Send Lette
Інші воєнні злочини

«Прилетіло з Чорнобильського напрямку»: як у Іванкові рятували картини Марії Примаченко

Крім знищення цивільної інфраструктури, вбивства людей, катування та примусової депортації цивільного населення, які вчиняли російські окупаційні війська на Київщині в березні цього року, було місце й іншим видам воєнних злочинів. Їх документують українські та міжнародні правозахисні організації.

Журналісти МІПЛ побували в одній із польових місій організації Truth Hounds у складі групи з представників Азербайджану, Грузії та України. Фіксували руйнування музею у селищі Іванків. Там зберігалися картини народної художниці України Марії Примаченко.

Хто рятував картини з охопленого пожежею музею, чому місцеві вважають обстріл музею невипадковим і як документалісти працюють із доказами воєнних злочинів росіян — читайте в матеріалі. 

Снаряд прилетів із боку наступу російських військ


Краєзнавчий музей в Іванкові розташований неподалік центру села — від центральної площі потрібно пройти через місцевий парк. Згоріле та напівзруйноване приміщення музею стоїть край парку, а за ним — приватний сектор. Там живуть люди.

У краєзнавчий музей в Іванкові потрапив російський снаряд. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Група документалістів натрапляє на місцеву жительку Наталію Харитонову. Вона — заступниця директорки центру дитячої творчості. Саме вона з чоловіком та сусідами рятувала картини Марії Примаченко з музею.

Наталія Леонідівна паралельно зайнята хатніми справами, але погоджується розповісти про те, свідком чого стала в лютому-березні цього року.

Місцева жителька Наталія Харитонова стала свідком пожежі у краєзнавчому музеї Іванкова. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Після початку вторгнення, 25 лютого, в Іванкові був бій. Близько 10-ї години ранку російські війська почали обстрілювати село з артилерії. Люди сховалися в підвалах. За годину обстріли вщухли і місцеві вийшли подивитися на пошкодження.    

«Це для нас був шок і жах, — каже Наталія. — Побачили, що один снаряд упав біля сусідів, вибило ворота, посікло гараж. А другий снаряд впав на дах музею, злетів лист заліза, але стіни були цілі».

У музеї злетів лист заліза на даху, але стіни вціліли. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Влучання прийшлося саме над великою залою музею, де раніше висіли картини Примаченко. Та ще напередодні, 24 лютого, працівники музею їх зняли і сховали у кадуб — велику діжку. Таке розпорядження дала завідувачка відділу культури Надія Бірюк. 

Іноземні документатори акцентують на тому, звідки саме прилетів снаряд. Наталія Харитонова упевнено відповідає: «З Чорнобильського напрямку». Тобто з того боку, звідки наступали росіяни. 

Інше важливе питання: чи розміщувалася поруч із музеєм українська військова техніка?

«Ні, за весь цей час ані військових, ані тим більше військової техніки на цьому краю ми не бачили», — стверджує пані Наталія. 

З палаючого музею витягували картини


Того дня, каже жінка, погода була вітряна. Її чоловік після обстрілів пішов оглядати вулицю, чи не потрібна комусь часом допомога. Повертаючись, побачив, що в приміщенні музею пожежа.

Чоловік Наталії помітив, що почалася пожежа у музеї. Фото з соцмереж

«Ми вибігаємо на вулицю і починаємо вибивати в музеї вікна, щоб врятувати картини. Нас там зібралося людей десять», — розповідає Наталія.

Її чоловік разом з іще двома односельцями залізли всередину приміщення, почали витягувати експонати. Першим ділом рятували картини Примаченко. Їх у музеї було 14. Ще був портрет Марії Примаченко авторства Анни Ігнатюк. Всі вони вціліли. 

«Ось тут у дворі простелили рядно і почали складати у нас», — каже Наталія.

Під час пожежі місцеві встигли винести експонати. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Коли картини були в безпеці, рятували й інші експонати — рушники Ганни Верес, раритетні фотознімки з історії села. А середньовічні кам’яні сокири знайшли згодом у попелі — вони потріскалися, але їх також зберегли. 

Після музею люди побігли рятувати документи з місцевого ЦНАПу, який також горів. Виносили папери та системні блоки. 

Пані Наталія припускає, що росіяни цілеспрямовано били по цивільних об’єктах.

Наталія вважає обстріл музею невипадковим. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

«Я не думаю, що це випадковий обстріл, бо тоді тут було б багато руйнувань, зокрема і будинків. А тут тільки три влучання, одне з яких — у музей», — говорить Наталія. 

Відомо про щонайменше шістьох загиблих під час окупації


Жінка розповіла і про інші злочини, які вчинили російські військові під час окупації Іванкова. 

«Мого однокласника вбили. Він із сином їхав забирати своїх вівчарок. Син, кажуть, щось знімав на вулиці. І їх розстріляли. Однокласник загинув, а син вижив», — каже Наталія. 

Жінка знає про щонайменше шістьох загиблих під час окупації Іванкова. При цьому, каже, росіяни тривалий час не давали рідним забрати їхні тіла.

Наталія Харитонова розповідає документаторам Truth Hounds про воєнні злочині в Іванкові. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Описи всіх цих випадків та свідчення Наталії Харитонової отримають міжнародні організації та слідчі органи, які займаються розслідуванням воєнних злочинів російських військових в Україні. 

Зазначимо, що в Україні зафіксовано понад десять зруйнованих історичних та культурних пам’яток під час російсько-української війни. Серед них Свято-успенський собор та Анатоніївський храм у Харкові, Свято-Покровська церква у Малині, Храм Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці на Житомирщині, храм Святого Георгія в Заворичах Броварського району, бібліотека для дітей та юнацтва в Чернігові, Святогірська лавра на Донеччині. 

Фахівці Truth Hounds документують воєнні злочини з часів російсько-грузинської війни 2008 року. Також команда працювала над документуванням непропорційного застосування сили правоохоронцями в Єревані впродовж 2015-2016 років та в Білорусі навесні 2017 року. 

Документатори здійснили понад 50 польових місій з виявлення фактів воєнних злочинів на сході України та в Криму у співпраці з брюссельською організацією International Partnership for Human Rights, а також три десятки місій в рамках інших проєктів.

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

—————

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації. Відомі вам факти надсилайте на адресу [email protected]

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
В Україні задокументовано 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами — міністр Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє, що станом на червень цього року в Україні зафіксували 342 випадки сексуального насильства, скоєні росіянами. Серед постраждалих — 236 чоловіків, 94 жінки, десять дівчат і двоє хлопців.

10 Грудня 2024

Інші воєнні злочини
“Охматдит був спланованою ціллю. Росіяни чекали зручного моменту для атаки”, — Ольга Решетилова на конференції United for Justice

Атаки росіян на систему охорони здоров’я та критичну інфраструктуру України мають системний характер і використовуються вищим військовим командуванням РФ у міжнародних конфліктах не вперше. Про це заявила Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини, під час конференції United for Justice у Києві. 

12 Вересня 2024

Інші воєнні злочини
Мобілізація цивільних, які були у полоні: колишні бранці вимагають справедливості

В оновленому законі про мобілізацію, який діє з 18 травня 2024 року, зазначено, що військові, які були у полоні, мають право звільнитися з військової служби і не бути мобілізованими. Водночас цивільних українців, які також були у російському незаконному увʼязненні, продовжують мобілізовувати. Цивільні, які пережили полон, вважають, що це несправедливо.

5 Вересня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Свідчення під катуваннями: як у Таганрозі вибивають зізнання у тероризмі

У Ростові-на-Дону закінчився суд над Олександром Максимчуком, військовополоненим азовцем. Чоловіку дали 20 років ув'язнення за “участь у терористичній організації”, але фактично — за захист України у складі сил безпеки й оборони. Максимчук — ледь не єдиний український полонений, який, перебуваючи за ґратами, публічно заявляє про катування.

21 Грудня 2024

Війна і правосуддя
В Україні почався суд над російським десантником Чаловим, якого звинувачують у розстрілі дітей і дорослих у Бучі

Микита Чалов — оператор бойової машини 104-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії, який у 2022 році окупував Бучу. Слідство заявляє, що Чалов розстріляв два цивільних авто, вбивши двох дорослих і двох дітей. Ще троє людей отримали важкі поранення. Чалова обвинувачують у воєнному злочині. Справу почали слухати в Ірпінському міськсуді.

20 Грудня 2024

Адвокація
Правозахисники закликають народних депутатів не ухвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539

Представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 не тільки не сприяє майбутнім розслідуванням, але й ставить під сумнів перспективу існуючих справ.

20 Грудня 2024

Більше публікацій