Send Lette
Інші воєнні злочини

По той берег окупації. Як живе Берислав під ворожим вогнем: фоторепортаж

“Коли ЗСУ нас звільнили, ми думали, що закінчаться у нас і смерті, і трагедії. Але ні. З того боку постійно стріляють”. 

Це перше, що кажуть мешканці Берислава (Херсонщина) про свою буденність. Вони пережили 8 місяців окупації — хтось у страху і переховуваннях, хтось у спробах чинити опір. Були й ті, хто під час окупації хотів втрапити до “нової влади” — та їх, говорять люди, у місті вже немає.

Журналісти МІПЛ поїхали у Берислав, аби дізнатися, що відбувається у звільнених українських містах, відділених від ворога лише Дніпром. За 4 км звідси, по той бік могутньої річки, стоять російські війська і нещадно поливають Берислав артилерійським вогнем.


Катівня 

У спогадах десятків жителів Берислава місцевий машинобудівний завод тепер назавжди залишиться найтрагічнішим місцем їхнього міста.

Цю будівлю і огороджену парканом величезну територію довкола неї вподобали російські окупаційні війська. Вони ховалися тут від обстрілів ЗСУ.


Коли росіяни почали викрадати місцевих жителів, підозрюючи їх у співпраці з ЗСУ або через проукраїнську позицію, заручників привозили саме сюди. 

На території заводу стоїть будівельний контейнер, призначений для працівників. Тут утримували в’язнів. Неподалік розташовано приміщення, в якому знущалися з людей, катували їх струмом. 


Навіть після трьох місяців по деокупації тут залишаються сліди утримання людей — пляшки, що використовувалися замість туалету, сліди крові на стінах.


Церква 

Свято-Успенська церква у Бериславі понівечена обстрілами: майже всю покрівлю знесло вибуховою хвилею від прильотів, стіни в тріщинах.

Раніше церква належала УПЦ Московського патріархату. Нині священик, який нею опікується, каже: “Людям буде боляче приходити сюди після того, що вони (росіяни, — МІПЛ) зробили. Тому приналежність до Московського патріархату неможлива. Ми натерпілися багато біди від них”.

Російські військові, вважаючи церкву “своєю”, часто навідувалися сюди, добивалися прихильності священників. Та місцеві кажуть, що їм це не вдалося. 


“Можливо, через це вони так мстяться церкві зараз”, — говорять мешканці Берислава про численні обстріли, від яких церква перетворюється на руїну.

Та якщо Свято-Успенську церкву теоретично ще можна врятувати, то від церкви Успіння Пресвятої Богородиці, розташованої на березі Дніпра, залишилася лише груда каміння.

У цій церкві та у приміщеннях неподалік базувалися росіяни.

Міськрада

Влітку минулого року російські окупаційні війська вигнали працівників Бериславської міськради з їхнього приміщення і оселилися там.

Розташоване в центрі міста приміщення дозволяло військовим встановити контроль над місцевими жителями і “протидіяти диверсіям”. Тут вони чергували, охороняючи російський триколор, який встановили на приміщенні. Але прапор РФ періодично зникав.

Росіяни перебували в міськраді, поки там не стався вибух. Відтоді, кажуть бериславці, окупанти по-справжньому почали боятися. Нині приміщення міської ради зруйновано і навряд підлягає відновленню.


Черговий обстріл

Для російських військ не принципово, по яких цілях бити — військових чи цивільних. Під обстрілом весь час опиняються житлові будинки.

“Щойно був приліт, горить один із будинків”, — кажуть нам кілька волонтерів, що допомагають роздавати гуманітарку.

Біля місця вибуху вже скупчилися сусіди. Одні оцінюють масштаб руйнувань, інші продовжують ремонтувати власні хати після попередніх прильотів.

У будинку, де щойно стався вибух, дивом уцілів газовий балон.

“Якби вибухнув, рознесло б усе навколо”, — каже Микола, один із мешканців цієї вулиці.

Інші люди налякані. Розуміють, що від ймовірної загибелі їх відділяли кілька десятків метрів. Деякі сім’ї досі живуть у Бериславі з маленькими дітьми.

На щастя, в будинку, куди влучив черговий російський снаряд, нікого не було. Господарі перед тим евакуювалися з Берислава. Сусіди шукають можливість повідомити людям, що їхній будинок понівечений.

Місце трагедії 

Часто через обстріли росіян, які гатять по місту з того берега Дніпра, мешканці Берислава гинуть. Одна з трагедій сталася на початку січня 2023 року, коли загинули батьки з 12-річним сином.  

Вони злякалися обстрілу, вибігли з будинку, сховалися під парканом одного з підприємств. Але там їх наздогнала вибухова хвиля повторного вибуху. Тепер на цегляному паркані висить траурний вінок у пам’ять про загибель родини. 

Неподалік будинку цієї сімʼї стоять спорожнілі хати сусідів. На цій ділянці вулиці майже ніхто не живе.

Руїни на місці житлових будинків у Бериславі множаться щодня. Гучний приліт по місту зазвичай означає, що до когось із місцевих прийшла біда. А в перервах між прильотами на вулиці чутно звук інструментів, якими люди лагодять побите житло.

Фото — Віктор Ковальчук

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі за звинуваченням колишнього контррозвідника ЗСУ у державній зраді допитали свідка

У Галицькому районному суді Львові триває повторний розгляд справи контррозвідника ЗСУ Сергія Говорухи. За даними слідства, Сергій із власної ініціативи за 17 тисяч гривень передавав таємну інформацію російським спецслужбам. Провину Говоруха не визнав — каже, що справа проти нього сфабрикована. Вирок оскаржили, апеляційний суд скерував справу на повторний розгляд.

5 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Суд у Кривому Розі оприлюднив записи розмов депутата Карамалікова з росіянами

Жовтневий райсуд Кривого Рогу слухає справу Іллі Карамалікова, херсонського депутата від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити!” Його звинувачують у державній зраді. За клопотанням МІПЛ суд дозволив транслювати засідання на порталі “Судова влада”. На двох останніх слуханнях дослідили записи розмов окупантів із Карамаліковим, а також допитали свідка.

5 Лютого 2025

Війна і правосуддя
У Чернігові оголосили обвинувальний акт росіянину Кубекову за катування цивільних

Ермек Кубеков — російський військовий, який брав участь в окупації Чернігівщини у 2022 році. За версією слідства, він разом із іншими російськими військовими катував трьох чоловіків, щоб отримати інформацію про ЗСУ. Кубекову інкримінують вчинення воєнного злочину.

4 Лютого 2025

Більше публікацій