Send Lette
Війна і правосуддя

По лікарні — з танку: двох росіян засудили за обстріл медзакладу Тростянця

Тростянецьку міську лікарню в Сумській області російські танки обстріляли в березні 2022 року під час окупації міста. Лікарня зазнала значних руйнувань. Танкістів, що могли бути причетними до обстрілів медичного закладу, встановили правоохоронці — це командир танка, молодший сержант Петро Смірнов, та навідник-оператор Айнур Мухаметханов.

9 травня 2023 року Тростянецький районний суд засудив їх до 11 років ув’язнення. Журналісти МІПЛ стежили за справою російських танкістів. Розповідаємо, як тривав розгляд і чим аргументований вирок суду. 

 

Суть справи

У березні 2022 року колони російської військової техніки рухалися населеними пунктами Сумщини, зокрема через Тростянець. Під вечір 18 березня, близько 17:45, танк Т-72 наблизився до Тростянецької міської лікарні та вистрілив осколково-фугасним зарядом із 125-мм танкової гармати. 

Як встановив суд, наказ віддав командир танка, Петро Смірнов, а постріл здійснив Айнур Мухаметханов. 

Їхні дії кваліфікували за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою). За скоєне передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Судовий процес відбувався заочно. Обвинувачені оголошені в розшук.


Докази

Знаряддя злочину — танк — після відходу росіян залишився в Тростянці. Слідство за участі експерта підтвердило, що постріл здійснено з танку моделі Т-72. У ньому знайшли документацію росіян, серед якої був іменний список військовослужбовців. У ньому зазначено, що Смірнов входить до складу екіпажу танку як командир, а Мухаметханов — як навідник-оператор. Також у цьому списку зазначені дати народження, відомості про освіту, місце та час призову на військову службу, інформація про батьків.

Знайдені дані узгоджуються з карткою з паспортної системи Російської Федерації, отриманої стосовно Мухаметханова — в правій частині башти танку, де розташовується місце командира, слідчі вилучили портмоне з військовим квитком на ім’я обвинуваченого Смірнова.

Профільні експерти надали висновок, що з огляду на характер пошкоджень, постріл по будівлі лікарні здійснювався з місця, де стояв танк.

Судова будівельно-технічна та військова експертизи встановили, що внаслідок обстрілу лікарні завдали збитків на 140,2 тис. грн.


Що розповіли свідки

Співробітники лікарні та пацієнти підтвердили, що бачили з вікон, як до лікарні наближається танк. Коли спустилися у підвал, почули постріл. Водій медзакладу засвідчив, що бачив, як танк повертає башту в бік лікарні та чув постріл і звук влучання в будівлю. Слідчий експеримент, який провели за його участі, підтвердив, що свідок міг бачити танк з того місця, де він перебував у медзакладі.

Одними із ключових стали свідчення жінки, яка жила в будинку навпроти лікарні. З вікна квартири вона бачила, як до лікарні під`їхала БМП, з якої вийшло близько 10 людей у військовій формі з червоними пов’язками на руках. Приблизно за 10 хвилин потому під`їхав танк, із якого вийшли троє військових, в яких була трішки інша форма. Військові розмовляли, оглядали будинок, повернулись у БМП і танк, поїхали в бік лікарні. Після цього з танку пролунав постріл.

Свідок розповіла, що на вулиці було ще видно і вона мала достатньо часу роздивитись зовнішність двох військових із танку, які стояли обличчям до вікон. Вона їх добре запам`ятала. Зазначила, що один військовий був вищий, худорлявий, зі світлим волоссям, а другий — невеликого зросту, схожий на бурята, мав родимку на обличчі.

Під час досудового розслідування серед наданих слідством фото жінка впізнала згаданих військових. Фотографію Смірнова слідство отримало з паспорта, який знайшли в танку, а Мухаметханова — з паспортної системи РФ.

Співробітники медзакладу засвідчили, що на в’їзді до лікарні були встановлені прапори білого кольору з червоним хрестом. Оскільки на момент пострілу не стемніло, їх складно було не помітити.

Медики розповіли, що російський військовий раніше приходив до лікарні та розпорядився, аби працівники носили білі пов`язки. Одна з працівниць засвідчила, що росіяни знали розташування міської лікарні, оскільки в перші дні вторгнення привозили туди поранену жінку.

Усі свідки підтвердили, що в лікарні не було військовослужбовців Збройних Сил України чи інших військових формувань. У приміщенні перебували лише пацієнти, вагітні жінки, породіллі з дітьми, а також персонал. Свідки повідомили, що ніхто не чинив будь-який спротив військовим збройних сил Російської Федерації та не брав участі в збройному конфлікті.


Позиція захисту

Адвокати просили суд виправдати росіян. Наполягали: слідство не довело, що в танку були обвинувачені. Захист вказував, що свідки, а саме працівники та пацієнти лікарні, не бачили облич Смірнова та Мухаметханова та надавали суперечливі пояснення.

Щодо посилань обвинувачення на документи про склад екіпажа танку, то, на думку сторони захисту, цього недостатньо для висновку, що обстріл здійснювали саме ці військові.


Мотиви рішення суду

Суд визнав обґрунтованими докази прокуратури. Свідчення жінки, яка бачила танк із вікна будинку, на думку суду, є “логічними, послідовними, детальними і такими, що не містять протиріч із свідченнями інших допитаних очевидців та досліджених доказів”. Суд узяв до уваги, що з танку вилучені оригінали документів на ім’я Смірнова, в яких зазначено, що він має допуск до керування саме танком Т-72.

Попередню змову суд визнав доведеною через свідчення того ж свідка — жінки, яка бачила, що перед обстрілом військові виходили з танку та розмовляли. Враховуючи вилучені документи, а також воєнні статути, суд дійшов висновку про підтвердження підпорядкованості навідника командиру танка. Взяв суд до уваги експертизу стосовно характеристик танку Т-72, складу та розміщення його екіпажу. Згідно з нею, екіпаж складається з трьох осіб — командира, навідника, механіка водія.

Були враховані і свідчення очевидців про те, що лікарня мала всі ознаки медзакладу — на в’їзді виднівся прапор із червоним хрестом, стояли автомобілі “швидкої допомоги”, на дорозі був відповідний дорожній знак. Крім цього, росіяни були раніше в цій лікарні та розуміли, що це цивільний об’єкт.

Суд зазначив: “обвинуваченим мало бути очевидним, що будівля, до якої вони під`їхали на танку, є цивільним об`єктом, напад на який заборонено нормами міжнародного гуманітарного права. Лікарня не використовувалась проти збройних сил РФ, що виключало підстави для обвинувачених вважати її військовою ціллю. Дії обвинувачених, виходячи з обставин події та її наслідків, не мали жодної воєнної необхідності й не призвели до досягнення військової мети, тобто повного чи часткового підкорення супротивника у найкоротший термін з мінімальними витратами ресурсів”.

Оскільки міжнародне гуманітарне право, російський військовий устав і російський кримінальний кодекс забороняють нападати на цивільні об’єкти, до яких належать лікарні, суд визнав, що російські військовослужбовці мали знати ці норми.

У підсумку суд визнав обох обвинувачених винними та присудив 11 років позбавлення волі. Строк покарання вони відбуватимуть з моменту затримання. Також суд задовольнив цивільний позов Тростянецької лікарні до Російської Федерації про відшкодування 140,2 тис. грн збитків. На вирок впродовж 30 днів може бути подана апеляція.

Нагадаємо, п’ять громадських організацій, в тому числі МІПЛ, підготували аналітичний звіт “Лікарні під прицілом: як Росія протягом року знищувала систему охорони здоров’я України”. Він задокументував щонайменше 707 атак Росії проти медичної інфраструктури і медиків. Українські правозахисники озвучили відомості зі звіту на засіданні 52-ї сесії Ради ООН з прав людини.


Анастасія Зубова, журналістка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Війна і правосуддя
Воєнні злочини, лист до Путіна та бойовики “ЛДНР”: 27 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

25 Березня 2024

Аналітика
Зневіра чи пошук справедливості: чому потерпілі від воєнних злочинів беруть участь у судових засіданнях

Двадцятого березня МІПЛ презентувала аналітичне дослідження про правове становище, досвід і мотивацію потерпілих у справах щодо воєнних злочинів.

20 Березня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Військовий зник на полі бою. Ось 10 кроків, які варто зробити, аби розпочати пошук армійця 

В умовах бойових дій часом трапляється так, що військовослужбовець зникає безвісти. Для старту пошуку родинам необхідно дотримуватися чіткого алгоритму дій. Пропонуємо 10 ключових кроків.

28 Березня 2024

Війна і правосуддя
Вироки лютого: катування на Херсонщині, обстріл Тростянецької лікарні та пограбування на Чернігівщині

МІПЛ продовжує відстежувати вироки щодо воєнних злочинів та аналізувати з експертами їхні особливості і правову якість. Упродовж лютого у реєстрі судових рішень з’явилося ще три вироки за статтею 438 КК України щодо порушень законів і звичаїв ведення війни. Усі судові процеси були заочними

26 Березня 2024

Війна і правосуддя
Воєнні злочини, лист до Путіна та бойовики “ЛДНР”: 27 справ щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

25 Березня 2024

Більше публікацій