Send Lette
Насильницькі зникнення

Перший етер МІПЛ у Twitter Spaces щодо насильницьких зникнень: що розповіли спікери

Перший етер з незалежною журналісткою Ольгою Токарюк у Twitter Spaces щодо насильницьких зникнень прослухали понад 5 тисяч людей. Запис буде доступний у twitter ще протягом місяця. МІПЛ планує серію таких етерів щодо воєнних злочинів в Україні та наслідків збройної агресії рф. За анонсами стежте на сторінках у соцмережах.

Під час першого етеру правозахисники назвали кількість людей, про викрадення яких під час окупації районів Київської області стало відомо. Наразі не встановлено місцезнаходження щонайменше 30 осіб, яких викрали на Київщині, розповіла під час етеру Ольга Решетилова, координаторка Медійної ініціативи за права людини. Очевидці повідомляли МІПЛ деякі локації утримання, проте після звільнення Київщини, цих людей там не знайшли. Вони можуть бути у тюрмах росії, припускає Ольга Решетилова. Окрім того, відомо про близько сотні імен лідерів громади викрадених на новоокупованих територіях, як Херсон.

У правозахисному центрі Зміна разом з партнерами задокументували 136 викрадень, проте реальна кількість таких інцидентів може бути набагато більше, каже голова Зміни Тетяна Печончик. За її словами, причин у викраденні або затриманні активних членів громад може бути як мінімум дві. По-перше, у такий спосіб російські військові намагаються залякати місцеве населення та зменшити опір окупаційній владі. По-друге, військові рф викрадають голів міст та сіл, щоб схилити їх до співпраці з окупаційною владою. Часто це супроводжується катуванням, сказала Тетяна Печончик.

Радниця Всесвітньої організації проти катувань Євгенія Андреюк підкреслила, що російські військові не надають інформацію родичам викрадених про причини викрадення, а також де знаходиться їх родичі. З юридичної точки зору це називається ув’язнення без комунікації, і це частина насильницького зникнення, пояснила Євгенія. За її словами, це можна розглядати як злочини проти людяності. Відомості про ці злочини Всесвітньої організації проти катувань подаватиме у Міжнародний кримінальний суд.

Практика викрадення, катування та вбивства людей не нова, зазначили правозахисниці Ольга Решетилова та Тетяна Печончик. Такий самий метод російські військові застосовували у Криму з початку окупації у 2014 та на окупованих територіях Донбасу. Досі невідома доля щонайменше 40 українців та кримських татар, які зникли в Криму під час так званої “рускої весни” у 2014 році. Вже у 2022 році російські військові масштабували цей метод на новоокупованих територіях України. 

Ефіри у Twitter Spaces Медійна ініціатива за права людини проводить спільно з Українською Гельсінською спілкою за права людини. 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Насильницькі зникнення
До України повернули десятьох цивільних українців, затриманих на ТОТ: хто вони та за що опинилися за ґратами окупантів

Ввечері 28 червня стало відомо, що до України повернули 10 цивільних українців. Дехто із них чекав на звільнення понад шість років. Медійна ініціатива за права людини розповідає історії їхнього затримання та увʼязнення. 

1 Липня 2024

Росія застосовує нову практику переслідування українців в окупації. Тепер їх не завжди одразу везуть на підвал, а спершу бʼють вдома

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у березні 2024 року опублікувала звіт про російську окупацію. У ньому сказано, що люди, які живуть в окупації, стикаються із постійною загрозою насильства, затримання і незаконного покарання. МІПЛ задокументувала нові свідчення потерпілих в окупації.

28 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій