Понад 1000 атак на систему охорони здоров’я в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії
З лютого 2022 року в Україні скоєно 1014 атак на лікарні, медичних працівників та іншу інфраструктуру охорони здоров’я.
Такі дані наводить коаліція українських та міжнародних організацій, які відстежують та документують атаки на охорону здоров’я, — EyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Медійна ініціатива за права людини, Physicians for Human Rights та Український центр охорони здоров’я.
Система охорони здоров’я України — медичні працівники, медзаклади та інша інфраструктура охорони здоров’я — зазнавала близько двох атак щодня від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. В результаті цих атак було вбито 148 медичних працівників, а внаслідок 414 атак — пошкоджено чи зруйновано лікарні та амбулаторні заклади.
Масовість та систематичність як навмисних, так і невибіркових атак має тривалий руйнівний вплив на систему охорону здоров’я, цивільне населення та доступ до життєво необхідної медичної допомоги та ліків.
Наприклад, лікарня прифронтового міста в Донецькій області регулярно зазнає обстрілів від початку вторгнення. Востаннє обстріл цього медзакладу було зафіксовано у червні 2023 року. Співробітниця адміністрації лікарні розповіла дослідникам:
“…Ракета була налаштована на руйнування хірургії нашої. Там не було військових. […] Вся інфраструктура в місті розбита, немає шкіл, немає дитсадків. У нас була лікарня, і теж її треба було [російським силам] розбити. Пологовий будинок постраждав першим”.
“Коли в нас загорілася бухгалтерія разом з пунктом переливання крові, вони ціленаправлено стали бити по тому участку, — розповіла співробітниця лікарні. — [Вони] згоріли”.
Звіт, опублікований організаціями у лютому 2023 року, задокументував атаки на систему охорони здоров’я України від початку повномасштабного вторгнення Росії, висвітлюючи масштабні втрати від російської агресії. На основі аналізу конкретних атак у звіті зроблено висновок, що існують достатні підстави вважати, що атаки на систему охорони здоров’я України є воєнними злочинами, а також потенційно злочинами проти людяності.
У цьому наборі даних використано визначення атак на охорону здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та прийняте Коаліцією з охорони здоров’я під час конфлікту (Safeguarding Health in Conflict Coalition).
Станом на 14 липня 2023 року організації зафіксували:
- 1014 атак на охорону здоров’я загалом
- 414 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні
- 79 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги
- 148 медичних працівників вбито
- 106 медичних працівників поранено
- 57 атак на дитячі лікарні
- 40 атак на пологові будинки
“Ці цілеспрямовані та невибіркові атаки на систему охорони здоров’я України демонструють, як російські війська використовують цю жорстоку, незаконну тактику для контролю, примусу та покарання цивільного населення”, — заявив Крістіан Де Вос, JD, PhD, директор з досліджень та розслідувань PHR.
“Ми закликаємо Міжнародний кримінальний суд, а також інші міжнародні та національні органи прокуратури терміново зробити пріоритетним розслідування атак на заклади охорони здоров’я як воєнних злочинів і злочинів проти людяності”, — заявив де Вос.
“Росія також зобов’язана забезпечити репарації, включно з фінансуванням реконструкції та реабілітації, за порушення міжнародного права, а також виплатити компенсацію українській державі та окремим українцям за втрати життів та поранення. Міжнародні суб’єкти повинні притягнути Росію до відповідальності у цьому контексті”, — зазначила Уляна Полтавець, координаторка з питань надзвичайного реагування PHR в Україні.
“Протягом майже півтора року ми спостерігаємо безпрецедентну ескалацію атак на охорону здоров’я в Україні, яка досягла позначки у понад 1000 випадків з початку повномасштабного вторгнення Росії, — прокоментувала Діана Руснак, аналітикиня Українського центру охорони здоров’я (UHC). — Ці атаки не випадкові. Це спланований спосіб ведення війни, ухвалений вищим політичним і військовим керівництвом Росії. Наслідки цього дуже серйозні, оскільки спричиняють не лише безпосередні руйнування, але й підривають здатність надавати життєво необхідну медичну допомогу. Доки не буде відповідальності, ці злочини не припиняться”.
Дані про атаки на медичні заклади та іншу інфраструктуру охорони здоров’я в Україні демонструють кілька деструктивних тенденцій щодо системи охорони здоров’я в Україні.
Руйнування інфраструктури охорони здоров’я не тільки порушує закони війни, а й обмежує доступ мешканців громад до життєво необхідної медичної допомоги. Коли заклади охорони здоров’я є об’єктами атак, пацієнти остерігаються звертатися за медичною допомогою, наражаючи себе на ризик ускладнень. Жінки та дівчата, зокрема, можуть бути позбавлені гінекологічної та репродуктивної допомоги через фактори дефіциту медичних послуг, безпеки та військових дій.
Атаки на заклади охорони здоров’я також можуть стримувати жертв сексуального та ґендерно обумовленого насильства від звернення за необхідною медичною допомогою. Відсутність доступу до медичної допомоги в поєднанні зі зменшенням соціальної підтримки та страхом репресій або стигматизації може призвести до інших форм взаємопов’язаного насильства в довгостроковій перспективі, зокрема до позбавлення репродуктивної та тілесної автономії, небажаної вагітності, примусової вагітності, безпліддя, шкоди психічному здоров’ю, а також до перешкод у доступі до профілактичної допомоги та інших необхідних послуг у сфері репродуктивного здоров’я.
“Я вже багато років аналізую атаки на охорону здоров’я. Ці цифри справді вражають”, — сказала Крістіна Вілле, директорка Insecurity Insight. “На цьому похмурому рубежі ми повинні замислитися над страшними наслідками таких атак в Україні та в багатьох інших країнах і територіях по всьому світу, таких як М’янма, Судан і окупована Палестинська територія, де медичні установи та працівники продовжують страждати від жахливого рівня насильства. Ми сподіваємося, що це стане переломним моментом для посилення злагоджених дій на захист охорони здоров’я в усьому світі і покладе край цим трагічним атакам”.
“Дані про атаки на заклади охорони здоров’я в Україні вимагають невідкладного подальшого розслідування з боку органів прокуратури та надають вагомі докази для притягнення до відповідальності винних у цих руйнівних атаках”, — заявила Керрі Баукер, директорка EyeWitness to Atrocities.
“Система охорони здоров’я України серйозно постраждала від російських атак, — зазначила Любов Смачило, аналітикиня Медійної ініціативи за права людини. — Медичні працівники та інший персонал страждають від атак на лікарні та під час виїзду швидкої допомоги. Бойові медики є мішенню російської армії на полі бою; багато з них також перебувають у російських місцях несвободи як військовополонені, де їх б’ють і катують. Ці дії є кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права і відбуваються регулярно. Важливо, щоб винні у цих злочинах були притягнуті до відповідальності для того, аби запобігти майбутнім порушенням”.
Українські медики продовжують надавати медичну допомогу попри регулярні атаки та обстріли. Співробітниця вже згаданої лікарні прифронтового міста в Донецькій області розповіла:
“…Коли був обстріл, то така паніка була, що три дні нас тут ‘ковбасять’. І [коли] з керівництвом зібралися, … директор запитав, що будемо робити? Ну, працювати, [ми сказали]”.
Організація Physicians for Human Rights (PHR) та її партнери продовжують закликати до припинення атак на систему охорони здоров’я України та притягнення Російської Федерації до відповідальності за порушення міжнародного права. PHR також продовжує закликати до виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 2286, яка захищає охорону здоров’я в умовах конфлікту.
