Send Lette
Аналітика

Примусова паспортизація. Як українцям на окупованих територіях та в РФ нав’язують російське громадянство

Після початку вторгнення на територію України у 2014 році Російська Федерація взялася застосовувати інструменти нав’язування громадянства РФ населенню окупованих територій. Першими жертвами такої політики стали жителі окупованого Криму. РФ почала автоматично вважати всіх, хто проживав на території півострова на момент його окупації, громадянами Росії, якщо у місячний строк вони не подали заяви про відмову від російського громадянства.

Наступним кроком стало нав’язування громадянства РФ в окремих районах Донецької та Луганської областей, яке на відміну від Криму відбувалося в формі спрощення набуття громадянства з одночасним обмеженням прав осіб, які не отримали громадянства РФ. З початком повномасштабного вторгнення на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей Росія продовжила реалізовувати цей сценарій: отримання російського громадянства можливе у спрощеному порядку, воно передбачає подання заяви про відмову від громадянства України. Але водночас активніше, ніж раніше, окупаційна влада РФ застосовує практику створення таких умов, за яких проживання українців на окупованій території за відсутності паспорта громадянина РФ стає неможливим.

Мета дослідження: простежити ключові етапи та практики впровадження політики нав’язування громадянства РФ українським громадянам — жителям тимчасово окупованих територій України, а також громадянам України, які внаслідок збройної агресії були вимушені переміститися до РФ, а також надати правову кваліфікацію таких дій — у межах міжнародного права і в межах українського законодавства.

Аналітичний звіт підготовлено в рамках проєкту “Об’єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні”, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.

Ознайомитися зі звітом можна українською та англійською.

0 Коментарів

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі публікації
Аналітика
Катування українців — це державна політика Росії. Правозахисники розкрили нові подробиці жорстоких тортур цивільних

Систематичні та поширені практики свавільних затримань, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, фільтрації та пов'язаних з ними злочинів проти українських цивільних осіб на підконтрольних Росії територіях можуть становити злочини проти людяності.

18 Липня 2024

Аналітика
Родини безвісти зниклих людей часто не знають, куди звертатися по допомогу та які державні гарантії можна мати — правозахисники

Держава не має єдиного органу чи інституту, який би повноцінно опікувався правами людей, зниклих безвісти в умовах війни, та їхніми сім'ями. Правозахисники кажуть, що родинам безвісти зниклих важко зрозуміти, до якого саме органу звертатися, адже їх багато і вони мають різні функції. Крім того, постраждалі родини часто не знають, на які гарантії від держави можна розраховувати. 

16 Липня 2024

Аналітика
Як Україна розшукує зниклих безвісти внаслідок агресії Росії та підтримує членів їхніх сімей. Аналітичний звіт

Центр прав людини Zmina та Медійна ініціатива за права людини підготували аналітичний звіт, який описує практику реалізації законодавства щодо зниклих безвісти та пропонує рекомендації щодо удосконалення його положень та їх імплементації.

16 Липня 2024

Більше публікацій
Ми у соцмережах
Актуальні публікації
Більше публікацій
Війна і правосуддя
Мер Полтави, херсонські колонії і вітчим із “ДНР”: 34 справи щодо війни, за якими радимо стежити цього тижня

Медійна ініціатива за права людини продовжує відстежувати судовий розгляд справ щодо війни. Щотижня ми публікуємо розклад найрезонансніших судових засідань, розповідаючи про те, де, коли, кого і за що судять.

22 Липня 2024

Війна і правосуддя
“Я не асоціююся з підзахисним — я потрібна для балансу правосуддя і справедливості”, — адвокатка російських військових

Юлія Шуляк — українська адвокатка, яка представляє в суді російських військових, яких обвинувачують у воєнних злочинах. В інтерв’ю МІПЛ адвокатка розповідає про досвід роботи з воєнними злочинами, виклики заочного процесу, вплив міжнародного освітнього проєкту на її бачення власної роботи та суспільний осуд.

19 Липня 2024

Війна і правосуддя
Роздроблені справи як системна проблема. МІПЛ проаналізувала останні судові вироки росіянам за воєнні злочини

Порівняно з попередніми вироками, у червневих судді скорочували контекстуальну частину, яка підтверджує, що злочин скоїли в умовах війни. Читати та розуміти такі вироки значно простіше. Водночас помітна системна проблема — кожен вирок здебільшого присвячений одному обвинуваченому, хоча злочин вчинили кілька людей. Детальніше — в аналітиці МІПЛ. 

18 Липня 2024

Більше публікацій