Send Lette
Інші воєнні злочини

«Позасудові страти, зниклі безвісти, катування, політично мотивовані затримання». Про Крим та політв’язнів у західних дискусіях

З наближенням Кримської платформи продовжуємо звертати увагу на висвітлення теми Криму у західних дискусіях та на призму закордонних експертів, аналітиків, дипломатів. Що для них важливо в контексті окупації та на чому нам важливо робити акцент, кажучи про Крим на міжнародному рівні?  

Так, у червні відбулась дискусія, з посвятою — політичним в’язням Криму, зокрема, ув’язненому громадянському журналісту, активісту “Кримської солідарності” Осману Аріфмеметову, над яким, в рамках відповідного проєкту МЗС, взяв шефство (став публічним ментором) один із ключових світових мислителів, директор Центру демократії та верховенства права Стенфордського університету Френсіс Фукуяма. Пан Фукуяма модерував цю дискусію. В обговоренні взяли участь також діючі та колишні американські дипломати: Джордж Кент, Заступник помічника секретаря в Європейському та Євразійському бюро Державного департаменту США, який, до речі, станом на зараз є Тимчасовим повіреним у справах США в Україні, а також Стівен Пайфер, колишній дипломат, нині співробітник Академії Роберта Боша в Берліні, старший науковий співробітник з Інституту Брукінгса. Україну представляли Оксана Маркарова, Посол України в США, та Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра закордонних справ України. 

Повний відеозапис події доступний за посиланням.

Ось кілька важливих акцентів, озвучених під час дискусії. 

Важливим є озвучене фактично діючим сьогодні офіційним представником уряду США в Україні ролі та значення Кримської платформи: США підтримує українську ініціативу “Кримська платформа” як форум для системної координації підходів щодо Криму та спільної роботи з припинення окупації та роботи з реінтеграції населення Криму в українське суспільство, зауважив пан Кент. 

Із загальних міркувань Джордж Кент вважає, що політика РФ щодо Криму є серйозним ударом не  лише по регіональній безпеці в Чорному морі, а й також є загрозою середземноморському регіону, а також Близькому Сходові. Тут зауважимо, що публічних досліджень, які б чітко демонстрували вплив Криму на ситуацію в середземноморському регіоні, а тим більше на Близькому Сході поки що немає, але вони були б вкрай важливими. 

Також пан Кент згадує про ключові виклики для прав людини, які є на рахунку російської окупаційної влади: позасудові страти, зниклі безвісти, катування, політично мотивовані затримання, переслідування релігійних та етнічних спільнот.

На що також звертає увагу дипломат і що, судячи з усього, справляє на нього враження — це не лише сам факт примусового призову українських громадян до армії РФ, а й те, що частина з них змушена воювати на боці бойовиків на Донбасі проти власних українських співгромадян. 

Цікавим є спостереження Джорджа Кента щодо лексики, яку застосовує Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ. Він наголошує на важливості “механізмів зміцнення довіри” (confidence-building mechanisms), уникаючи поняття “остаточного врегулювання” (final settlement). “Мовою Росії, говорить пан Кент, — це “врегулювання конфлікту”, в той час, як це, насправді ситуація саме про “вирішення конфлікту”. Така мова використовується не для вирішення конфлікту, а як важіль для запобігання руху країн на Захід”. 

Стівен Пайфер наголошує на тому, що Крим є чинником внутрішньої політики Росії, а саме — грає ключову роль у посиленні внутрішніх репресій у Росії: “Взяття Криму — це питання російської внутрішньої політики та легітимності режиму”. Більше того, після того як економічні мотиви для населення припинили працювати у зв’язку з економічним спадом у РФ, у центрі політики Кремля та його легітимності опинився націоналізм, величність російської держави та відстоювання свого місця у світі. Саме тому, як вважає пан Пайфер, захоплення Криму має таке значення для Володимира Путіна, адже Крим підкріплює його ключові наративи та його легітимність.

Експерти висловили також свої рекомендації щодо деокупації Криму як для України, так і для міжнародної спільноти. Окрім подолання корупції в Україні та економічного розвитку, що зробить Україну привабливою для жителів окупованих територій, а також підготовку до вступу до НАТО, цікавим був акцент на існуючій з 2016 року “Ініціативі трьох морів” (Балтійського, Адріатичного та Чорного), яку просувають Польща та Румунія. Україна в найближчому майбутньому планує приєднатися. Френсіс Фукуяма зазначає про “наявність спільного інтересу у підтримці демократії”. Це також має економічну вигоду для країн-членів та позитивні безпекові перспективи у вигляді “покращення контактів, посилення здатності НАТО підтримувати всі ті прифронтові держави, які в майбутньому можуть зіштовхнутися з агресією Росії”.

Щодо рекомендацій міжнародним партнерам України, Стівен Пайфер запропонував такі кроки:

  • Підтримка Заходом політики невизнання окупації Криму. 
  • Підтримка санкцій, пов’язаних з Кримом.
  • Продовження військової підтримки України. 
  • Використання майданчиків на кшталт Кримської Платформи для нагадування світові про статус окупованого Криму.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Громадянське суспільство задля розвитку  демократії та прав людини в Україні”, що реалізується ГО “Медійна ініціатива за права людини” за підтримки МЗС Данії і Програми розвитку ООН (ПРООН; United Nations Development Programme).

 

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Війна і правосуддя
Реєстр збитків для України: як українцям домогтися компенсації від Росії

Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Ради Європи, запрацював у травні 2023 року. Однак більшість категорій для подання заяв на відшкодування відкрилися нещодавно. Деякі українці дещо скептично ставляться до появи ще одного Реєстру. Медійна ініціатива за права людини роз'яснює його роботу та пояснює, чому варто подати до нього заяву.

14 Квітня 2025

Інші воєнні злочини
Росіяни засудили до 19 років ув’язнення інженера Запорізької АЕС Сергія Потинга

26 березня російський суд засудив працівника Запорізької АЕС Сергія Потинга до 19 років колонії. Його звинуватили в незаконному зберіганні зброї та намаганні підірвати автівку представника силових структур Росії (ст. 222, 205, 30 КК РФ). До вироку чоловік майже два роки перебував у російській вʼязниці. Перед тим окупанти викрадали його рідних, аби ті розповіли, де Сергій переховується.

26 Березня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Військовополонені
Родини загиблих у російському полоні військових мають отримувати 15 мільйонів гривень

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова вважає, що родини загиблих у полоні мають отримувати таку ж допомогу, як і родини військових, що загинули на полі бою. Для врегулювання цього питання у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Розповідаємо, чому він важливий.

5 Травня 2025

Інші воєнні злочини
Росія посилила вербовку українських дітей для війни проти України

Російські спецслужби вербують українських дітей для підпалів інфраструктури і машин військових. Викритим дітям переважно інкримінують скоєння диверсії чи терористичного акту. Таку ж кваліфікацію визначають тим вербувальникам із Росії, яких ідентифікувало слідство. Втім, експерти з МГП наполягають: насправді організатори вчиняють воєнний злочин. 

4 Травня 2025

Військовополонені
Єдина платформа для родин зниклих безвісти запрацює вже у травні — Артур Добросердов 

Чи має Україна державну стратегію розшуку зниклих безвісти і повернення полонених? Що робити, якщо рідна людина потрапила в полон чи зникла безвісти? Як допомогти звільненню полонених і цивільних утримуваних і водночас їм не зашкодити? Ці питання обговорили на круглому столі “Зниклі та полонені: дорога до справедливості”. Організатором заходу стала громадська організація “Жінки роду” за участі об’єднань “Жінки ТРО”, “Жінки ЗСУ”, Національної спілки журналістів України. 

3 Травня 2025

Більше публікацій