Send Lette
Інші воєнні злочини

«Позасудові страти, зниклі безвісти, катування, політично мотивовані затримання». Про Крим та політв’язнів у західних дискусіях

З наближенням Кримської платформи продовжуємо звертати увагу на висвітлення теми Криму у західних дискусіях та на призму закордонних експертів, аналітиків, дипломатів. Що для них важливо в контексті окупації та на чому нам важливо робити акцент, кажучи про Крим на міжнародному рівні?  

Так, у червні відбулась дискусія, з посвятою — політичним в’язням Криму, зокрема, ув’язненому громадянському журналісту, активісту “Кримської солідарності” Осману Аріфмеметову, над яким, в рамках відповідного проєкту МЗС, взяв шефство (став публічним ментором) один із ключових світових мислителів, директор Центру демократії та верховенства права Стенфордського університету Френсіс Фукуяма. Пан Фукуяма модерував цю дискусію. В обговоренні взяли участь також діючі та колишні американські дипломати: Джордж Кент, Заступник помічника секретаря в Європейському та Євразійському бюро Державного департаменту США, який, до речі, станом на зараз є Тимчасовим повіреним у справах США в Україні, а також Стівен Пайфер, колишній дипломат, нині співробітник Академії Роберта Боша в Берліні, старший науковий співробітник з Інституту Брукінгса. Україну представляли Оксана Маркарова, Посол України в США, та Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Повний відеозапис події доступний за посиланням.

Ось кілька важливих акцентів, озвучених під час дискусії. 

Важливим є озвучене фактично діючим сьогодні офіційним представником уряду США в Україні ролі та значення Кримської платформи: США підтримує українську ініціативу “Кримська платформа” як форум для системної координації підходів щодо Криму та спільної роботи з припинення окупації та роботи з реінтеграції населення Криму в українське суспільство, зауважив пан Кент. 

Із загальних міркувань Джордж Кент вважає, що політика РФ щодо Криму є серйозним ударом не  лише по регіональній безпеці в Чорному морі, а й також є загрозою середземноморському регіону, а також Близькому Сходові. Тут зауважимо, що публічних досліджень, які б чітко демонстрували вплив Криму на ситуацію в середземноморському регіоні, а тим більше на Близькому Сході поки що немає, але вони були б вкрай важливими. 

Також пан Кент згадує про ключові виклики для прав людини, які є на рахунку російської окупаційної влади: позасудові страти, зниклі безвісти, катування, політично мотивовані затримання, переслідування релігійних та етнічних спільнот.

На що також звертає увагу дипломат і що, судячи з усього, справляє на нього враження — це не лише сам факт примусового призову українських громадян до армії РФ, а й те, що частина з них змушена воювати на боці бойовиків на Донбасі проти власних українських співгромадян. 

Цікавим є спостереження Джорджа Кента щодо лексики, яку застосовує Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ. Він наголошує на важливості “механізмів зміцнення довіри” (confidence-building mechanisms), уникаючи поняття “остаточного врегулювання” (final settlement). “Мовою Росії, говорить пан Кент, — це “врегулювання конфлікту”, в той час, як це, насправді ситуація саме про “вирішення конфлікту”. Така мова використовується не для вирішення конфлікту, а як важіль для запобігання руху країн на Захід”. 

Стівен Пайфер наголошує на тому, що Крим є чинником внутрішньої політики Росії, а саме — грає ключову роль у посиленні внутрішніх репресій у Росії: “Взяття Криму — це питання російської внутрішньої політики та легітимності режиму”. Більше того, після того як економічні мотиви для населення припинили працювати у зв’язку з економічним спадом у РФ, у центрі політики Кремля та його легітимності опинився націоналізм, величність російської держави та відстоювання свого місця у світі. Саме тому, як вважає пан Пайфер, захоплення Криму має таке значення для Володимира Путіна, адже Крим підкріплює його ключові наративи та його легітимність.

Експерти висловили також свої рекомендації щодо деокупації Криму як для України, так і для міжнародної спільноти. Окрім подолання корупції в Україні та економічного розвитку, що зробить Україну привабливою для жителів окупованих територій, а також підготовку до вступу до НАТО, цікавим був акцент на існуючій з 2016 року “Ініціативі трьох морів” (Балтійського, Адріатичного та Чорного), яку просувають Польща та Румунія. Україна в найближчому майбутньому планує приєднатися. Френсіс Фукуяма зазначає про “наявність спільного інтересу у підтримці демократії”. Це також має економічну вигоду для країн-членів та позитивні безпекові перспективи у вигляді “покращення контактів, посилення здатності НАТО підтримувати всі ті прифронтові держави, які в майбутньому можуть зіштовхнутися з агресією Росії”.

Щодо рекомендацій міжнародним партнерам України, Стівен Пайфер запропонував такі кроки:

  • Підтримка Заходом політики невизнання окупації Криму. 
  • Підтримка санкцій, пов’язаних з Кримом.
  • Продовження військової підтримки України. 
  • Використання майданчиків на кшталт Кримської Платформи для нагадування світові про статус окупованого Криму.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку  демократії та прав людини в Україні”, що реалізується ГО “Медійна ініціатива за права людини” за підтримки МЗС Данії і Програми розвитку ООН (ПРООН; United Nations Development Programme).

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Москва стверджує, що не утримує в полоні українських цивільних, але лише за 15 днів травня затримала і засудила 19

Майже всю першу половину травня російські чиновники, зокрема співробітники репресивного апарату, були зайняті святкуванням радянського Дня Перемоги. Навіть у цих умовах на окупованих українських територіях і в Росії вони продовжували затримувати і засуджувати громадян України.

23 Травня 2025

Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Катування, зґвалтування і полювання на людину: в Україні засудили 10 воєнних злочинців РФ

Упродовж квітня українські суди ухвалили шість вироків за воєнні злочини у Миколаївській, Київській, Харківській та Чернігівській областях. Ними засудили десятьох російських військовослужбовців — від 10 до 12 років ув’язнення. Усі вироки були заочні.

28 Травня 2025

Насильницькі зникнення
На Херсонщині в полі з простреленою головою знайшли тіло зниклого у 2022 році чоловіка, його друга досі шукають

Навесні 2023 року трактор у полі на Херсонщині зачепив шматок одягу — і зупинився. Посеред поля поблизу Білозерського району техніка випадково натрапила на рештки. У могилі лежали два тіла з кульовими пораненнями в голову. Одного з загиблих вдалося ідентифікувати.

28 Травня 2025

Військовополонені
Великий обмін: репортаж про те, як Україна повертала 1000 своїх

З автобуса виходять змарнілі чоловіки — колишні військовополонені. На подвір’ї лікарні родини зниклих безвісти тримають фото: шукають погляд, слово, впізнання. Поряд — тиша, сирени і надія, що хтось сьогодні скаже: "Я його бачив". Репортаж з обміну.

25 Травня 2025

Більше публікацій