Send Lette
Війна і правосуддя

Перші вироки за псевдореферендум: кого і до скількох років вʼязниці засудили

У січні українські суди почали ухвалювати перші вироки організаторам незаконного “референдуму”, що відбувся з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованих Росією українських територіях – захоплених містах і селах Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей. Тоді Росія заявила, що  переважна більшість населення регіонів нібито підтримала “приєднання” до РФ.

Хто опинився на лаві підсудних, яке покарання призначив їм суд та чому обвинувачені йдуть на угоду зі слідством – журналісти МІПЛ розповідають про перші вердикти.

“Обходила будинки, роздавала бюлетені”

За законом участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до їх проведення – це ч. 5 ст. 111-1 “Колабораційна діяльність”. Засуджені за цією статтею можуть отримати від п’яти до десяти років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без неї.

Поки що найбільше вироків за цією статтею ухвалив Приморський районний суд Одеси. Саме туди потрапили справи за обвинуваченням жителів деокупованих у жовтні 2022 року населених пунктів Херсонщини. Усі обвинувачені були затримані та перебували під вартою аж до вироку.  

П’ятеро мешканців Херсонщини отримали по пʼять років в’язниці з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та займатися виборчим процесом впродовж десяти років. Усі пішли на угоду зі слідством та отримали мінімальне покарання, передбачене законом.

Одна з перших засуджених за псевдореферендум на Херсонщині. Фото Херсонської обласної прокуратури

Так, 4 січня Приморський районний суд Одеси засудив уродженку села Іванівка Великоолександрівського району Херсонської області Любов Жовбу. Жінка допомагала організовувати незаконний референдум: формувала реєстр виборців на території закріпленої за нею дільничної виборчої комісії, підготувала приміщення, шукала транспорт і водіїв для незаконної ДВК, організовувала агітацію на тимчасово окупованій території. Також визначила порядок дій членів “комісії” під час проведення незаконного референдуму.

З 23 по 27 вересня 2022 року обвинувачена обходила будинки мешканців села Михайлівка, видавала їм бюлетені, форму яких затвердила незаконна ЦВК, та “вживала заходи до їх заповнення” місцевими. Потім підсудна передавала бюлетені “комісії” для підрахунку. 

27 вересня 2022 року так звана “ЦВК Херсонської області” за результатами підрахунку ста відсотків бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів, 87,05% виборців нібито проголосували за входження Херсонської області до складу РФ.

Обвинувачена уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. Як пом’якшуючу обставину суд визнав щире каяття та сприяння розкриттю злочину і затвердив угоду.


“Не було на що жити”

14 лютого Приморський районний суд Одеси відправив за ґрати ще двох учасниць незаконного органу народного волевиявлення Наталію Боруль та Оксану Кузьмич

Вони видавали бюлетені мешканцям сіл Новоолександрівка та Михайлівка Бериславського району Херсонської області. Обвинувачені брали участь у засіданні за допомогою відеозв’язку з “Криворізької установи виконання покарання (№3)”. Підсудні також визнали вину і пішли на угоди зі слідством.

Як пишуть ЗМІ, Наталія Боруль так прокоментувала свою участь у проведенні російського “референдуму”: “Не було за що жити”.

Жінкам за цю “роботу” нібито пообіцяли гроші — 40-50 тисяч російських рублів. Але отримати їх вони не встигли. У матеріалах справи є інформація, що під час обшуку за місцем проживання Кузьмич знайшли 1,5 тисячі російських рублів.


Діяли за злагодженою інструкцією

Проаналізовані МІПЛ вироки дають зрозуміти, що діяли організатори псевдореферендуму діяли за однією інструкцією. 

Надія Таманіна з Новоолександрівки, яку також засудили до п’яти років в’язниці, робила те ж саме, що і її “колеги” з інших населених пунктів: проводила побудинковий обхід мешканців, видавала їм бюлетені, допомагала їх заповнювати. Потім передавала бюлетені для підрахунку. Підсудна також визнала себе винною та пішла на угоду з прокурором.

Покарання отримав і Олександр Гоголєв, житель села Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області.  

Його до роботи в комісії залучив головний організатор псевдореферендуму, чиє прізвище не називається — його справа на досудовому слідстві. Підсудний також уклав угоду про визнання винуватості, яку затвердив суд. Під вартою чоловік перебував з 6 грудня 2022 року у Миколаївському СІЗО. З цієї дати і рахуватиметься строк відбування покарання.

Зазначимо, що всі ухвалені нині вироки стосуються лише членів так званих “комісій”. А ось ті, хто стоїть вище в організаторському ланцюжку “референдумів” на Херсонщині, поки свої вироки не отримали.

Як повідомили МІПЛ у Херсонській обласній прокуратурі, там розслідують понад 80 кримінальних проваджень за фактами участі у псевдореферендумі.

“Наразі стосовно 24 осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень цієї категорії, обрано запобіжний захід тримання під вартою. Серед підозрюваних є як організатори фейкового референдуму, ті, хто очолював, координував роботу незаконних “виборчкомів”, так і ті, хто ходив з озброєними військовими РФ по домівках жителів, вимагаючи від них поставити потрібну “відмітку в бюлетенях”, — коментує  Сергій Колмиков, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури. 

Підсудні укладають угоду про визнання винуватості здебільшого на етапі досудового слідства, але це можливо й під час судового розгляду справи. Як кажуть у прокуратурі, підозрюваному чи обвинуваченому вигідно укладати угоду, тому що за умови щирого каяття та сприяння у викритті інших учасників незаконного референдуму у них є гарантія отримати менш суворе покарання, яке після затвердження судом не може бути переглянуте. 

У такому разі держава виграє на економії витрат на забезпечення правосуддя. В іншому випадку обвинувачений розуміє, що за умови доведення його вини та без щирого каяття покарання може бути суворішим. 


Є перший вирок за “референдум” на Луганщині

Учасникам та організаторам незаконного референдуму українські слідчі та прокурори інкримінують не лише колабораційну діяльність, а й посягання на територіальну цілісність та недоторканність України за попередньою змовою групою осіб.  

Так, перший вирок за участь у проведенні псевдореферендуму в Луганській області ухвалений за сукупністю злочинів за цими двома статтями.   

Засуджена за “референдум” на Луганщині.  Фото Служба безпеки України

9 лютого Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області засудив жительку Сватівського району Луганської області Людмилу Оболонко.

За даними слідства, жінка погодилася взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму у селі Стельмахівка Луганської області. Цей населений пункт російські війська окупували 7 березня 2022 року.

Підсудна отримала бюлетені для голосування з запитанням російською мовою: “Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?” Були в неї і списки мешканців Стельмахівки, які мали проголосувати. 

В обов’язки обвинуваченої входило прибути 25 вересня 2022 року до місця проживання виборця, перевірити анкетні дані, заповнити списки осіб, які проголосували або відмовились, видати бюлетені, отримати їх з результатами голосування, помістити в скриньку, передати її для підрахунку в незаконну комісію.  

Обвинувачена визнала свою вину та уклала угоду зі слідством. В суді сказала, що кається та “зможе виконати взяті на себе обов’язки з викриття інших співучасників злочину”.

Суд затвердив угоду і врахував “тяжкі сімейні обставини та неповнолітню дитину”. За сукупністю злочинів їй призначили п`ять років і шість місяців в’язниці з позбавленням права займатися виборами впродовж десяти років.

Ірина Домащенко, спеціально для МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
В Україні вперше з 2022 року виправдали звинувачену у держзраді — великий репортаж МІПЛ про справу

МІПЛ понад рік відстежувала судовий процес над Світланою Оголь з Миколаївщини. Її обвинувачували в державній зраді за те, що вона нібито здала росіянам ветерана АТО, якого вони закатували разом зі ще одним чоловіком. Зрештою суд визнав, що нічого з переліченого Оголь не робила. Її виправдали та відразу ж звільнили. Оголь провела в СІЗО понад два роки.

18 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Спецоперація “Синиця”, блогер в ЄС та робота на ФСБ з “Укроборонпрому”: 73 справи щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує стежити за найрезонанснішими справами війни, які розглядають українські суди. Мова йде про воєнні злочини, колабораціонізм, державну зраду, несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ та глорифікацію Росії.

15 Листопада 2024

Війна і правосуддя
Майже 80 російських воєнних злочинців засуджено за катування українців — прокурор Бєлоусов    

МІПЛ розпитала Юрія Бєлоусова, який очолює Департамент війни ОГП, про те, навіщо судити тих, кого немає на лаві підсудних, про невиправдані очікування суспільства від МКС і чому він проти змін законодавства, які б дозволили судам враховувати свідчення, задокументовані правозахисниками.

13 Листопада 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Систематичне порушення РФ Женевських конвенцій — злочин проти людяності, — правозахисники

Практики жорстокого поводження і порушення прав українських військовополонених Російська Федерація застосовує від початку збройного конфлікту в Україні. З 2014 року методи РФ не змінилися, а стали більш масовими. У такій поведінці росіян простежується державна політика.

21 Листопада 2024

Адвокація
Друга міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” стартувала

Сьогодні, 21 листопада, з урочистої церемонії відкриття розпочалася конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала на одному майданчику понад 100 учасників, серед яких лідери громадської думки, експерти, журналісти, урядовці, представники дипломатичного корпусу.

21 Листопада 2024

Адвокація
Трагедія у Ягідному та мотивація постраждалих: іноземні делегати конференції Crimea Global відвідали Чернігівщину

21 листопада у Києві розпочалась Друга міжнародна конференція "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South". Окрім дискусійних панелей в рамках конференції відбулися кілька спеціальний заходів. Один з них присвятили мотивації потерпілих у процесі правосуддя. Організатороми події стали Медійна ініціатива за права людини та Освітній дім прав людини в Чернігові.

21 Листопада 2024

Більше публікацій