Send Lette
Аналітика

Правозахисники покроково відтворили ланцюжок злочинів Росії на півночі України

Медійна ініціатива за права людини презентувала нове масштабне дослідження, яке реконструює злочини росіян проти мирних жителів під час окупації північних регіонів України. Дослідження доводить, що переслідування цивільних — не поодинокі випадки жорстокості російських солдатів, а систематична, послідовна та цілеспрямована політика військового і політичного керівництва РФ.
Звіт не лише описує воєнні злочини російської армії проти мирного населення, вчинені на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, але й систематизує інформацію про маршрути їх депортації, місця утримання та визначає причетних до цих злочинів.

— У цьому звіті ми співставили усі ті факти, які у нас є, намагаючись простежити логіку затримань і їхню мету. Це розслідування систематизує інформацію, яку можна використати для притягнення винних до відповідальності, — зазначає Любов Смачило, керівниця аналітичного департаменту МІПЛ.

Любов Смачило заявляє, що дослідження ґрунтується на 143 глибинних інтервʼю. Фото: Медіацентр Україна

Дослідження ґрунтується на 143 глибинних інтерв’ю з потерпілими, свідками і звільненими з полону українськими військовими. Для його підготовки також проаналізовано судові справи щодо воєнних злочинів та географію місць незаконного утримання українців. Під час роботи над звітом МІПЛ використовувала базу даних I-DOC, яка допомогла виявити повторювані патерни дій російських сил на окупованих територіях Київської, Сумської та Чернігівської областей. Мова йде про причини затримання під час фільтраційних заходів, місця та умови утримання, тортури з метою отримати зізнання у співпраці з ЗСУ, накопичення затриманих цивільних у материнських місцях утримання на окупованих територіях України і подальше їх вивезення в Росію у місця позбавлення волі.

— Саме так відбулося з моїм чоловіком, — сказала присутня на презентації звіту Юлія Баіш, чоловіка якої разом із сусідом росіяни затримали в Бучі, кілька днів тримали у двометровій ямі посеред лісу, а згодом перевезли на територію аеропорту “Антонов” у Гостомелі. За п’ять днів після викрадення чоловік Юлії помер за невідомих обставин. Сусіда вивезли на територію Брянської області, де утримували впродовж року.

За словами Ганни Рассамахіної, однієї з авторок звіту, проти цивільних із північних областей України, про депортацію яких відомо МІПЛ, Росія досі не порушила жодних кримінальних справ. Так само вона не підтверджує утримання цивільних українців.

— Ці повторювані дії формують безперервний ланцюжок злочинів, який демонструє послідовність та узгодженість дій різних російських структур. Ми бачимо, як злочин, який почався, наприклад, у Бучі або десь на Чернігівщині, продовжувався іншими російськими структурами уже на території Білорусі чи Росії: армією, Федеральною службою безпеки, Федеральною службою виконання покарань і так далі. Все це разом є переслідуванням мирного населення, який є злочином проти людяності і саме так має розслідуватися, — підкреслила Рассамахіна.

Свідок Юлія Баїш, а також Ганна Рассамахіна і Любов Смачило з МІПЛ (зліва направо). Фото: Медіацентр Україна

База даних I-DOC, яку МІПЛ використовувала для кластеризації, аналізу даних та виявлення спільних тенденцій, базується на таксономії Міжнародного кримінального суду та вже використовувалась під час документування та аналізу злочинів у багатьох інших збройних конфліктах. Відтак кейси, створенні за його допомогою, можуть стати в нагоді для доведення злочину проти людяності, зазначила Лене Ваттеланд, керівниця Центру документації та притягнення до відповідальності Норвезького Гельсінського комітету:

— I-DOC використовується для збору та аналізу даних, визначення тенденцій, виявлення винних і дослідження методів, які використовують російські війська. Та поки ми чекаємо на юридичні процедури і правосуддя, які зазвичай забирають дуже багато часу, надзвичайно важливо поширювати зібрану про російські злочини інформацію. Я переконана, що це матиме так само хороший результат, як це було у випадках використання I-DOC в інших конфліктах по всьому світу.

До дискусії Лене Ваттеланд із Норвезького Гельсінського комітету долучилась онлайн. Фото: Медіацентр Україна

Ознайомитися з аналітикою можна за цим посиланням.

Анастасія Лоза, комунікаційна менеджерка МІПЛ

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Війна і правосуддя
Українські суди масово відмовляють в онлайн-доступі до своїх засідань — МІПЛ презентувала аналітику

Лише три з 45 поданих МІПЛ клопотань про проведення онлайн-трансляцій судів були задоволені. Про це йдеться в аналітиці, яку МІПЛ презентувала сьогодні. Експерти МІПЛ наголошують: відсутність онлайн-доступу до засідань суттєво обмежує можливості громадського моніторингу судів, що критично важливо в умовах війни.

7 Лютого 2025

Аналітика
Росія має відповісти за злочини проти людяності: у Варшаві презентували нове розслідування

Під час щорічної правозахисної конференції ОБСЄ у столиці Польщі МІПЛ презентувала масштабне розслідування про те, як Росія переслідує українців. Це вже друга його частина. У ній не лише детально описано злочини, скоєні російськими військовими у Київській, Чернігівській і Сумській областях, але й зафіксовано місця утримання українців, шляхи вивезення їх в Росію, названо імена і військові підрозділи, причетні до цих злочинів.

3 Жовтня 2024

Аналітика
Як пришвидшити ідентифікацію загиблих, зниклих безвісти на війні

Станом на 26 вересня 2024 року в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, яким оперує Міністерство внутрішніх справ України, налічується 55 тисяч записів про людей, які зникли безвісти в умовах війни. Станом на серпень 2024 року в Реєстрі було зареєстровано 2410 невпізнаних тіл (останків). МІПЛ підготувала аналітичну записку про те, які проблеми виникають із ідентифікацією загиблих, як пришвидшити цей процес і що робити, якщо ваш рідний зник безвісти на війні.

30 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Насильницькі зникнення
Замість обміну — етап. Цивільних полонених із окупованої Луганщини почали вивозити в Росію

“Все йде дуже тяжко, але я тримаюся, духом не падаю. Всіх обіймаю, вірю, що побачимося. Як казав Шопенгауер 300 років тому, все станеться так чи інакше”, — писав рідним луганчанин Олександр Борисов у першому листі після етапу. 24 грудня 2024 року. Росія, Якутськ. Борисов — один із кількох десятків цивільних, яких захопили на окупованій частині Луганської області до повномасштабного російського вторгнення в Україну і тримають в ув’язненні до сих пір. З кінця 2024 року їх почали етапувати в Росію. Олександр став одним із перших етапованих.

20 Лютого 2025

Війна і правосуддя
Російський військовий катував поліціянтів на Харківщині — суд постановив слухати справу в закритому режимі

Обвинувачений — 33-річний військовий Олександр Кулешов, уродженець Ставропольського краю РФ. За даними речника СБУ Владислава Абдули, Кулешов брав участь в окупації Куп'янщини й причетний щонайменше до двох викрадень поліціянтів у березні 2022 року. Йому інкримінують вчинення воєнного злочину за ч. 1 ст. 438 КК України.

19 Лютого 2025

Адвокація
Перемовини про Україну без України: заява українських правозахисників щодо перемовин між США і Росією

Домовленості між США і Росією щодо України не мають нічого спільного зі сталим миром та міжнародною безпекою, створюючи додаткові безпекові, економічні й інші загрози для держав, які їх підтримають.

19 Лютого 2025

Більше публікацій