Send Lette
Інші воєнні злочини

«Прилетіло з Чорнобильського напрямку»: як у Іванкові рятували картини Марії Примаченко

Крім знищення цивільної інфраструктури, вбивства людей, катування та примусової депортації цивільного населення, які вчиняли російські окупаційні війська на Київщині в березні цього року, було місце й іншим видам воєнних злочинів. Їх документують українські та міжнародні правозахисні організації.

Журналісти МІПЛ побували в одній із польових місій організації Truth Hounds у складі групи з представників Азербайджану, Грузії та України. Фіксували руйнування музею у селищі Іванків. Там зберігалися картини народної художниці України Марії Примаченко.

Хто рятував картини з охопленого пожежею музею, чому місцеві вважають обстріл музею невипадковим і як документалісти працюють із доказами воєнних злочинів росіян — читайте в матеріалі. 

Снаряд прилетів із боку наступу російських військ


Краєзнавчий музей в Іванкові розташований неподалік центру села — від центральної площі потрібно пройти через місцевий парк. Згоріле та напівзруйноване приміщення музею стоїть край парку, а за ним — приватний сектор. Там живуть люди.

У краєзнавчий музей в Іванкові потрапив російський снаряд. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Група документалістів натрапляє на місцеву жительку Наталію Харитонову. Вона — заступниця директорки центру дитячої творчості. Саме вона з чоловіком та сусідами рятувала картини Марії Примаченко з музею.

Наталія Леонідівна паралельно зайнята хатніми справами, але погоджується розповісти про те, свідком чого стала в лютому-березні цього року.

Місцева жителька Наталія Харитонова стала свідком пожежі у краєзнавчому музеї Іванкова. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Після початку вторгнення, 25 лютого, в Іванкові був бій. Близько 10-ї години ранку російські війська почали обстрілювати село з артилерії. Люди сховалися в підвалах. За годину обстріли вщухли і місцеві вийшли подивитися на пошкодження.    

«Це для нас був шок і жах, — каже Наталія. — Побачили, що один снаряд упав біля сусідів, вибило ворота, посікло гараж. А другий снаряд впав на дах музею, злетів лист заліза, але стіни були цілі».

У музеї злетів лист заліза на даху, але стіни вціліли. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Влучання прийшлося саме над великою залою музею, де раніше висіли картини Примаченко. Та ще напередодні, 24 лютого, працівники музею їх зняли і сховали у кадуб — велику діжку. Таке розпорядження дала завідувачка відділу культури Надія Бірюк. 

Іноземні документатори акцентують на тому, звідки саме прилетів снаряд. Наталія Харитонова упевнено відповідає: «З Чорнобильського напрямку». Тобто з того боку, звідки наступали росіяни. 

Інше важливе питання: чи розміщувалася поруч із музеєм українська військова техніка?

«Ні, за весь цей час ані військових, ані тим більше військової техніки на цьому краю ми не бачили», — стверджує пані Наталія. 

З палаючого музею витягували картини


Того дня, каже жінка, погода була вітряна. Її чоловік після обстрілів пішов оглядати вулицю, чи не потрібна комусь часом допомога. Повертаючись, побачив, що в приміщенні музею пожежа.

Чоловік Наталії помітив, що почалася пожежа у музеї. Фото з соцмереж

«Ми вибігаємо на вулицю і починаємо вибивати в музеї вікна, щоб врятувати картини. Нас там зібралося людей десять», — розповідає Наталія.

Її чоловік разом з іще двома односельцями залізли всередину приміщення, почали витягувати експонати. Першим ділом рятували картини Примаченко. Їх у музеї було 14. Ще був портрет Марії Примаченко авторства Анни Ігнатюк. Всі вони вціліли. 

«Ось тут у дворі простелили рядно і почали складати у нас», — каже Наталія.

Під час пожежі місцеві встигли винести експонати. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Коли картини були в безпеці, рятували й інші експонати — рушники Ганни Верес, раритетні фотознімки з історії села. А середньовічні кам’яні сокири знайшли згодом у попелі — вони потріскалися, але їх також зберегли. 

Після музею люди побігли рятувати документи з місцевого ЦНАПу, який також горів. Виносили папери та системні блоки. 

Пані Наталія припускає, що росіяни цілеспрямовано били по цивільних об’єктах.

Наталія вважає обстріл музею невипадковим. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

«Я не думаю, що це випадковий обстріл, бо тоді тут було б багато руйнувань, зокрема і будинків. А тут тільки три влучання, одне з яких — у музей», — говорить Наталія. 

Відомо про щонайменше шістьох загиблих під час окупації


Жінка розповіла і про інші злочини, які вчинили російські військові під час окупації Іванкова. 

«Мого однокласника вбили. Він із сином їхав забирати своїх вівчарок. Син, кажуть, щось знімав на вулиці. І їх розстріляли. Однокласник загинув, а син вижив», — каже Наталія. 

Жінка знає про щонайменше шістьох загиблих під час окупації Іванкова. При цьому, каже, росіяни тривалий час не давали рідним забрати їхні тіла.

Наталія Харитонова розповідає документаторам Truth Hounds про воєнні злочині в Іванкові. Фото: Артур Пріхно / МІПЛ

Описи всіх цих випадків та свідчення Наталії Харитонової отримають міжнародні організації та слідчі органи, які займаються розслідуванням воєнних злочинів російських військових в Україні. 

Зазначимо, що в Україні зафіксовано понад десять зруйнованих історичних та культурних пам’яток під час російсько-української війни. Серед них Свято-успенський собор та Анатоніївський храм у Харкові, Свято-Покровська церква у Малині, Храм Різдва Пресвятої Богородиці у В’язівці на Житомирщині, храм Святого Георгія в Заворичах Броварського району, бібліотека для дітей та юнацтва в Чернігові, Святогірська лавра на Донеччині. 

Фахівці Truth Hounds документують воєнні злочини з часів російсько-грузинської війни 2008 року. Також команда працювала над документуванням непропорційного застосування сили правоохоронцями в Єревані впродовж 2015-2016 років та в Білорусі навесні 2017 року. 

Документатори здійснили понад 50 польових місій з виявлення фактів воєнних злочинів на сході України та в Криму у співпраці з брюссельською організацією International Partnership for Human Rights, а також три десятки місій в рамках інших проєктів.

Артур Пріхно, журналіст МІПЛ

—————

Медійна ініціатива за права людини у коаліції з іншими правозахисними організаціями документує воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації. Відомі вам факти надсилайте на адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Інші воєнні злочини
Українського пілота Олександра Морозова тримають у СІЗО Лефортово. Його справу засекретили

Російські слідчі засекретили справу українського пілота малої авіації Олександра Морозова, якого затримали у Брянській області. Що відбувається у судовому процесі, невідомо навіть рідним обвинуваченого. Олександра утримують у СІЗО Лефортово у Москві. Його дружина розповідає, що в ув'язнені чоловіка били і катували.

11 Липня 2024

Інші воєнні злочини
Жертвами сексуального насильства в умовах війни торік стали 85 українців, зокрема двоє дітей — звіт ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що має дані про 52 чоловіка, 31 одну жінку, а також двох неповнолітніх, які у 2023 році постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з війною. Ці злочини скоєні як проти цивільних, так і проти військовополонених.

24 Квітня 2024

Інші воєнні злочини
В Росії до 12 і 11 років суворого режиму засудили двох українців, яких звинуватили у замаху на окупаційного “мера” Бердянська

Південний окружний військовий суд Росії оголосив вирок щодо Віталія Расторгуєва і Володимира Кривцуна. Чоловіків звинуватили у підготовці акту міжнародного тероризму за нібито намір підірвати авто з головою окупаційної військово-цивільної адміністрації в Бердянську.

18 Квітня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій