Send Lette
Військовополонені

Пошук зниклих безвісти в умовах війни: що має зробити держава для захисту цих людей

30 серпня у світі відзначають Міжнародний день зниклих безвісти. За офіційними даними, станом на травень 2023 року в Україні було зареєстровано 23 тисячі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Серед них — військовослужбовці, цивільні та діти. Кожного дня ця цифра зростає. Правозахисники зазначають, що в Україні досі недосконала система захисту прав зниклих та їхніх родин.

Про проблеми, з якими стикаються громадські організації, державні органи та близькі зниклих говорили на пресконференції “Чим і як живуть родини зниклих безвісти в Україні під час війни”, яку організувала Коаліція “Україна. П’ята ранку” у Медіацентрі Україна-Укрінформ.

Прийнятий в Україні понад п’ять років тому Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” стосується зниклих в умовах воєнних дій на окупованих територіях. Але, за словами правозахисників, роботи для влади у цьому напрямку ще багато.

Наприклад, створена минулого року при Міністерстві з питань реінтеграції окупованих територій посада Уповноваженого з розшуку осіб, зниклих безвісти, опинилася під загрозою ліквідації. А державні структури, які мають перебрати на себе цей функціонал, не мають єдиної, скоординованої стратегії роботи.

Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA та представниця секретаріату Коаліції “Україна. П’ята ранку” зауважує:

“Ми занепокоєні тим, що спеціальна посада, у сфері відповідальності якої — координація дій між родинами зниклих, правоохоронними органами та іншими причетними до пошукових робіт організаціями, за наявною інформацією буде ліквідована. Будь-яке розпорошення повноважень Уповноваженого між відповідними підрозділами Нацполіції, Міноборони, СБУ, територіальними центрами комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки має бути виваженим, обґрунтованим та давати розуміння, як діяти родинам зниклих та як вони можуть комунікувати з державою. Адже є суттєвий ризик, що при відсутності відповідальної  особи буде важко розподілити обов’язки між органами, які візьмуть на себе реальну щоденну роботу, зокрема комунікаційну та координаційну”.

Альона Луньова

З травня 2023 року працює Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Витяг із цього реєстру є підставою для звернення до державних органів для одержання статусу та початку пошуку зниклих військових, оформлення відповідних пільг та виплат їхнім родинам. Це має полегшити шлях отримання відповідних державних гарантій, але на практиці так відбувається не завжди.

Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених Медійної ініціативи за права людини, розповідає, що МІПЛ фіксує багато випадків неправомірних вимог з боку регіональних ТЦК:

“Цими питаннями має займатись саме інституція Уповноваженого. Родини зниклих безвісти не мають залишатися з цими проблемами сам на сам. Наразі до розшуку цивільних осіб долучився Координаційний штаб, який раніше займався тільки зниклими військовослужбовцями. Також бере участь пошуковий комітет Червоного Хреста. Але конче необхідна відповідальна особа, яка буде створювати чіткі алгоритми, координувати дії та комунікувати їх на всіх учасників процесу. Не можна ускладнювати людям, чиї близькі зникли безвісти, й так непростий шлях отримання необхідної допомоги від держави”.

Олена Бєлячкова

Окреме питання — розшук зниклих та депортованих українських дітей. Органом, відповідальним за цей напрямок, є Нацполіція. За підозри, що дитина була депортована, можна також звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Але з початку повномасштабного вторгнення країна стикнулася з викликами, яких раніше не було, а отже перелічених механізмів може бути недостатньо.

“Якщо раніше основна маса запитів до Служби розшуку дітей стосувалися підлітків, які втекли з дому, то з початком збройного конфлікту багато випадків, коли діти просто зникають у невідомому напрямку. При цьому нерідко один або обидва батьків були вбиті, і заяву на розшук подає родич чи навіть не рідні для дитини люди. Вони не завжди мають необхідну інформацію: актуальне фото дитини, документи, обставини та час зникнення.

Також ми стикаємось з проблемою зникнення українських дітей за кордоном. Навіть у країнах Європи. Особливо часто це траплялося під час хаотичної евакуації на початку вторгнення. За таких обставин навіть Нацполіція не має повноважень для розшуку дітей за межами країни. Наша організація готова підставити своє плече родичам зниклих дітей та державі і допомагати в пошуку за кордоном та залученні відповідних служб там”, — говорить Марина Липовецька, керівниця “Служби розшуку дітей” Всеукраїнської громадської організації “Магнолія”.

Марина Липовецька

Громадська організація “Об’єднані морем”, яка займається розшуком військових моряків, зниклих у Чорному морі, має великі складнощі з пошуком та підняттям тіл. Оскільки більша частина акваторії наразі перебуває під контролем агресора, держава не може забезпечити пошукові дії під прицілом ворога та вимушена залучати третю сторону — уряди держав-посередників або міжнародні організації, які мають відповідні важелі впливу.

“Оскільки зараз фокус уваги міжнародної спільноти трохи відволікається від подій в Україні, ми маємо постійно утримувати їх в цьому інформаційному полі. В цьому контексті нас дуже непокоїть ліквідація офісу Уповноваженого, робота якого була налагоджена, та перерозподіл його функцій між трьома різними організаціями. Є обґрунтовані побоювання, що ефективність процесу та якість комунікації буде знижено. Потрібен чіткий алгоритм взаємодії та зон відповідальності, аби уникнути хаосу”, — заявляє Олеся Ауліна, голова організації “Об’єднані морем”.

В організації “ПОЛІГОН 56” обурені, що ефективна посада може бути ліквідована, заявляючи, що органи, яким передадуть її функції, не справляються із задачами. Так, підрозділи МВС через одного видають довідки з реєстру зниклих безвісти, в яких у графі про статус вказано “немає відомостей”. Тобто база даних досі не працює повноцінно. Міноборони має гарячу лінію, діяльність якої широко не анонсує. До того ж, при зверненні люди не отримують належного зворотного зв’язку. Функція повернення тіл передана Координаційному штабу та створює додаткове навантаження на його співробітників до задач щодо повернення полонених та депортованих.

“Чим обґрунтоване рішення ліквідувати офіс Уповноваженого під час війни? Після оприлюднення цього рішення ми вже отримали тисячі звернень від громадян з питаннями “Що нам робити? До кого звертатися?”. Зараз дуже багато людей зникають на луганському напрямку і їхні рідні не розуміють, що вони мають робити”, — запитує Олена Добича, голова “ПОЛІГОН 56”.

Учасники дискусії визначили кілька ключових моментів, які потребують негайного впорядкування та роз’яснення.

Зокрема, потрібно врегулювати питання із можливою ліквідацією інституту Уповноваженого з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, повноваження якого зафіксовані у відповідному законі. Щоб її ліквідувати, потрібно спочатку внести зміни до закону. Водночас досі не оприлюднено жодного офіційного документу з цього приводу та не створено повноцінного механізму перерозподілу функцій Уповноваженого для уникнення хаосу та безвідповідальності.

Олеся Ауліна та Олена Добича

Крім того, наразі слідчі органи в Донецькій і Луганській областях перевантажені, незрозуміло, як вони мають проводити додаткові розшукові дії щодо зниклих безвісти. На експертизу ДНК вже зараз чекають по 7-8 місяців. Має бути врегульований механізм дій, щоб досягти максимального результату. Адже кількість зниклих військових і цивільних збільшується з кожним днем.

Також потрібно залучати та готувати додатковий кадровий ресурс органів Нацполіції. Зараз один слідчий має одночасно 400-500 кримінальних проваджень. Такі обсяги фізично неможливо відпрацювати. В результаті втрачається багато часу для ефективних пошукових заходів.

Переглянути повний запис пресконференції можна за посиланням.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Військовополонені
Війна, яка все зруйнувала: історія боротьби братів-азовців

Олег та Віталій Лобови — близнюки, обоє військовослужбовці бригади “Азов”. З перших днів великої війни захищали Маріуполь. У квітні 2022 року група, у якій були брати, проривалася на Азовсталь і потрапила під обстріл. Віталій Лобов загинув, а Олег отримав поранення, дістався меткомбінату, а за місяць потрапив у полон.

11 Червня 2024

Військовополонені
“Я готова землю гризти, аби його повернути”. Як Анастасія Гондюл бореться за звільнення з полону свого чоловіка — бійця бригади “Азов” 

У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в одному з бараків Оленівської колонії пролунали вибухи. Всередині було майже 200 азовців. Понад 50 із них загинули, більше ста отримали важкі поранення. Серед них був Артем Гондюл. Понад два роки за його звільнення бореться дружина Анастасія.

31 Травня 2024

Військовополонені
Як знайти зниклих безвісти і повернути додому полонених: говорять рідні військових 57 бригади

МІПЛ організувала дискусію про безвісти зниклих військовослужбовців. До її обговорення долучилося команудвання 57 окремої мотопіхотної бригади, а також рідні зниклих і полонених військових цього підрозділу. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 57 ОМПБр бере участь у найзапекліших боях на всій лінії фронту. Чимало її бійців зникли або перебувають у полоні.

29 Травня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
У справі Медведєва 14 місяців не можуть почати досліджувати докази. Чому унікальна незаочна справа проти росіянина стоїть на місці? 

Андрій Медведєв ― російський військовий, якого судять очно за воєнний злочин. Він один із небагатьох, кого можна побачити на лаві підсудних ― тож процес історичний та унікальний. Але справа в суді вже 14 місяців, а досліджувати докази все ще не почали. МІПЛ пояснює, чому так відбувається. 

17 Червня 2024

Аналітика
Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти

Проблема насильницьких зникнень набула нового значення для України через умови триваючого збройного конфлікту на її території. Починаючи з 2014 року, з окупації Кримського півострова та збройного протистояння у межах окремих районів у Донецькій та Луганській областях, правоохоронні органи України фіксували випадки зникнень та затримань осіб на території, яка перебувала під контролем РФ. Такі ж випадки продовжують документувати і після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

15 Червня 2024

Війна і правосуддя
Херсонський діджей-втікач, проієрей з Черкас і корегування по Миколаєву через Telegram: 56 справ щодо війни, за якими радимо стежити наступного тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

15 Червня 2024

Більше публікацій