бондаренко, наразі рано робити висновки, як Україна вирішуватиме зазначені проблеми, зокрема із доступом журналістів до судових засідань.  

“Ми бачимо зі статистики Офісу генерального прокурора: 93 тисячі справ. Але в судах немає навіть і десятків тисяч цих справ. Фактично судова система ще в стадії очікування, в стадії паузи. Ми ще не знаємо, як далі піде судова практика. Думаю, що ці питання вирішуватимуться, коли вони будуть масштабнішими”, — сказала Марина Бондаренко.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Вироки січня за воєнні злочини: ще чотири справи проти російських військових за розстріли і катування цивільних

Згідно з реєстром судових рішень, у січні українські суди ухвалили чотири вироки російським військовим, обвинуваченим у порушенні законів і звичаїв війни. У трьох із них росіяни отримали довічне покарання. Усі справи розглядали заочно. МІПЛ дослідила, як доводили провину обвинувачених та які проблеми під час розгляду подібних справ все ще зберігаються.

27 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Допомога окупантам на Кінбурнській косі, зґвалтування та воєнні злочини: 29 справа щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

19 Лютого 2024

Війна і правосуддя
Справа Оголь щодо держзради: допитали сестру закатованого, іншого загадкового свідка не знайшли

Світлану Оголь із села Кашперо-Миколаївка, що на Миколаївщині, обвинувачують у держзраді. Як каже слідство, під час окупації села навесні 2022 року вона випивала з росіянами та здала їм Сергія Кучерешка, учасника АТО з сусіднього села Новофонтанка. Тоді росіяни вбили його та Валентина Сєдініна із Херсона.

9 Лютого 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Масове вбивство азовців в Оленівці: бойовий медик розповів в ОБСЄ, як побратими вмирали на його руках  

Півтора року минуло від дня масового вбивства українських військовополонених у колонії в Оленівці. Серія вибухів, яка сталася в бараці з азовцями, забрала життя 47 армійців, ще понад 120 отримали поранення. За цей час воєнний злочин досі не розкрито, винні не покарані, а полонених, які вижили після вибуху, не повернули в Україну.

29 Лютого 2024

Розгляд справи Ягідного завершено. Суддя у нарадчій кімнаті

За даними слідства 15 військових РФ під час окупації село Ягідне на Чернігівщині, примусово зігнали цивільних та утримували їх в підвалі місцевої школи. Майже місяць аж до звільнення села там у задусі й тісноті утримували 368 людей. 27 лютого у цій справі відбулись дебати.

29 Лютого 2024

Військовополонені
Там, де повільно вмирають: як влаштована медицина в російському полоні

За два роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну МІПЛ задокументувала десятки свідчень про ненадання медичної допомоги українським військовополоненим. Зібравши свідчення колишніх військовополонених, розповідаємо про медицину в полоні: як все влаштовано і чому російські медики не поспішають лікувати полонених, прирікаючи їх на повільну смерть.

28 Лютого 2024

Більше публікацій