Повернення депортованих дітей: що думає Глобальний Південь?
Медійна ініціатива за права людини підготувала аналітичну записку на основі опитування учасників міжнародної конференції Crimea Global. Understanding Ukraine through the South щодо обізнаності суспільств їхніх країн та готовності долучитися до імплементації пункту 4 Формули миру президента Зеленського — повернення всіх депортованих дітей, військовополонених і цивільних з російської неволі.
До опитування долучилися представники Бразилії, Аргентини та Філіппін, які раніше брали участь у конференціях Crimea Global, що пройшли у Києві у 2023 – 2024 рр. Більшість респондентів зазначили, що вперше дізналися про проблему депортації українських дітей саме під час цього заходу. Це вказує на низьку поінформованість у суспільствах незахідних країн щодо порушень міжнародного гуманітарного та кримінального права, скоєних Росією, а також на потенціал таких форматів як форуми та конференції для налагодження діалогу та партнерства.
Особливо цінним став відгук респондента з Аргентини, який провів паралелі з досвідом насильницьких зникнень людей (зокрема дітей) у власній країні у 1970-х роках. Аргентина має напрацьовані механізми ДНК-ідентифікації зниклих, що, враховуючи також участь країни у Міжнародній коаліції за повернення українських дітей, на думку учасника, може бути корисним для налагодження співпраці з Україною у питаннях пошуку депортованих.
Результати опитування показали, що політична нейтральність або ізоляціонізм деяких країн, зокрема Бразилії та Філіппін, ускладнює просування теми на рівні публічної дипломатії. Водночас позитивні сигнали надходять з Південно Африканської Республіки, де у листопаді 2024 року відбулася конференція Bring Kids Back UA, а представники громадського сектору виходили зі спільними з українськими партнерами заявами щодо їх повернення депортованих дітей.
Рекомендації, викладені в аналітичній записці, передбачають проведення регіональних форумів, присвячених реалізації 4-го пункту Формули миру, активніше залучення місцевих медіа та впливових осіб для поширення інформації, посилення міжнародної присутності історій українських родин, які пережили депортацію чи полон, а також розвиток партнерств з країнами, що мають подібний досвід і можуть поділитися напрацьованими підходами, як-от Аргентина.
Із повною версією звіту можна ознайомитися тут.
