Send Lette
Війна і правосуддя

Перевантаження судів та формальний розгляд справ: що відбувається в судових процесах щодо війни?

Проблеми судочинства у справах щодо війни та шляхи їхнього вирішення зібрала у новому аналітичному звіті Медійна ініціатива за права людини, що входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”. У документі виокремлено низку проблем, на які варто звернути увагу судам, учасникам судових процесів, експертам і медіа. Звіт склали на основі багаторічної роботи в судах: лише упродовж 2022-го та початку 2023 року монітори МІПЛ відстежували й анонсували для журналістів понад 90 справ про воєнні злочини. Відвідали судові засідання у 20 з цих справ ― були присутні під час розгляду справ, фіксували докази, позиції сторін і рішення суддів.

Під час презентації аналітики в Медіацентрі Україна — Укрінформ Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини, виокремила проблеми, які потрапили до звіту: ускладнений доступ до судових процесів,  перевантаженість судів, формальний розгляд справ, складність процедури і виконання вироків у справах, які розглядаються in absentia.  

“Ми побачили якийсь аномально швидкий розгляд справ, коли за два засідання виноситься вирок. Іноді журналісти навіть не встигають доїхати до таких судових засідань, адже паралельно існує проблема з оголошенням про ці судові процеси.

Проте це такий контраст із тим, що було до 24 лютого 2022 року. Тоді ми бачили, як ці справи роками тягнуться в судах, деякі з них тривали 5-6 років: розгляди відкладали іноді через надумані підстави, судді боялися виносити вироки у таких процесах, бо була законодавча і політична невизначеність. А тепер часто бачимо, як позиція суддів  кардинально змінилася. Ми не можемо говорити за всіх, але ми зафіксували швидкі розгляди цих справ.

Також хочемо звернути увагу на справи in absentia, тобто за відсутності обвинуваченого. Участь сторін у цих справах, особливо адвокатів, часто буває дуже формальною. А іноді адвокати навіть дозволяють собі непрофесійну поведінку”, — підкреслила Ольга Решетилова.

За словами журналістки видання “Ґрати” Тетяни Козак, однією з найбільших перешкод під час висвітлення судових процесів є те, що слухання відбуваються по всій території України.

“Ці справи слухаються не в Києві, а десь в Харкові, Полтаві чи Ірпені. І ти не завжди дізнаєшся вчасно, бо ці суди не анонсують: треба просто знати, де дивитися, треба мати час, ресурс, а іноді навіть зв’язки, людей, які повідомлятимуть тобі, щоб ти встигла поїхати. Ця перепона технічна, але вона важлива, щоб висвітлювати процеси.

Ще одна проблема: судді іноді закривають процеси на проханням потерпілих. Це стосується здебільшого справ, де йдеться про сексуальне насильство.

Але, до прикладу, у справі Палича, якого судять за злочини в донецькій “Ізоляції”, публічно свідчити не хотіли лише кілька потерпілих, але суд вирішив закрити одразу весь процес. Хоча це важливий процес. Журналісти не полюють на емоції чи гидкі подробиці, як іноді думають судді. Для нас важливо, щоб були встановлені факти.

Ще одна велика проблема — те, що суд бере за основний доказ зізнання обвинуваченого. Це означає, що інші докази не розглядають. Тобто ця людина одразу винна, бо вона — російський військовий. Але ж йдеться про суд і про злочини, ми маємо довести, що цей конкретний злочин вчинила ця конкретна людина”, — заявила Тетяна Козак.

За словами Андрія Яковлєва, адвоката і експерта Медійної ініціативи за права людини, закритість судових процесів, на яку скаржаться журналісти, це не лише проблема для медіа чи суспільства. Це може зашкодити Україні, як державі. 

“Публічність розгляду справ — це дуже важливий стандарт справедливого судочинства. Чому важливо не закривати процеси, особливо ті, що відбуваються за відсутності обвинувачених або за самовикривальними свідченнями.

Бо весь світ буде дивитися і казати, що у нас відбувається порушення справедливого процесу. А коли справа відкрита, всі можуть звернутися до якогось журналістського розслідування і пересвідчитися, чи була дотримана справедливість процесу чи ні, тому це дуже важливо”, — підкреслив Андрій Яковлєв.

Як пояснила суддя Дарницького районного суду Києва Марина Бондаренко, наразі рано робити висновки, як Україна вирішуватиме зазначені проблеми, зокрема із доступом журналістів до судових засідань.  

“Ми бачимо зі статистики Офісу генерального прокурора: 93 тисячі справ. Але в судах немає навіть і десятків тисяч цих справ. Фактично судова система ще в стадії очікування, в стадії паузи. Ми ще не знаємо, як далі піде судова практика. Думаю, що ці питання вирішуватимуться, коли вони будуть масштабнішими”, — сказала Марина Бондаренко.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Розстріл авто на Київщині: покази потерпілих і свідки-росіяни

Павло Бабаліч — капітан, командир 3-ї парашутно-десантної роти 1 батальйону 137 полку 106 парашутно-десантної роти дивізії РФ. Прокуратура встановила, що він віддав наказ обстріляти автомобільну чергу під час окупації Київщини. За це чоловіка обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни. 

14 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій