Send Lette
Інші воєнні злочини

Південь під водою: окупанти перешкоджають рятувальним операціям

У ніч на 6 червня в окупованій Новій Каховці російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Вода затопила велику ділянку деокупованих територій на правому березі Дніпра, під водою також опинився окупований лівий берег. Загалом у зоні підтоплення близько 80 населених пунктів. На правобережжі значно затопило Корабельний район Херсона та декілька сіл, на лівому вода поглинула Олешки, Стару Збур’ївку, Голу Пристань, Кринки, Тягинку і Корсунку. Тобто постраждали всі населені пункти, розташовані за руслом Дніпра нижче Нової Каховки.

Із перших годин після підриву волонтери та рятувальники розпочали операцію з порятунку мешканців Херсону. Натомість люди в зоні підтоплення на лівому березі опинились сам на сам зі стихією. 

МІПЛ поговорила з мешканцями лівобережної Херсонщини, які ще до катастрофи виїхали з області і дистанційно стежать за ситуацією в своїх населених пунктах.

Мешканці окупованого лівого берегу Херсонщини розшукують своїх зниклих родичів та просять про порятунок. Колаж – соцмережі.


Олешки: доплисти до багатоповерхівок

Вікторія Барабаш, мешканка затопленого міста Олешки, розповідає, що її родина евакуювалася торік у квітні, одразу після того як росіяни викрали її батька, автоінструктора Сергія Котова (нині його “судять” за шпигунство в окупованому Криму).

“Взимку снаряд влучив у наш будинок. Друзі моєї родини його полагодили, доглядали домашніх тварин: двох собак і кішку. Коли росіяни підірвали ГЕС, вони в цей будинок переїхали, бо він високий і розташований далеко від води. Але невдовзі вода дісталася першого поверху”, — говорить Вікторія Барабаш.

Друзі родини Котових разом із тваринами добу сиділи на горищі в надії, що їх врятують. Утім окупанти не збирались евакуйовувати цивільне населення. Російські військові, так само як і цивільні мешканці Олешок, сиділи на дахах приватних будинків, рятуючись від води. На човнах нікого не було.

Затоплене подвяр’я родини Котових в місті Олешки

“8 червня місцеві, в яких лишились човни, почали самотужки знімати людей із дахів. Але росіяни заборонили покидати місто, — продовжує Вікторія. — Сказали: “Наших вже багато загинуло, ви теж маєте померти”. Аби врятувати одне одного, місцеві човнами перевозять сусідів і родичів, допомагаючи їм злізти з дахів приватних будинків і перебратися в багатоповерхівки, які затопило лише по перший поверх. Люди рятуються в чужих квартирах. Друге місце порятунку — місцева школа в Олешках, яка розташована на пагорбі, а тому лишилась сухою. 8 червня її відчинили для евакуйованих із приватного сектору людей. Але того ж дня будівлю обстріляли російські військові”.

Вікторія Барабаш говорить, що до Олешок човнами хотіли дістатись волонтери з Криму. Але російські військові заборонили їм наближатись: “Вони також не дозволяють людям з приватного сектору переміщатись у багатоповерхівки під час комендантської години, погрожують розстрілом. Говорять, мовляв, не рятуватимуть тих, хто не має російських паспортів, але насправді нікого не рятують”.

Мешканці приватного сектору в Олешках рятуються в багатоповерхівках міста. Відео надала родина Котових


Стара Збур’ївка: порятунок без човнів ускладнено

Староста села Стара Збур’ївка Віктор Маруняк переконує, що в його окупованому селі ситуація менш напружена, ніж в Олешках.

“У нас інша географія і рівень висот, — говорить він. — Повінь дісталась близько 205 будинків, 20 із яких розташовані понад річкою, тому опинились повністю під водою. Три будинки, серед яких і мій, не витримали і зруйнувались. Люди знаходять прихисток у родичів та знайомих у верхній частині села, яка не затоплена”. 

Чоловік говорить, що в перший день після руйнації греблі Каховської ГЕС окупаційна влада оголосила, що евакуйовуватиме людей, щоб ті зібралися біля сільської ради. Але на збори ніхто не з’явився. “Більше росіяни порятунком людей не займались, — констатує він. — Люди могли би рятуватися самостійно, але одразу після звільнення Херсону росіяни почали відбирати у них човни. Приблизно місяць тому вони знову почали рейд — шукали та відбирали човни і автомобілі у цивільних. Зараз військові залишили першу лінію оборони, яку затопила повінь, і перемістились у суху частину села, зайнявши будинки тих, хто евакуювався раніше”.


Кринки: на вулицях бачили трупи цивільних та російських військових

Схожу ситуацію описує й Василь Гура, житель села Кринки, що на лівому березі Дніпра. 

“Наше село окупували в перші дні повномасштабного вторгнення. Росіяни були зайняті полюванням на учасників АТО. Тих, кого знаходили, одразу затримували і вивозили до Олешок чи Скадовська, де били і катували струмом, — розповідає Василь Гура. — Вони також полювали на плавзасоби. Сучасні якісні човни відбирали одразу, а старі дерев’яні прострілювали, аби були непридатні для плавання. Село Кринки стоїть на річці, тому щойно стало відомо про підрив ГЕС, росіяни почали виганяти селян зі своїх будинків, облаштовуючись на їхніх дахах. А коли зрозуміли, що село повністю йде під воду, то перемістились у ліс. Люди ж залишилися на самоті з проблемою”.

Пан Василь каже, що від ранку 6 червня місцеві пішки та в машинах рушили мелітопольською трасою в бік Нової Каховки. Утім течія була настільки сильною, що подекуди перевертала автівки. Вона несла трупи цивільних і російських військових, несла міни.


Повінь повністю затопила село Кринки. Відео надав Василь Гура.

“Моя хата стоїть на першій вулиці, біля води, тому під воду пішла разом із дахом, — говорить місцевий житель села Кринки. — Там же, неподалік, потонула й історична пам’ятка, нещодавно реконструйована хата українського письменника Остапа Вишні. На вулицях, що стоять далі від річки, будівлі затопило по дах”. 


Кінбурнська коса: півострів перетворився на острів

Крім Херсонщини, від повені страждає й окупована частина Миколаївської області. Села Кінбурнської коси опинились в ізоляції, тепер із усіх боків вони оточені водою.

“Через підрив ГЕС Дніпро з’єднався з Ягорлицькою затокою, перетворивши Кінбурнський півострів на острів. 6 червня росіяни почали панічно відступати на материкову частину Херсонської області, підриваючись на власних мінах. А коли втекли з коси, стали обстрілювати села, які ще нещодавно займали, запалювальними снарядами. Через це косу охопили пожежі”, — говорить МІПЛ місцевий житель Євген.

Після обстрілів на Кінбурнському півострові палають ліси. Місцеві мешканці намагаються самостійно загасити лісові пожежі. Відео та фото: Євген Полтавчук.

Він каже, що військові заздалегідь вивезли з населених пунктів півострова всю пожежну техніку і щільно замінували узбережжя. Через це місцеві змушені гасити полум’я водою з баклажок, наповнюючи їх водою з замінованих водойм. 

“Якщо на початку окупації росіяни ще привозили якусь гуманітарну допомогу, то впродовж останнього часу її не було взагалі, — додає він. — Люди на косі опинились без засобів до існування. Для російських солдатів немає різниці, узяв українець  російський паспорт чи ні, їх завдання — створити жахливі умови життя для місцевого населення”.

Житель Кінбурнської коси говорить, що через пожежі та підтоплення півострову нанесено колосальні збитки. За більш ніж рік війни росіяни знищили на Кінбурнській косі унікальні землі, цінні види рослин і тварин, від чого екосистема постраждала в масштабах планети. “Нині екоцид триває”, — підсумовує він.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Херсон — Лефортово — Ростов: херсонців, яких Росія утримує за “тероризм”, почали судити

Сергій Офіцеров, Юрій Кайов, Сергій Ковальський, Костянтин Резнік, Сергій Кабаков, Денис Лялька, Сергій Гейдт, Олег Богданов і Юрій Тавожнянський — цивільні херсонці, яких росіяни викрали влітку 2022 року. Їх звинувачують у “підготовці та скоєнні акту міжнародного тероризму”. Із 20 лютого 2023 року дев’ятьох херсонців тримають у СІЗО № 1 у Ростові і незаконно судять.

3 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
Сексуальне насильство в полоні: пережити і не мовчати

27 березня команда Слідство.Інфо презентувала фільм “ВінТеж” — про сексуальне насильство над українськими чоловіками в катівнях росіян. Це сповіді чотирьох мешканців Херсону. Вони розповідають про погрози, катування і зґвалтування, від яких бранці намагалися вкоротити собі віку.

3 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Коригування по Херсону, обстріл Яворівського полігону і воєнні злочини: 39 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Військовополонені
Євген Дідківський: “Вони на повному серйозі розпитували, де в Україні лабораторії бактеріологічної і хімічної зброї”

Утримання в російському Курську, Таганрозі та Борисоглєбську. Щоденне побиття, примушування співати російський гімн і вчити вірші про Леніна. Це друга частина інтервʼю з Євгеном Дідківським, військовослужбовецем 95 бригади, який потрапив у російський полон.

16 Квітня 2024

Більше публікацій