Send Lette
Військовополонені

Перші в полоні 24 лютого: як це було. Історії українських військових

Зранку 24 лютого, в день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, президент РФ Володимир Путін оголосив рішення про початок спеціальної військової операції на Донбасі. Одразу після цього уся територія України потрапила під масований ракетний удар, наступ на суходолі розпочався з території ОРДЛО, Криму, Білорусі та РФ.

У перший день великої війни понад 300 військових Збройних сил України, Національної гвардії та прикордонників потрапили у полон, більшість із них досі перебувають за ґратами.


“За три дні змінимо владу і вас відпустять”

Одними з перших, хто віч-на-віч зустрівся з російським наступом, стали українські прикордонники.  

Журналіст Андрій Цаплієнко у своєму телеграм-каналі публікує список прикордонних пунктів, на які армія РФ напала 24 лютого 2022 року

У ніч із 23 на 24 лютого прикордонний пункт пропуску “Бачівськ”, що на Сумщині, працював у штатному режимі. Ситуація різко змінилася о 4 ранку. Колона російської техніки почала наступ через кордон, обстрілюючи з важкої техніки пункт пропуску та найближчі населені пункти.

Чисельністю вони значно переважали нас. Орієнтовно було 150 озброєних військових, а нас — всього 26. Вони погрожували усіх розстріляти, якщо ми не здамо зброю”, — пригадує один із прикордонників, чиє ім’я ми не називаємо з міркувань безпеки. Того ж дня він разом із усіма, хто перебував та території пункту пропуску, потрапив у полон. Цивільних, які їхали в Росію чи поверталися звідти в Україну, також захопили. Усіх обшукали, забрали телефони та під конвоєм супроводили на суміжний пункт пропуску на території РФ.

Захоплені у полон прикордонники на пункті пропуску “Бачівськ” 24 лютого 2022 року

Митників і цивільних відділили від прикордонників. Останніх допитували різні спецслужби без розпізнавальних знаків, дехто з них був у цивільному. Не обійшлося й без російських журналістів, котрі збиралися зняти сюжет, як українські прикордонники добровільно склали зброю та перейшли на територію Росії.

“Їм відмовили. Ми їм так і сказали: “Ви нам рознесли весь пункт пропуску, яке інтерв’ю?” — каже колишній полонений прикордонник.

Чоловік говорить, що спершу росіяни не знали, що робити з бранцями, категорично заявляли, що вони не військовополонені. Українських прикордонників тримали в оглядовому боксі, там вони спали на піддонах. Ставились до бранців людяно, росіяни були переконанні, що найближчим часом усе закінчиться, вони всіх врятують і “два братські народи заживуть щасливо”.

“Ви не переживайте, зараз вас допитають, а за три дні ми київську владу поміняємо і вас відпустять додому”, — говорили вони нам, як захопили в полон. Вони у це справді вірили”, — каже прикордонник.

За два дні з території України приїхав автобус, цивільних і митників відпустили, загалом 52 людини повернулися додому. Однак 26 прикордонників та чотирьох військових із радіорозвідки залишили в полоні.

Російська пропаганда про “три дні” розбилася вщент, захоплених прикордонників ще пʼять днів протримали на російській митниці, а далі розпочався складний і болючий шлях їхнього повернення в Україну. Однак 11 прикордонників з прикордонного пункту пропуску “Бачівська” уже рік залишаються у полоні.


“На нас висадився десант”

Аеропорт “Антонов” біля смт Гостомель у перші години війни став однією з ключових цілей російського наступу. Близько 7-ї ранку крилата ракета атакувала військову частину 3018 Національної гвардії України, постраждав будинок неподалік аеропорту.  За кілька годин у бік аеропорту прямували російські вертольоти Ка-52 та штурмові транспортники МІ-8. На території летовища висадився ворожий десант.

“Ми потрапили в оточення. Нас було 12 прикордонників та бійці Нацгвардії. На території аеропорту також перебували цивільні”, — розповідає прикордонник Андрій, чиє ім’я також змінено з міркувань безпеки.

Бої за гостомельський аеропорт. Фото Forbes.ua

За словами чоловіка, цивільних росіяни відпустили того ж дня, а от полонених прикордонників і військових спершу закрили у бомбосховищі під їдальнею, а згодом перемістили у великі холодильні камери у тій же будівлі.

Нам давали один російський сухпай на десять чоловік на добу, 50 грамів води на людину. В перший день це ще було нормально, а от уже на третій день всього давали набагато менше”, — каже колишній бранець.

Із зв’язаними руками, у цілковитій темряві українські полонені перебували у гостомельському аеропорту до 7 березня, після чого їх через територію Білорусі перевезли до Росії.

“Під час обмінів військовополоненими впродовж березня-квітня 2022 року додому повернувся весь особовий склад відділу прикордонної служби “Гостомель” окремого контрольно-пропускного пункту “Київ”, котрі потрапили в полон 24 лютого в аеропорту “Антонов”. Усі, крім мого брата”, — розповідала сестра одного з полонених прикордонників у жовтні 2022-го під час спілкування з Медійнійною ініціативою за права людини.

4 лютого 2023 року, майже після року перебування в полоні, чоловіка все ж  обміняли. Однак у полоні досі перебувають військовослужбовці Національної гвардії України з військової частини 3018.

Захоплення Чорнобильської АЕС 

На територію Чорнобильської атомної станції російські війська зайшли з території Білорусі. Відбити ворожий наступ намагалися бійці 1-го окремого батальйону охорони особливо важливих державних об’єктів у складі Національної гвардії України (в/ч 3041). До кінця дня українська влада повідомила, що втратила контроль над Прип’яттю та Чорнобилем.

Згодом агентство Reuters написало, що 169 бійців НГУ склали зброю без бою. 

31 березня російські війська покинули зону Чорнобиля, забравши з собою всіх полонених.

Заява Міністерства внутрішніх справ щодо полонених нацгвардійців

Впродовж усієї окупації Чорнобиля на території АЕС перебували також цивільні та працівники станції, які до 20 березня не могли покинути ЧАЕС. 

Працівники Чорнобильської АЕС провели понад 600 годин на своїх робочих місця, перебуваючи в заручниках російських військових

8 січня 2023 року 11 військовослужбовців, захоплених на ЧАЕС, повернулися додому, загалом обміняли 27 бійців НГУ 3041. У полоні досі перебуває 141 нацгвардієць.


КПП “Чонгар”

Захоплення Херсонської області відбувалося стрімко. Усі три контрольно-пропускні пункти на перешийку з Кримом — “Чонгар”, “Каланчак” і “Чаплинка” —  росіяни штурмували одночасно.

Це перший твіт в інтернеті про наступ росіян із боку Криму

Близько 9 ранку Державна прикордонна служба опублікувала коротке відео з КПП “Чонгар”, на якому видно рух російської військової техніки вглиб України.

Що сталося на самому контрольно-пропускному пункті, достеменно не відомо. В розмові з МІПЛ мама одного з полонених прикордонників розповідає, що вночі з 23 на 24 лютого її син перебував у наряді, згодом жінка дізналася, що син потрапив у полон. З нею зв’язалися побратими сина, повідомили, що спершу їх утримували у Криму, а потім перевезли на територію Росії.

Згодом у російських ЗМІ з’явилася інформація, що прикордонники з КПП “Чонгар”, котрі наприкінці лютого 2022-го потрапили в полон і повернулися додому 1 квітня під час обміну 86 на 86, повторно потрапили в полон. МІПЛ поки не отримала підтвердження цього факту. 

Російські ЗМІ повідомили про повторне потрапляння у полон українських військових


“Русский военный корабль, иди на**й”

За обороною острова Зміїний українці спостерігали із завмиранням серця. А відома тепер на весь світ фраза про те, куди йти російському кораблю, стала символом боротьби українського народу.

24 лютого, після висадки ворожого десанту на острів, почалися запеклі бої. Рідні захисників острова Зміїний до середини дня 24 лютого ще підтримували контакт із військовими. Однак після авіаційних ударів інфраструктуру острова було знищено, зв’язок із українськими військовими зник.

Тому коли українська влада повідомила про загибель усіх 13 прикордонників, які відважно боронили острів, ніхто не міг стримати сліз.

«Тільки не у полон»: більшість військових зі Зміїного — на території рф та окупованого Криму

Згодом стало відомо, що окрім прикордонників на острові перебували близько 80 військовослужбовців 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Усі вони потрапили у полон.

“Коли я дізналася, що загинули 13 прикордонників, не могла зрозуміти, чому ніхто й нічого не говорить про морпіхів? Тому одразу почала писати в соцмережах, аби дізнатися, що сталося з морпіхами. Ось так, через коментарі, ми знайшли всіх рідних хлопців”, — розповідає Катерина, дружина одного з морпіхів.

Під час обмінів десять військовослужбовців звільнили, решта вже рік перебуває у ворожому полоні.

У перший день повномасштабного наступу в полон потрапили й російські військові. Так, бійцям 93-ї окремої механізованої  бригади “Холодний Яр” вдалося захопити в полон двох росіян із в/ч 91701 ямпольского мотострілкового полку. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомив Валерій Залужний. Російська сторона цей факт спростовувала.

Полонені російські військові 24 лютого 2022 року

Перший офіційний обмін між Україною та Росією відбувся 1 березня 2022 року, тоді вдалося повернути пʼять бійців територіальної оборони Сумщини в обмін на одного російського офіцера військової поліції. 

З червня по вересень 2022-го обміни полоненими припинилися, а 21 вересня відбувся один із наймасштабніших тоді з російського полону повернулися 215 людей, серед яких десять іноземців, яких так звана “ДНР” засудила до страти, та 108 військовослужбовців полку “Азов”.

16 жовтня 2022 року відбулося звільнення виключно жінок — додому повернулися 108 українок, серед яких було 12 цивільних, двоє з них утримувалися в заручниках ще до повномасштабного вторгнення Росії.

Загалом із початку цієї фази війни Україна повернула додому 1883 військових і цивільних.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
“Ці свідчення писав не я”, — правозахисник Максим Буткевич виголосив останню промову в окупаційному суді в Луганську

16 липня 2024 року українському правозахиснику Максиму Буткевичу, який вже понад два роки перебуває в російському полоні, виповнюється 47 років. У цей день ми публікуємо повний текст його виступу під час касаційного розгляду його справи російським судом, який записав один із відвідувачів.

16 Липня 2024

Військовополонені
Морпіхи 36-ї бригади: два роки знущань у полоні

Кілька тисяч українських морських піхотинців перебувають у російському полоні. Більшість із них — з перших місяців війни. На обміни вони потрапляють рідко, останнім часом їх майже не віддають. Морпіхів утримують компактно у кількох колоніях. Над ними знущаються і піддають незаконному судовому переслідуванню. Стан здоровʼя багатьох морпіхів критичний, деякі помирають у полоні.

27 Червня 2024

Військовополонені
Родичі військовополонених 36 бригади закликали зробити все можливе, аби повернути рідних: випадки смерті в полоні стали постійними

Кількість смертей у російському полоні значно збільшилася через нелюдські умови утримання, катування, побиття, відсутність належного харчування і медичної допомоги. Особливо це стосується захисників Маріуполя, зокрема морпіхів 36 бригади.

20 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Більше публікацій