Імітація розстрілів: як притягнути до відповідальності за психологічне катування
Українці, які під час окупації своїх населених пунктів стикнулися з російськими військовими, повідомляють про численні випадки психологічного насильства. Зокрема, людей затримують та погрожують убивством. Після цього їх виводять «на розстріл», а через деякий час стріляють над головою. Згодом знущання повторюються.
Такі дії військових країни-окупанта беззаперечно є воєнним злочином. Журналісти МІПЛ зібрали кілька подібних свідчень від потерпілих та звернулися до Всесвітньої організації проти катувань (World Organisation against Torture) за порадами щодо ефективної фіксації такого роду злочинів.
Псевдорозстріли відбувалися в різних районах Київщини
Юрій Снєгирьов з Бучі провів місяць в окупації. Він мешкає в ЖК «Континент», де російські військові зробили свою базу. Живучи пліч-о-пліч з солдатами рф, чоловік регулярно піддавався психологічному катуванню з їх боку. Зокрема, Юрія двічі виводили на «розстріл».
Юрій Снєгирьов провів місяць в окупації
«Постукали у двері, кажуть: у тебе 5 хвилин, аби зібрати речі і спуститися вниз. Ми спустилися, нас було п’ять людей. Вони (військові рф, — ред.) подивилися документи і сказали: «сейчас вас будут снимать с довольствия». Мовляв, зараз заведемо вас за кут будинку і розстріляємо. Так ми стояли в очікуванні розстрілу, а потім нам сказали повернутися в квартири», — розповів Юрій.
Згодом ситуація повторилася. При цьому, каже чоловік, він знав про реальні розстріли людей в його місті.
«Є багато випадків таких розстрілів на сусідніх вулицях. Ми про них знали, а тому, звичайно, вірили», — ділиться чоловік.
Подібну історію розповів і Віктор Порхун з Катюжанки Вишгородського району. За його словами, до нього на подвір’я прийшли працівники ФСБ. Вони обшукали будинок та знайшли патріотичну літературу і магніт з червоно-чорним прапором. Саме за це чоловіка повели на «розстріл».
Зовнішній вигляд Віктора Порхуна також видає в ньому “бандерівця”
«Вивели до криниці, поклали на землю і почали стріляти над головою. В цей момент зайшла сусідка, то їй стало погано. Мене підняли, а згодом забрали з собою на допит», — розповів Віктор.
Під час допиту, каже він, психологічний тиск продовжувався. Йому спочатку погрожували вивезенням до білорусі та катуваннями, а потім — убивством. Віктор витримав тиск та через деякий час його відпустили.
Ще один випадок у Вишгородському районі розповів Валентин Грищенко, якого тримали в незаконному ув’язненні у Димері. За його словами, утримуваних людей не раз виводили з приміщення та стріляли. Люди всередині не розуміли, чи дійсно російські військові здійснюють розстріл заручників.
Валентина Грищенка затримали за волонтерство
«Стріляли і біля голови, і між ногами. Для них взагалі постріляти було за радість», — коментує Валентин.
Більше про історію незаконно ув’язнених людей на Київщині читайте в матеріалі МІПЛ.
Психологічне катування має кілька форм
Радниця з прав людини Всесвітньої організації проти катувань (World Organisation against Torture) Євгенія Андреюк, підтвердила, що такі випадки в Україні не рідкість.
«Є таке офіційне поняття «хибна страта», коли стріляють біля голови, при цьому погрожують і кажуть, що їх уб’ють зараз. Люди, яких ми опитували, говорять, що вони були впевнені у реальності намірів військових їх убити. А відтак, це є воєнним злочином, катуванням», — зазначила Євгенія.
За її словами, видом психологічного катування є також випадки, коли військові на очах в людини б’ють, катують, або вбивають інших заручників чи навіть когось із членів родини.
«Ми знаємо про жахливі ситуації, коли на очах в людини ґвалтують когось із її близьких. Це безперечно також є психологічним катуванням», — наголосила експертка.
Свідоме приховування інформації чи надання недостовірної інформації рідним — ще один вид психологічного катування. Це, каже Євгенія, стосується як цивільних заручників, так і військовополонених.
Психологічна експертиза — найголовніший доказ
Євгенія Андреюк говорить, що люди, які піддалися психологічному катуванню, можуть в першу чергу звертатися в правозахисні організації.
«У правозахисних організацій завжди є презумпція довіри жертвам. Ми довіряємо і не вимагаємо яких-небудь доказів, якщо немає явних протиріч у свідченнях», — каже Євгенія.
Натомість щоб притягти винних до відповідальності в міжнародних інстанціях і судах, потрібні докази. Найбільш ефективним доказом експертка називає психологічну експертизу.
«У кримінальному процесі одних слів замало. Коли нема свідків, фото та відео, проводиться психологічна експертиза. Психологічний слід залишається навіть довше, ніж фізичний. Психологи оцінюють стан психіки та дають висновок щодо наслідків катувань. І така експертиза є інструментом для міжнародних інстанцій», — зазначила Євгенія.
Водночас каже вона, важливе і просте документування подібних фактів, оскільки аналіз свідчень часто дає змогу зрозуміти системність дій військових в тому чи іншому регіоні. Наприклад, часто один підрозділ в різних районах вдається до однакових дій, а характер скоєного може допомогти встановити, хто саме вчиняв той чи інший злочин.
Крім того, це дає розуміння масштабів незаконних дій окупаційних військ на території, яку вони контролюють. Тому експертка закликає людей розповідати про злочини і допомагати міжнародній спільноті сформувати детальну картину того, що відбулося.
Артур Пріхно, МІПЛ
_______________
Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.
Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]
