Send Lette
Інші воєнні злочини

По той берег окупації. Як живе Берислав під ворожим вогнем: фоторепортаж

“Коли ЗСУ нас звільнили, ми думали, що закінчаться у нас і смерті, і трагедії. Але ні. З того боку постійно стріляють”. 

Це перше, що кажуть мешканці Берислава (Херсонщина) про свою буденність. Вони пережили 8 місяців окупації — хтось у страху і переховуваннях, хтось у спробах чинити опір. Були й ті, хто під час окупації хотів втрапити до “нової влади” — та їх, говорять люди, у місті вже немає.

Журналісти МІПЛ поїхали у Берислав, аби дізнатися, що відбувається у звільнених українських містах, відділених від ворога лише Дніпром. За 4 км звідси, по той бік могутньої річки, стоять російські війська і нещадно поливають Берислав артилерійським вогнем.


Катівня 

У спогадах десятків жителів Берислава місцевий машинобудівний завод тепер назавжди залишиться найтрагічнішим місцем їхнього міста.

Цю будівлю і огороджену парканом величезну територію довкола неї вподобали російські окупаційні війська. Вони ховалися тут від обстрілів ЗСУ.


Коли росіяни почали викрадати місцевих жителів, підозрюючи їх у співпраці з ЗСУ або через проукраїнську позицію, заручників привозили саме сюди. 

На території заводу стоїть будівельний контейнер, призначений для працівників. Тут утримували в’язнів. Неподалік розташовано приміщення, в якому знущалися з людей, катували їх струмом. 


Навіть після трьох місяців по деокупації тут залишаються сліди утримання людей — пляшки, що використовувалися замість туалету, сліди крові на стінах.


Церква 

Свято-Успенська церква у Бериславі понівечена обстрілами: майже всю покрівлю знесло вибуховою хвилею від прильотів, стіни в тріщинах.

Раніше церква належала УПЦ Московського патріархату. Нині священик, який нею опікується, каже: “Людям буде боляче приходити сюди після того, що вони (росіяни, — МІПЛ) зробили. Тому приналежність до Московського патріархату неможлива. Ми натерпілися багато біди від них”.

Російські військові, вважаючи церкву “своєю”, часто навідувалися сюди, добивалися прихильності священників. Та місцеві кажуть, що їм це не вдалося. 


“Можливо, через це вони так мстяться церкві зараз”, — говорять мешканці Берислава про численні обстріли, від яких церква перетворюється на руїну.

Та якщо Свято-Успенську церкву теоретично ще можна врятувати, то від церкви Успіння Пресвятої Богородиці, розташованої на березі Дніпра, залишилася лише груда каміння.

У цій церкві та у приміщеннях неподалік базувалися росіяни.

Міськрада

Влітку минулого року російські окупаційні війська вигнали працівників Бериславської міськради з їхнього приміщення і оселилися там.

Розташоване в центрі міста приміщення дозволяло військовим встановити контроль над місцевими жителями і “протидіяти диверсіям”. Тут вони чергували, охороняючи російський триколор, який встановили на приміщенні. Але прапор РФ періодично зникав.

Росіяни перебували в міськраді, поки там не стався вибух. Відтоді, кажуть бериславці, окупанти по-справжньому почали боятися. Нині приміщення міської ради зруйновано і навряд підлягає відновленню.


Черговий обстріл

Для російських військ не принципово, по яких цілях бити — військових чи цивільних. Під обстрілом весь час опиняються житлові будинки.

“Щойно був приліт, горить один із будинків”, — кажуть нам кілька волонтерів, що допомагають роздавати гуманітарку.

Біля місця вибуху вже скупчилися сусіди. Одні оцінюють масштаб руйнувань, інші продовжують ремонтувати власні хати після попередніх прильотів.

У будинку, де щойно стався вибух, дивом уцілів газовий балон.

“Якби вибухнув, рознесло б усе навколо”, — каже Микола, один із мешканців цієї вулиці.

Інші люди налякані. Розуміють, що від ймовірної загибелі їх відділяли кілька десятків метрів. Деякі сім’ї досі живуть у Бериславі з маленькими дітьми.

На щастя, в будинку, куди влучив черговий російський снаряд, нікого не було. Господарі перед тим евакуювалися з Берислава. Сусіди шукають можливість повідомити людям, що їхній будинок понівечений.

Місце трагедії 

Часто через обстріли росіян, які гатять по місту з того берега Дніпра, мешканці Берислава гинуть. Одна з трагедій сталася на початку січня 2023 року, коли загинули батьки з 12-річним сином.  

Вони злякалися обстрілу, вибігли з будинку, сховалися під парканом одного з підприємств. Але там їх наздогнала вибухова хвиля повторного вибуху. Тепер на цегляному паркані висить траурний вінок у пам’ять про загибель родини. 

Неподалік будинку цієї сімʼї стоять спорожнілі хати сусідів. На цій ділянці вулиці майже ніхто не живе.

Руїни на місці житлових будинків у Бериславі множаться щодня. Гучний приліт по місту зазвичай означає, що до когось із місцевих прийшла біда. А в перервах між прильотами на вулиці чутно звук інструментів, якими люди лагодять побите житло.

Фото — Віктор Ковальчук

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Українського пілота Олександра Морозова тримають у СІЗО Лефортово. Його справу засекретили

Російські слідчі засекретили справу українського пілота малої авіації Олександра Морозова, якого затримали у Брянській області. Що відбувається у судовому процесі, невідомо навіть рідним обвинуваченого. Олександра утримують у СІЗО Лефортово у Москві. Його дружина розповідає, що в ув'язнені чоловіка били і катували.

11 Липня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій