Send Lette
Війна і правосуддя

“Підвал смерті” у Ягідному: суд почав слухати справу по суті 

Третього серпня прокурор Сергій Крупко оголосив обвинувальний акт у справі про утримання мало не всіх мешканців села Ягідне в підвалі тамтешньої школи. Того дня Чернігівський районний суд Чернігова почав слухати справу по суті іn absentia, тобто заочно. Журналісти МІПЛ побували на засіданні. 

Село Ягідне на Чернігівщині росіяни окупували минулоріч 3 березня. Вони вдиралися до будинків, грабували, били та роздягали чоловіків, шукали татуювання та насильно зганяли людей до підвалу школи. Так у темному приміщенні завбільшки 197 “квадратів” опинилися майже всі мешканці села — 368 людей. На одного — по пів квадратних метра. 28 днів у темряві та задусі, без ліків, нормального доступу до їжі та води. 

Літні люди помирали від задухи. За свідченнями односельців, перед смертю вони божеволіли. Мертві лежали серед живих, бо росіяни не дозволяли їх поховати. За місяць у “підвалі смерті” в Ягідному померли десять людей.

Мешканці села Ягідне вели на дверях і стінах підвалу школи календар, а також списки померлих і полонених. Фото: МІПЛ

Бранці росіян вели списки на стінах та дверях: тих, хто помер, та перебував у полоні. Поряд із прізвищами, написаним від руки гімном України та накресленим календарем — дитячі малюнки.

— Спочатку потерпілі казали, що в підвалі було 77 неповнолітніх. Ми ж встановили 69. Почали з’ясовувати, чому така невідповідність. Люди почали розказувати, що про дівчат, яким виповнилось 18 років, навмисно казали, що їм 16—17, щоб російські військові їх не чіпали, — розповідає прокурор Сергій Крупко.

У матеріалах справи є епізод, коли один із російських військових ввечері 9 березня спустився у підвал, аби “задовольнити статеву пристрасть”. Почав домагатися жінки, але односельці захистили її від сексуального насильства. 

Слідчі ідентифікували 15 російських військових з Тиви, яким висунули обвинувачення:

  1. Суван Сиин-оол
  2. Монгуш Айгарим
  3. Монгуш Назити
  4. Ооржак Ерес
  5. Хертек Аріан 
  6. Хомушку Саян
  7. Олексій Борисов
  8. Дадар-оол Буян 
  9. Дамбар-оол Шолбан
  10. Демір-оол Доржу
  11. Кенден Сайн 
  12. Монгуш Віталій 
  13. Саая Аржаан
  14. Доржу Буян
  15. Кенденов Амір

Сергій Крупко розповідає, що перші два тижні після деокупації Ягідного група слідчих жила в селі, щоб зібрати якомога більше інформації.

— Ми обладнали свій хаб у школі, у незруйнованому класі. За перший тиждень допитали близько двохсот людей, оглядали підвал, школу і територію. 

Крупко організував збір інформації, аналізував отримані дані. Каже, що в цій справі багато речових доказів, зокрема документи, які росіяни лишили, відступаючи: накази про відрядження, отримання зброї, подорожні листи, рюкзаки, іменні портупеї, військовий квиток. 

Школа, в підвалі якої російські військові насильно утримували мешканців Ягідного. Фото: МІПЛ

Правоохоронці включали російських військових у список обвинувачених, якщо їх системно впізнавали селяни. Слідчі також звірялися зі знайденими російськими документами, трафіками телефонних розмов військових, які підтвердили, що вони перебували у Ягідному. 

— Ми відбирали і відсіювали військових у міру збирання доказової бази, — говорить Крупко. — Провели більше 300 впізнань із різними потерпілими. Більшість із цих потерпілих не впізнавала жодного, але були й такі, які декілька разів бачили одного й того самого обвинуваченого.

Справу про “підвал смерті” в Ягідному кваліфікували за ч. 1 ст. 28 та ч 1. ст. 438 ККУ “Порушення законів та звичаїв війни”. 15 російських військових обвинувачують у незаконному затриманні та ув’язненні цивільних, катуванні, утриманні у нелюдських умовах та використанні їх у якості “живого щита”.

“Живий щит” був потрібен росіянам, аби українські військові не знищили їх командний пункт — він був у тій самій школі. Зараз слідство працює над ідентифікацією російських командирів, які віддавали наказ зганяти туди людей.

На засіданні 3 серпня суд визначився з тим, як розглядатиме справу: спочатку дослідить письмові та речові докази, а потім слухатиме потерпілих. У 26 томах справи приблизно 7 тисяч аркушів. Лише дослідження письмових доказів триватиме кілька засідань.

Прокурор Сергій Крупко зачитує обвинувальний акт під час судового засідання. Фото: МІПЛ

Микола Кашуба та Ігор Савицький, адвокати 15 росіян за дорученням від Центру безоплатної правової допомоги, погодилися з таким порядком розгляду справи. Кашуба назвав його раціональним. У разі доведення вини, обвинуваченим загрожує від восьми до 12 років ув’язнення, яке вони відбуватимуть після затримання.

Раніше Чернігівський суд ухвалив два вироки російським військовим, які брали участь у терорі в Ягідному. Журналісти МІПЛ проаналізували ці вироки, аби зрозуміти, за що воєнні злочинці отримали покарання і як прокуратура довела їхню провину.

Ірина Домащенко, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Адвокація
Родини полонених медиків вимагають посилити санкції проти російської медицини

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив утримання щонайменше 60 українських медиків у російському полоні. Натомість в обліку Медійної ініціативи за права людини наразі нараховується понад сто медиків, ув’язнених Росією. Загалом же правозахисники припускають, що таких бранців може бути понад 500. На цьому наголосили учасники пресконференції “Як визволити українських медиків з російського полону”.

26 Липня 2024

Війна і правосуддя
Російські паспорти, розстріл військовополоненого і херсонські депутати: 43 справи війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

26 Липня 2024

Військовополонені
Вихід із Азовсталі, теракт в Оленівці і одруження онлайн. Історія азовця Сергія Алєксєєвича

16 травня 2022 року азовець Сергій Алєксєєвич склав зброю, скинув амуніцію та разом із сотнею побратимів покинув територію Азовсталі, останнього оплоту захисників Маріуполя. У липні 2022 року в колонії, де утримували Маріупольський гарнізон, прогримів вибух. Пів сотні загиблих, понад сотня поранених — усі азовці. Сергій Алєксєєвич вижив, але отримав поранення і досі залишається у полоні. 

26 Липня 2024

Більше публікацій