Send Lette
Адвокація

Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Спільне звернення представників Коаліції “Україна. П’ята ранку” та Ініціативи “Трибунал для Путіна”

5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкти “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини” (№ 11538 від 02.09.2024) та “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку із прийняттям Закону України “Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини”” (№ 11539 від 02.09.2024) за основу у першому читанні. 

Ми, представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважаємо, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

Пропонований у законопроєктах підхід регулювати розгляд міжнародних злочинів на національному рівні окремим законом є невиправданим, а самі проєкти не врахували позицію суддів, прокурорів та слідчих, а також громадянського суспільства, і в реальності зведуть нанівець чимало ефективних процесів правосуддя.

Ми закликаємо народних депутатів України не підтримувати ухвалення законопроєктів  № 11538 та № 11539, з таких причин.

  1. Проєкти підірвуть розслідування найтяжчих злочинів в Україні. Провадження будуть гальмуватися, в них буде більше помилок та процесуальних порушень. Це означає, що вже перевантажена система правосуддя ставатиме ще більш перевантаженою, особливо з огляду на численні провадження, кількість яких зростає кожен день.

У разі ухвалення законопроєктів № 11538 та № 11539 слідчим, прокурорам та суддям потрібно буде застосовувати новий окремий закон до фактів, що мали місце після прийняття № 11538 та № 11539, а Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси (КК/КПК) — до тих, що були раніше. Це два взаємовиключних підходи, які треба вчитись використовувати паралельно за відсутності практики застосування таких рішень. До того ж, виникне проблема розслідування триваючих злочинів, де потрібно буде вишукувати момент, до якого розслідування відбувається за КК/КПК, а де — за новим законом.

Законопроєкти містять плутану термінологію, яка подекуди не узгоджується із міжнародним правом, зокрема Римським статутом.

Деталізація міжнародних злочинів без ґрунтовного попереднього пропрацювання суті їхніх складів не допомагає краще розуміти суть порушення, а тільки створюють більше простору для вільної інтерпретації в процесі застосування.

Доведеться долати наслідки процесуальних неузгодженостей, які погіршать якість розгляду справ, створять нові ризики на практиці і збільшать вірогідність процесуальних порушень, які потім можуть бути використані стороною захисту для оскарження рішень та поховання справ.

Детальний аналіз законопроєктів тут.

  1. Законопроєкти № 11538 та №11539 у разі їхнього ухвалення можуть бути визнані неконституційними. Це означає, що введення законів у дію не буде гарантувати, що вони будуть запроваджені у сталу практику правосуддя.

Конституція України закріплює принцип верховенства права та визначає, що закони приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй. Його реалізація на практиці вимагає також юридичної визначеності, що зобов’язує до передбачуваності застосування правових норм та недопущення можливостей їх довільного трактування.

Відповідно до загальних засад Кримінального кодексу України, лише він розуміється під законодавством про кримінальну відповідальність, а будь-які прийняті зміни до нього мають включатись після набрання ними законної сили до цього нормативно-правового акту.

Отже, в Україні не передбачена можливість встановлення кримінальної відповідальності чи її деталізація інакше, ніж через внесення змін до діючого Кримінального кодексу України. Прийняття окремого закону, який паралельно з дією Кримінального кодексу України буде визначати засади відправлення правосуддя щодо окремої категорії злочинів, може призвести до порушення юридичної визначеності на практиці, створити виклик для слідчих, прокурорів та суддів в частині застосування норм законодавства.

Про це зазначає і науково-експертний висновок Апарату ВРУ, який, вочевидь, не було враховано під час розгляду законопроєкту.

Сумніви у конституційності проєкту та відповідності українському законодавству додатково загальмують процес вдосконалення українського законодавства щодо переслідування за міжнародні злочини, вчинені в умовах війни, та переведуть фокус з удосконалення законодавства на боротьбу за виживання самого закону.

Наявні проблеми із законопроєктами неможливо вирішити правками між першим та другим читаннями, оскільки вони стосуються самої їхньої суті. Регламент парламенту не дозволяє настільки докорінне перероблення законопроєктів між першим та другим читанням. До того ж, автори № 11538 та № 11539 не були й раніше відкриті до обговорення, тож навряд можна розраховувати на погодження радикальних змін, ще й у короткий період, що залишився для внесення правок до другого читання.

Усе це суперечить цілям, які перед собою ставить держава, а також високим очікуванням українського суспільства, більшість якого вважає, що пріоритетом має бути справедливе покарання та вимагають, щоб процеси розпочинались і проводились якнайшвидше. Послаблення національної системи цими законопроєктами збільшить сумніви у її спроможності та демотивуватиме постраждалих звертатися до органів правопорядку по допомогу.

Ми закликаємо народних депутатів України не ухвалювати законопроєкт № 11538 та пов’язаний з ним № 11539 від 02.09.2024 та відновити ґрунтовні обговорення, щоб знайти оптимальний шлях імплементації положень Римського статуту в українське законодавство.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Адвокація
Як Росія використовує суди для переслідування українців: у Гельсінкі пролунали свідчення про полон, тортури та сфабриковані вироки

У Гельсінкі відбулася високорівнева конференція Helsinki+50, присвячена 50-й річниці підписання Гельсінського заключного акту, який став основою створення ОБСЄ та вперше закріпив права людини як складову міжнародної безпеки.

4 Серпня 2025

Адвокація
Верховна Рада ухвалила закон про виплату 15 мільйонів гривень родинам загиблих в полоні військових

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт №13168, який гарантує одноразову виплату у розмірі 15 млн грн родинам військовослужбовців, загиблих у полоні — незалежно від причини смерті. Для набрання чинності закон має підписати президент України.

16 Липня 2025

Адвокація
Україна має підтримати поправки про гармонізацію юрисдикції МКС щодо злочину агресії – заява правозахисників

Ми, представники організацій громадянського суспільства, об’єднань постраждалих, науковці та експерти, вважаємо, що Україна має допомогти подолати безкарність, через яку стала можлива російська агресія, як для нашої держави, так і для суспільств по всьому світу.

4 Липня 2025

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Засуджені за зраду і ті, хто воював за “ДНР”: кого Україна передала Росії під час обміну

За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, 14 серпня з російської неволі повернулися 33 військових і 51 цивільний. Україна також передала Росії 84 людини. Серед них — російські військовополонені й українці, переважно учасники бойових дій проти України. Вони воювали за “ДНР”, “ЛНР” та інші російські підрозділи. Чимало з обміняних — мешканці Криму.

28 Серпня 2025

Військовополонені
Україна розслідує долю щонайменше 3000 військових, зниклих у боях із групою “Вагнер”

На Майдані Незалежності в Києві гучно від транспорту і людських голосів. У центрі площі стоїть жінка, чий рівний і впевнений тембр відразу привертає увагу. В руках вона тримає фотографію молодого чоловіка у військовій формі.

26 Серпня 2025

Насильницькі зникнення
Обмін: з російського полону повернувся журналіст Дмитро Хилюк

У День Незалежності України після майже 3,5 років неволі з полону повернувся Дмитро Хилюк, журналіст інформаційної агенції УНІАН. Обмін відбувся сьогодні.

24 Серпня 2025

Більше публікацій